
- •Лабораторна робота 2-1
- •Теоретичний вступ
- •Закони Ома.
- •Правила Кірхгофа:
- •Алгебраїчна сума струмів ( з урахуванням їх знаків), що сходяться в вузлі, дорівнює нулю:
- •Вимірювання опору провідників мостовим методом.
- •Опис експериментальної установки.
- •Порядок виконання роботи.
- •Вимірювання сили струму і напруги. Вимірювання сили струму.
- •Вимірювання напруги.
- •Лабораторна робота 2-2 Вимірювання електрорушійної сили джерела напруги методом компенсації.
- •Теоретичний вступ.
- •Опис експериментальної установки.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •1. Еталони напруги. Нормальний елемент Вестона.
- •2. Сонячні елементи та батареї.
- •Лабораторна робота 2-3
- •Опис експериментальної установки.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •1. Трохи про історію конденсатора.
- •2. Як виглядають і для чого потрібні конденсатори.
- •Опис експериментальної установки.
- •Порядок виконання роботи.
- •Обробка результатів вимірювання.
- •Чому виділяється теплота в провіднику зі струмом? Застосування теплової дії струму.
Опис експериментальної установки.
Е
кспериментальна
установка (мал.1) складається з термостата
,
заповненого водою, в якому вмонтовано
-
подібну трубку
,
всередині якої знаходиться спіраль
,
виготовлена з дроту. Кінці спіралі
з’єднані з електродами
і
,
до яких приєднується вимірювальний
блок. Для нагрівання води в термостат
вмонтовано електричний нагрівач
і мішалку
.
Струм в нагрівачі можна регулювати так,
щоб температура води була такою, яка
нам потрібна. Для вимірювання температури
в калориметр вмонтовано рідинний
термометр
.
Мал.1. |
Опір вимірюється за допомогою
вимірювального блоку, який є мостовою
схемою (так званий міст Уітстона),
зображеною на мал.2. Це електричне коло,
що складається з опорів
,
,
і
,
з’єднаних між собою проводами. В
діагональ
вмикається чутливий гальванометр з
нульовою відміткою посередині (ця
діагональ називається мостом). В другу
діагональ
вмикається джерело струму ( гальванічний
елемент з е.р.с.
).
При довільному співвідношенні опорів
в цьому колі через гальванометр буде
текти електричний струм. Однак можна
підібрати таке співвідношення між
опорами, при якому струм через гальванометр
текти не буде, хоча у інших ділянках
кола струм є.
Скористаємося правилами Кірхгофа. Запишемо 2 правило Кірхгофа для контурів і :
(7)
Для вузлів і запишемо перше правило Кірхгофа, якщо струм в гальванометрі відсутній:
=
,
=
(8)
З формул (1) і (2) отримуємо вираз для визначення вимірюваного опору:
=
(9)
|
Мал. 2. Міст
Уітстона:
– реохорд,
– контакт,
|



=
. (10)
Щоб виміряти невідомий опір , встановлюємо на магазині опорів опір (близький до величини вимірюваного опору) і, пересуваючи контакт по реохорду, знаходимо таке його положення, при якому струм через гальванометр відсутній. Ця процедура називається урівноваженням моста. Вимірявши довжини відрізків і , визначаємо невідомий опір за формулою (10).
Порядок виконання роботи.
Під’єднати кінці спіралі до клем моста.
Виміряти температуру в калориметрі (при постійному перемішуванні) по термометру і записати в Таблицю 1.
Виміряти опір спіралі при кімнатній температурі. Для цього виставити на магазині опорів значення опору , яке близьке до вимірюваного. Замкнути ключ
і, пересуваючи рухомий контакт по реохорду, добитися відсутності струму через гальванометр ( стрілка гальванометра повинна бути на позначці "0"). Записати значення довжин і
(в міліметрах), а також опір в Таблицю 1. Виміри повторити тричі.
Увімкнути електричний нагрівач. .Підвищити температуру термостата на 20 °С. Зменшуючи струм в нагрівнику, підтримувати сталу температуру і виконати пункти 2, 3.
Продовжуючи нагрівати калориметр, збільшити температуру кожен раз на 20 °С до значень 90 - 95 °С і повторити пункти 2 і 3.
Вимкнути нагрівач і виміряти опір спіралі (пункти 2, 3) при зменшенні температури в калориметрі також з інтервалом 20 °С, записати в Таблицю 2.
Таблиця 1. Залежність опору від температури при нагріванні термостата.
№ п/п |
Температура, °С |
Опір магазину , Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2. Залежність опору від температури при охолодженні термостата.
№ п/п |
Температура, °С |
Опір магазину , Ом |
, мм |
, мм |
, Ом |
, Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 3.
Температура, °С |
Опір ,Ом ( при нагріванні ) |
Опір
(при охолодженні) |
Середній опір , Ом
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|