И информационных технологий

ВОПРОС

ОТВЕТ

КОЛ-ВО

БАЛЛОВ

Питання 1.

Задачі, моделі, методи структуризації проекту

Відповідь.

У практиці управління проектами основними задачами структуриза­ції проекту є:

1. Розбивка проекту на блоки, якими можна здійснювати управління.

2. Розподіл відповідальності на різні елементи проекту та ув'язка робіт із структурою організації.

3. Створення єдиної бази для планування, складання кошторисів і контроль за витратами.

4. Точна оцінка необхідних витрат — засобів, часу та матеріальних ресурсів.

5. Перехід від загальних, не завжди конкретно виражених цілей, до чітко визначених завдань, що виконуються підрозділами компанії.

6. Визначення комплексів робіт.

Існують 2 основні методи структуризації:

1) "зверху-вниз" — низхідний метод — визначаються загальні зада­чі, далі вони деталізуються;

2) "знизу-вгору" — висхідний — визначає окремі задачі та їх уза­гальнення по рівнях.

Для структуризації проекту застосовується ряд спеціальних моделей:

1. "Дерево цілей".

2. "Дерево рішень".

3. "Дерево робіт".

4. Організаційна структура виконавців.

5. Матриця відповідальності.

6. Сіткова модель.

7. Структура споживання ресурсів.

8. Структура витрат.

4

2

4

ДИСЦИПЛИНА:

КОЛ-ВО

БАЛЛОВ

КУРС:

СЕМЕСТР:

ПРЕПОДАВАТЕЛЬ:

Питання 2.

Поняття невизначеності та ризику проекту. Найбільш поширені види ризику

Відповідь.

Під невизначеністю розуміють відсутність повної та достовірної інформації про умови реалі­зації проекту.

Невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих умов, ситуацій та наслідків, називається ризиком.

Ризик являє собою складну економічно-управлінську категорію, при визначенні якої має місце ряд протиріч. Управління ризиком — це процес реагування на події та зміни ризиків у процесі виконання проекту.

При оцінці проектів найбільш суттєвими є такі види невизначеності та інвестиційних ризиків:

- невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих со­ціально-політичних змін у країні та регіоні;

- ризик, пов'язаний із нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації, умов інвестування та викори­стання прибутку;

- зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю та постачання, закриття кордонів тощо);

- неповнота та неточність інформації про динаміку техніко-еконо-мічних показників, параметри нової техніки та технології;

- коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів, невизна­ченість природно-кліматичних умов, можливість стихійних лих;

- виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак);

- невизначеність цілей, інтересів та поведінки учасників; неповно­та та неточність інформації про фінансовий стан та ділові репута­ції підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкротств, зривів договірних зобов'язань).

3

3

4