2. Місця пересипки матеріалів, що пилять.

Інтенсивним неорганізованим джерелом перетворення є пересипка матеріалу, завантаження матеріалу у відкриті вагони, на піввагони, завантаження матеріалу грейфером в бункер, розвантаження самоскидів у бункер, зсипання матеріалу відкритою течією в склад та ін. Об’єм пиловиділення від усіх джерел можуть бути розраховані за формулою

, г/с (2)

де: К₁, К₂, К₃, К₄, К₅, К₇ – коефіцієнти аналогічні коефіцієнтам у формулі (1);

К₈ – поправочний коефіцієнт для різних матеріалів в залежності від типу грейфера(див.табл.6); при використанні інших типів перевантажених пристроїв К₈=1.

К₉ – поправочний коефіцієнт при потужному залповому скиданні матеріалу при розвантаженні автосамоскиду; К₉ = 2 при m<10т, К₉=0,1 при m>10т, для інших неорганізованих джерел К₉=1

В – коефіцієнт, який враховує висоту пересипки і приймається за даними табл.7;

G – продуктивність вузла пересипки, т/год.

При постійній інтенсивності джерела пиловиділення рівень місцевого забруднення атмосфери є функцією швидкості повітря в місці розміщення джерела напряму повітряного потоку степені його турбулентності відстані від осередку пиловиділення до місця відбору проби повітря.

Зі зростанням швидкості повітряного потоку до настання рівноваги переважає процес розсіювання, який виділяється джерелом пилу і його концентрація в повітрі знижується. При подальшому збільшенні швидкості потоку починає переважати процес здування пилу і прихованість повітря збільшується.

Процес здування пилу дуже складний, його інтенсивність залежить від цілого ряду факторів: дисперсійного складу пилу і форми пилинок, його мінерального і хімічного складу питомої ваги фізико-хімічних властивостей, величини сили адгезії, швидкості повітряного потоку, рівня його запиленості та ін.

3. Шкідливі викиди при роботі автотранспорту

3.1. Викиди пилу при автотранспортних роботах

Рух автотранспорту в кар’єрах обумовлює виділення пилу, а також газів від двигунів внутрішнього згорання. Пил виділяється в результаті взаємодії коліс з полотном дороги і здування з поверхні матеріалу, навантаженого в кузов машини.

Загальна кількість пилу, що виділилась автотранспортом в межах кар’єру, можна характеризувати наступним рівнянням:

, г/с (3)

де: С₁ – коефіцієнт, який враховує середню вантажопідйомність одиниці автотранспорту і приймається у відповідності з табл.9;

Середня вантажопідйомність визначається як частина відділення сумарної вантажопідйомності всіх діючих в кар’єрі машин на їх число „n” при умові, що максимальна і мінімальна вантажопідйомність відрізняється не більше, ніж у два рази.

С₂ – коефіцієнт, який враховує середню швидкість пересування транспорту в кар’єрі і приймається у відповідності з табл.10.

Середня швидкість транспортування визначається за формулою, км/ год.:

, (4)

С₃ – коефіцієнт, який враховує стан доріг і приймається у відповідності з табл.11.

С₄ – коефіцієнт, який враховує профіль поверхні матеріалу на платформі і визначається як відношення:

де F_факт – це фактична поверхня матеріалу на платформі, м³;

F₀ – середня площа платформи. Значення С₄ коливається в межах 1,3-1,6 в залежності від крупності матеріалу і степені заповнення платформи;

С₅ – коефіцієнт, який враховує швидкість обдування матеріалу, яка визначається як геометрична сума швидкості вітру і зворотнього вектору середньої швидкості руху транспорту. Значення коефіцієнта приведено в табл.12.

С₆ – коефіцієнт, який враховує вологість поверхневого шару матеріалу, рівний С₆ = К₅ у рівнянні (1) і приймається у відповідності з табл.4.

N – число ходок (туди і назад) всього транспорту за годину;

α – середня тривалість однієї ходки в межах кар’єру, км.

С₁ = С₂ = С₃ =1 приймається рівним 1450 г.

q₁ – пиловиділення з одного погонного метра;

q₂ – пиловиділення з одиниці фактичної поверхні матеріалу на платформі, г/м² с.

F₀ – середня тривалість площі платформи, м².

n – число машин, які працюють на підприємстві.