3.2. Викиди токсичних газів під час роботи автотранспорту

Витрата палива в км/год на одну л.с. потужності складає для карбюраторних двигунів 0,4 кг/ л.с.год і для дизельних двигунів – 0,25 кг/ л.с.год. Кількість вихлопних газів при роботі авто- машин складає 15-20 кг на 1 кг використаного палива. Характерний склад вихлопних газів приведений у табл.13.

Кількість кожного токсичного компоненту вихлопних газів визначається у відповідності з формулами (4), (5), (6):

, г/с (5)

, г/с (6)

, г/с (7)

де: f₁, f₂ …f₆ – коефіцієнти, які враховують вплив режиму роботи двигуна на вихід токсичних компонентів у викиді (табл.14).

m₁(CO), m₁(NO_x), m₁(альд.) – маси токсичних компонентів, що виділяються при згоранні бензину в режимі малого ходу (табл.14).

m₂(CO), m₂(NO_x), m₂(альд.) – маси токсичних компонентів, що виділяються при згоранні 1 кг дизпалива в режимі малого ходу (табл.14).

W₁, W₂ – відповідно витрата бензину і дизпалива, кг/год.

4. Викиди при виймально-розвантажувальних роботах

Під час роботи екскаватора пил виділяється, головним чином, при навантаженні матеріалу в автосамоскиди. Об’єкт пиловиділення можна описати рівнянням:

, г/с (8)

де Р₁ – доля пилової фракції в породі, визначається шляхом промивання і просівання середньої проби з виділенням фракції пилу розміром 0-200 мкм (Р₁₌К₁ табл.1);

Р₂ – доля, яка переходить в аерозоль летючого пилу і розміром часток 50 мкм відносно до всього пилу в матеріалі (передбачається, що не весь летючий пил переходить в аерозоль). Уточнення значення Р₂ проводиться відбором запиленого повітря на границях пиляного об’єкту при швидкості вітру 2 м/с, який дме у напрямку точки відбору проби, визначається (Р₁₌К₁ табл.1);

Р₃ – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру в робочій зоні екскаватора. Визначається у відповідності з табл.15.

Р₄ – коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу Р₄=К₅ і приймається у відповідності з табл.4.

G – кількість переробленої екскаватором породи, т/год.

5. Викиди при бурових роботах

Під час розрахунку об’єму забруднення атмосфери при бурінні свердловин і шпурів, виходячи з того, що практично всі станки випускаються промисловістю з засобами очистки пилу, розраховують за формулою:

(9)

де n – кількість одночасно працюючих бурових станках.

Z – кількість пилу, яка виділяється при бурінні одним станком, г/год.

η – ефективність системи пило очистки в долях (табл.16).

У випадку, якщо в забої працюють станки різних систем, розрахункове рівняння буде:

, г/с (10)

де: n₁, n₂ …n_і – кількість одночасно працюючих станків різних систем;

Z₁, Z₂ …Z_і – кількість пилу, яка виділяється із свердловини перед пило очисткою;

η₁, η₂ …η_і – ефективність встановленого пилоочисного обладнання (табл.16).

6. Викиди пилу під час вибухових робіт

Вибухові роботи супроводжуються масовим виділенням пилу. Велика потужність пиловиділення обумовлює короткочасне забруднення атмосфери, в сотні раз перевищуючи ГДК. Для розрахунку одночасного викиду пилу при вибухових роботах можна скористатися рівнянням:

Q₄ = Q₁ · Q₂ · Q₃ · Q₄ · Д · 10⁶ (11)

де: Q₁ – кількість матеріалу, що піднімається в повітря при вибуху 1 кг ВВ

(~ 4-5 т/кг);

Q₂ – доля, яка переходить в аерозоль летючого пилу з розміром часток по відношенню до вибухової гірської маси (в середньому < 8 · 10⁵);

Q₃ – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру в зоні вибуху Q₃= Р₃, табл.15;

Q₄ – коефіцієнт, який враховує вплив обводнення свердловин і попереднього зволоження забою (табл.17);

Д – величина заряду ВВ, кг.

Додатки

Таблиця 1

№ п/п	Назва матеріалу	Щільність матеріалу г/см³	Вагова доля пилової фракції К1 в матеріалі	Доля пилу, яка переходить в аерозоль К2
1	2	3	4	5
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39.	Згарки Клінкер Цемент Вапняк Маргель Вапно грудкове мелене Граніт Мармур Крейда Гіпс грудковий мелений Доломіт Пегматит Гнейс Каолін Нефелін Глина Пісок Пісковик Слюда Польовий шпат Шлак Діорит Порфіроїди Графіт Вугілля Зола Діатоміт Перліт Керамзит Кермикуліт Лолопоріт Туф Темза Шамот Сульфат Суміш піску і вапна Цегляний бол Мінеральна вата Щебінь	3,9 3,2 3,1 2,7 2,7 2,7 2,6 2,8 2,8 2,7 2,6 2,6 2,7 2,6 2,9 2,7 2,7 2,7 2,6 2,65 2,8 2,5 2,5-3,0 2,8 2,7 2,2-2,7 1,3 2,5 2,3 2,4 2,5 2,3 2,5 2,6 2,5 2,6 2,7 2,6	0,04 0,01 0,04 0,04 0,05 0,07 0,07 0,02 0,04 0,05 0,03 0,08 0,05 0,04 0,05 0,06 0,06 0,95 0,05 0,04 0,02 0,07 0,05 0,03 0,03 0,03 0,03 0,06 0,03 0,04 0,06 0,06 0,06 0,03 0,03 0,04 0,05 0,05 0,05 0,05 0,01	0,03 0,03 0,03 0,02 0,02 0,02 0,05 0,04 0,06 0,07 0,02 0,04 0,02 0,04 0,02 0,104 0,02 0,02 0,03 0,01 0,01 0,01 0,02 0,06 0,07 0,04 0,02 0,04 0,02 0,06 0,02 0,04 0,04 0,02 0,06 0,02 0,02 0,01 0,01 0,01 0,01

Таблиця 2

Залежність величини К₃ від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с	до 2	до 5	до 7	до 10	до 12	до 14	до 16	до 18	до 20 і вище
К3	1	1,2	1,4	1,7	2,0	2,3	2,6	2,8	3,0

Таблиця 3

Залежність величини К₄ від місцевих умов

Місцеві умови:	Склади, відкриті сховища:
	а) з 4-х сторін	б) з 3-х сторін	в) з 2-х сторін повністю і з 2-х сторін частково	г) з 2-х сторін	д) з 1-ї сторони	е) заван- тажуваль- ний рукав	ж) закритий з 4-х сторін
К4	1	0,5	0,3	0,2	0,1	0,01	0,005

Таблиця 4

Залежність величини К₅ від вологості матеріалів

Вологості матеріалів, %	0-0,5	до 1,0	до 3,0	до 5,0	до 7,0	до 8,0	до 9,0	до 10	вище 10
К5	1,0	0,9	0,8	0,7	0,6	0,4	0,2	0,1	0,01

Таблиця 5

Залежність величини К₇ від крупності матеріалу

Розмір куска, мм	500	500-100	100-50	50-10	10-5	5-3	3-1	1
К7	0,1	0,2	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	1,0

Таблиця 6

Значення величини q

Матеріал, який складується	клінкер, шлак,	щебінь, пісок, кварц, марганець, вапняк,	недогарки, цемент, сухі глинисті матеріали	хвости азбестових фабрик, пісковик	вапно	вугілля, гіпс, крейда
q , г/м² · С	0,002	0,002	0,003	0,004	0,005	0,005

Таблиця 7

Залежність величини В від висоти пересипки

Висота падіння матеріалу, м	0,5	1,0	1,5	2,0	4,0	6,0	8,0	10,0
В	0,4	0,5	0,6	0,7	1,0	1,5	2,0	2,5

Таблиця 9

Залежність С₁ від середньої вантажопідйомності автотранспорту

Середня вантажопідйомність, т	5	10	15	20	25	30	40
С1	0,8	1,0	1,3	1,6	1,9	2,5	3,0

Таблиця 10

Залежність С₂ від середньої швидкості транспортування

Середня швидкість транспортування, км/год	5	10	20	30
С2	0,6	1,0	2,0	3,5

Таблиця 12

Залежність С₅ від швидкості обдуву кузова

Швидкості обдуву кузова	до 2	до 5	до 10
С5	1,0	1,2	1,3

Таблиця 11

Залежність С₃ від стану доріг

Стан кар’єрних доріг	Дорога без покриття (ґрунтова)	Дорога з щебеневим покриттям	Дорога з щебеневим покриттям, обробленим розчином хлористого кальцію, ССБ
С3	1	0,8	0,5

Таблиця 13

Склад вихлопних газів

Компоненти	Вміст, % за вагою
	Бензинові двигуни	Дизельні двигуни
Азот	74-77	76-78
Кисень	2-8	12-18
Пари води	3,0-5,5	0,5-4,0
Вуглекислий газ	5-12	1,0-6,0
Окис вуглецю	2-12	0,05-0,5
Окисли азоту	0,0004-0,008	0,0002-0,01
Вуглеводні	0,2-3,0	0,009-0,5
Альдегіди	0,0-0,002	0,001-0,009
Сажа	0,0-0,06 г/м³	0,01-1,1 г/м³
Бензопірен	до 20 мкг/м³	до 10 мкг/м³

Таблиця 14

Вихід токсичних газів і коефіцієнти режимів роботи двигунів

Вид палива:	Режим роботи двигуна	Вихід токсичних компонентів в г/кг палива і коефіцієнт режиму роботи двигуна
		f1	m1(СО)	f3	m1(NОx)	f5	m1(альд.)
бензин	малий хід прискорення підвищений хід сповільнення	1 0,16 0,23 0,55	2000	1 37,5 17,5 0,5	1,0	1 0,66 0,33 26,6	1,0
		f2	m2(СО)	f4	m2(NОx)		m2(альд.)
дизпаливо	малий хід прискорення підвищений хід сповільнення	1 1 1 1	20,0	1 14,1 4,1 0,66	2,0	1 1 1 2,5	1,0

Таблиця 15

Залежність величини коефіцієнта Р₃ від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с	до 2	до 5	до 10	до 20	вище 20
величини коефіцієнта Р3	1,0	1,2	1,5	2,0	2,5

Таблиця 16

Спосіб буріння	Система очистки	η
Шарошечне буріня	Циклон Мокрий пиловловлювач	0,75 0,85
Вогневе буріня	Рукавний фільтр	0,95

Таблиця 17

Значення коефіцієнта а₄, який враховує вплив обводнення свердловин і попереднє зволоження забою

Попередня підготовка забою	Значення а4
Зрошення зони осідання пилу водою, 10 л/м² Обводнення свердловини (висота стовпа води 10-14 м)	0,7 0,5

14