10

3.8 Контроль розрахунків за податками і платежами

Згідно з чинним законодавством сільськогосподарські підприємства здійснюють такі платежі у бюджет: фіксований сільськогосподарський податок, податок на додану вартість, акцизний збір, податок з доходів громадян і т. ін. З роками податкове законодавство змінюється і відповідно до цього коригуються контрольні функції.

Відповідальність за виконання платежів у бюджет покладена на керівника і головного бухгалтера підприємства. Останній забезпечує контроль за правильністю розрахунку платежів у бюджет та своєчасністю їх перерахування. Наступний контроль за платежами в бюджет здійснює Державна податкова адміністрація. Тому відомчі контролери при проведенні ревізій у сільгосппідприємствах мало звертають увагу на ці операції, хоча при кваліфікованій перевірці могли б дати консультацію з питань оподаткування, а отже, запобігти стягненню податковим органом штрафних санкцій за допущені помилки та порушення податкового законодавства.

При перевірці правильності розрахунку платежів у бюджет керуються законами, інструкціями, розпорядженнями Міністерства фінансів України.

Сільськогосподарські товаровиробники сплачують фіксований сільськогосподарський податок (з одиниці площі), який не змінюється протягом терміну, визначеного Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок наступних податків і зборів (обов’язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) на землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне водокористування для потреб сільського господарства.

Інші податки і збори (обов’язкові платежі), визначені Законом України «Про систему оподаткування» сплачують сільськогосподарським товаровиробникам в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

При проведенні контролю з’ясовується:

перелік платників фіксованого сільськогосподарського податку (повинні бути підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законодавством України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 % від загальної суми валового доходу підприємства. У разі, коли у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 % від загального обсягу реалізації, підприємство повинно сплачувати податки у наступному звітному періоді на загальних підставах;

що є об’єктом оподаткування (площі сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, у тому числі на умовах оренди);

чи правильно застосовується ставка фіксованого сільськогосподарського податку (повинна встановлюватися з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної станом на 01.07.1995 р. у наступних розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,15; для багаторічних насаджень – 0,09);

чи здійснюється уточнення грошової оцінки сільськогосподарських угідь (може уточнюватися у разі необхідності відповідно до діючого законодавства;

чи правильно визначається сума фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік та чи дотримуються терміни подачі розрахунку до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку (розрахунок суми потрібно здійснювати відповідно до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» і Положення про справляння та облік фіксованого сільськогосподарського податку та подавати до 1 лютого поточного року);

чи дотримуються терміну сплати фіксованого сільськогосподарського податку (сплачувати податок необхідно щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної у наступних розмірах: у І кварталі – 10 відсотків; у ІІ кварталі – 10 відсотків; у ІІІ кварталі – 50 відсотків; у IV кварталі – 30 відсотків;

чи відносять суму нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку до складу валових витрат та чи включають до собівартості витрат виробництва.

При обчисленні податку на додану вартість важливе значення має правильне визначення суми оподатковуваного обороту. З відвантажених товарів, виконаних робіт чи наданих послуг його обчислюють, виходячи з їх вартості за вільними або державними регульованими цінами і тарифами, що включають податок на додану вартість за встановленою законом ставкою. Крім того, до оподатковуваного обороту входить акцизний збір, надбавки до цін, передбачені законодавством, обороти по реалізації конфіскованого, безхозного майна і т.ін. Отже, це слід брати до уваги при перевірці розміру оподаткування обороту.

Джерелами перевірки податку на додану вартість є декларації, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, приймальні квитанції, платіжні документи і банківські виписки. При перевірці необхідно встановити правильність відображення оборотів по дебету і кредиту рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами», субрахунком 641 «Розрахунки за податками», 643 «Податкові зобов’язання», 644 «Податковий кредит».При цьому перевіряють віднесення на рахунок відповідних джерел фінансування сум податку, сплачених за придбану сировину, матеріали, паливо та інші матеріальні цінності, які використовуються для потреб невиробничого характеру, а також основні засоби, відповідність сум податку, відображених у журналі-ордері 3 Г с.-г. по рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» із податковою декларацією.

Перевірку оборотів у декларації по дебету рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами» здійснюють на основі даних журналу-ордера 3В с.-г. по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 3 Г с.-г. – по рахунках 377 «Розрахунки з іншими дебіторами, 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та розрахунково-платіжних документів. Проводять арифметичну перевірку оборотів по рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» і в декларації податку на додану вартість. Контролюють порядок ведення бухгалтерського обліку цього податку, складання первинних документів (розрахункових і відвантажувальних), в яких сума податку повинна вказуватись окремим рядком (при звільненні від податку робиться помітка «Без ПДВ»), своєчасність перерахування податку. Уважно перевіряють також обґрунтованість пільг з податку на додану вартість на окремі товари (роботи, послуги).

Аналогічно перевіряють сплату акцизного збору в підприємствах, які виробляють підакцизні товари. Порядок його обчислення та сплати визначається спеціальною інструкцією, згідно з якою встановлюють правильність визначення оподатковуваного обороту по рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами», застосування ставки акцизного збору, арифметичних розрахунків у декларації, своєчасність перерахування коштів.

Контроль податку з доходів громадян охоплює таке коло питань: правильність визначення сукупного оподатковуваного доходу, розрахунків утримання податку з доходів, дотримання законодавства про надання пільг, визначення неоподатковуваного мінімуму різних категорій працівників, правильність обліку, своєчасність та повнота перерахування утриманих коштів. Контроль здійснюють відповідно до Закону «Про податок з доходів громадян» на підставі розрахунково-платіжних відомостей, платіжних доручень, виписок банку, даних рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами», а також документів, що засвідчують право на пільгове оподаткування (копії свідоцтв про народження дітей, посвідчення інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та ін.)

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховують доходи, одержані як у натуральній, так і в грошовій формі. Доходи, одержані від сільськогосподарських підприємств у натуральній формі, визначають за цінами продажу продукції державі.

У випадку несвоєчасного утримання податку або неправильного оподаткування стягнення чи повернення відповідної суми податку з доходів громадян допускається не більше як за три роки до виявлення факту неправильного оподаткування.