Практична робота №1 (6 годин)

Тема: Розрахунок викидів шкідливих речовин від неорганізованих джерел підприємств.

Мета: навчитись проводити орієнтовні розрахунки інтенсивностей шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферу від неорганізованих джерел промислових підприємствах.

Хід роботи

Неорганізованими викидами є викиди у вигляді ненаправлених потоків, які виникають за рахунок негерметичності обладнання в місці завантаження, розвантаження і зберігання пилового продукту. Розрахунок об’єму неорганізованих викидів необхідний для обліку допустимих валових викидів підприємства, розміщених в районі підвищеного забруднення атмосфери. Вони можуть бути використані також під час проведення інвентаризації викидів шляхом розрахунку їх кількісних характеристик в тому випадку, коли прямі методи вимірювання за будь-яких причин неможливі.

В промисловості джерелами неорганізованих викидів є вузли пересипки матеріалу і перевалочні роботи на складах, сховища пилових матеріалів, вузли завантаження продукції, хвостосховища, транспорт, дороги та ін. Проведення практичної роботи передбачає розгляд вищезазначених джерел пило- та газо- забруднення.

1.Джерела типу: склади, відвали, хвостосховища.

Загальний об’єм пилевиділення для даного типу джерел забруднення атмосфери розраховується за формулою:

г/с (1)

де: А – викиди пилу при переробці (перевалка, переміщення) матеріалу, г/с;

В – викиди пилу при статичному зберіганні матеріалу;

К₁ – масова доля пилової фракції в матеріалі. Визначається шляхом промивання і просіювання середньої проби з виділенням фракції пилу розміром 0-200 мкм (табл.1);

К₂ – доля пилу від маси пилу, що переходить в аерозоль (табл.1);

К₃ – коефіцієнт, який враховує місцеві метеорологічні умови і приймається у відповідності з табл.2;

К₄ – коефіцієнт, який враховує місцеві умови, степінь захищеності вузла від зовнішнього впливу, умови пилоутворення. Визначається за даними табл.3;

К₅ – коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу і приймається у відповідності з табл.4;

К₆ – коефіцієнт, який враховує профіль поверхні складуємого матеріалу;

F_max – фактична площа поверхні складованого матеріалу при максимальному заповненні складу м², F_пп – поверхня пилення в плані, м²

Значення К₆ коливається в межах 1,3-1,6 в залежності від крупності матеріалів і степені заповнення;

К₇ – коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу, таблиця 5;

В – коефіцієнт, який враховує висоту пересипки;

q – винос пилу (питоме пилення) з одного квадратного метра фактичної поверхні в умовах, приймається у відповідності з даними табл.6, г/с*м²;

G – сумарна кількість матеріалу, що складується.

Склади і хвостосховища розглядаються як рівномірно розподілене джерело пиловиділення.

Перевірка фактичного дисперсійного складу пилу і уточнення значення К₂ проводиться шляхом відбору проб запиленого повітря на границі пиляного об’єкту (складу, хвостосховища) при швидкості вітру 2 м/с, який дме в направленні точки відбору проби.