4. Принципи вибору систем вентиляції і кондиціонування

Підіб'ємо підсумок огляду методів проектування систем вентиляції і кондиціонування. Задача вибору системи кондиціонування чи вентиляції повинна вирішувтись на основі техніко-економічного порівняльного аналізу декількох можливих варіантів (2-х, 3-х і більш).

Дпя цього необхідно всебічно розглянути й оцінити об'єкт по пропонованим до нього вимогам, основними серед який є:

1. Санітарні вимоги:

- Необхідно підтримувати визначену температуру чи температуру і вологість. Слід зазначити, що підтримка вологості істотно здорожує проект.

- Подавати в приміщення свіже повітря (природним чи механічним шляхом) чи використовувати рециркуляцийні системи.

- Видаляти повітря через місцеві відсоси чи загальобмінною витяжкою (у виробничому корпусі), або з використанням природної витяжки (у житлових приміщеннях).

2. Архітектурно-будівельні вимоги:

- Можливість установки зовнішнього блоку кондиціонера на фасаді будиноку, а внутрішнього блоку кондиціонера - у приміщенні (шафові кондиціонери) чи в підшивній стелі (із плит-систем з припливом свіжого повітря). Можливість установки центрального кондиціонера на технічному поверсі чи дахового кондиціонера на даху будинку.

- Можливість прокласти по будинку чи приміщенню комунікації повітряпроводів, трубопроводів (особливо в реконструйованих будинках).

3. Протипожежні вимоги по категоріях приміщень нормальні умови — приміщення категорії «Д» чи пожежонебезпечні «В», чи вибухопожержонебезпечні «А» і «Б» і відповідні цим категоріям проектні рішення (установка зворотних і вогнезатримуючих клапанів, роздільна установка блоків устаткування, різні схеми прокладки комунікацій).

4. Експлуатаційні вимоги: чи припустима обслуговування і керування системою з центрального пульта керування чи необхідно керувати (регулювати параметри) автономно (наприклад, у випадку, коли одна частина приміщень орієнтована на південь, інша — на північ) і необхідно забезпечити роздільні режими роботи устаткування на групи приміщень.

5. Надійність системи.

Особливо важливі вимоги до надійності в прецизійному кондиціонуванні при точній підтримці мікрокліматичних параметрів різних технологічних процесів.

6. Економічні вимоги.

Необхідно оптимізувати ціну, порівнюючи в проекті устаткування різних виробників і різного класу.

Для об'єкта необхідно розробити кілька принципових варіантів систем на базі різних типів устаткування і провести їхню порівняльну оцінку.

Іі. Розрахункова частина

5. Розрахунок системи повітряпроводів (Варіант 1) Аеродинамічний розрахунок систем вентиляції заснований на залежності

кг/м²,

де λ - коефіцієнт гідравлічного тертя;

l - довжина повітряпровода;

d - діаметр повітряпровода;

Σξ - сума коефіцієнтів місцевих опорів на розрахунковій ділянці повітряпровода

- швидкісний (динамічний) тиск.

При розрахунку прямокутних повітряпроводів еквівалентні діаметри d_э приймають по швидкості, тому що вони визначаються простіше, ніж по витраті повітря:

де а і b – сторони прямокутного повітряпровода в м чи мм.

По номограмі додатка І знаходимо значення , швидкість v і динамічний тиск H_g. Дані заносимо в таблицю 2.

Далі розраховуємо коефіцієнти місцевих опорів.

Циліндричний насадок. Коефіцієнт місцевого опору насадка, віднесений до швидкості у повітряпроводі, дорівнює ξ₁=2.

Конфузор циліндричний. Коефіцієнт місцевого опору конфузора, віднесений до швидкості в меншому перерізі:

,

де  - кут звуження;

f₁ - площа меншого перерізу, а f₂ – більшого перерізу конфузора в м².

,

де d₁ – діаметр меншого перерізу конфузора, а d₂ - діаметр більшого перерізу.

Таким чином, ξ, віднесений до швидкості у повітряпроводі:

Індекс 1 відноситься до перерізу, для якого  визначений, а індекс 2 – до перерізу, до якого  приводиться.

Довжина конфузора

Дросель-клапан. По додатку II знаходимо значення місцевих опорів для дроселя-клапана ξ_3.

Відвід. По додатку III знаходимо значення місцевих опорів для відводу ξ_4.

Трійник на проході. По додатку IV знаходимо значення місцевих опорів для трійника ξ_5. Для цього використовуємо залежності

чи

де v_о – швидкість виходу повітря з отворів;

v_с – швидкість повітря;

v_п - дійсна швидкість повітря.

Підсумовуємо коефіцієнти місцевих опорів  і підставляємо у вихідну формулу. Знаходимо значення втрат тиску на кожній ділянці повітряпровода і сумуємо їх, знаходячи загальну втрату тиску для усього повітряпроводу.