Лекція 10. Оподаткування офшорних зон на Мальті та Кипру

1. Поняття та види податків як елементів системи оподаткування 4

2. Офшор -- „податкова гавань”

3. Система оподаткування на Кіпрі

3.1 Зміни в оподаткування на Кіпрі -- вимога часу

3.2 Характерині риси сучасного оподаткування на Кіпрі

3.3 Вплив нової системи оподаткування на міжнародний бізнес на Кіпрі

3.4 Перспективи нового податкового статусу Кіпру

4. Система оподаткування на Мальті

4.1 Загальні риси оподаткування на Мальті

4.2 Діючи податки

Загальні висновки

Використана література

Вступ

Кінець ХХ - початок ХХІ ст. характеризуються глибокими зрушеннями у світовій економіці та міжнародних відносинах. Відбувається зміцнення різносторонньої співпраці країн світового господарства на основі міжнародного розподілу прац, розширення торгівельних, культурних, науково-технічних зв'язків мжі країнами.

Серед численних економічних проблем, які постали перед Україною у період переходу її від командно-адміністративної до ринкової форми ведення господарства, чільне місце посідає створення ефективної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб. У цьому зацікавлена як держава, податкові органи, так і платники податків.

Тому особливої актуальності набувають дослідження теоретичних, методологічних і прагматичних підвалин податкової політики та формування податкової системи в державі, а також досвіду інших країн в цієї сфері.

Один з прикладів будови податкової системи надають так звані „офшорні зони”, або „податкові гавани”, до яких довгий час належали Кіпр та Мальта. Але останні роки в них відбуваються значні зміни в системі оподаткування, спрямовані на гармонізацію податків щодо надходження в ЄС. Аналіз розвитку податкової системи Кіпру та Мальти свідчить про те, що протягом останніх років докладено чимало зусиль для їхнього удосконалення. Однак більшість норм їхнього податкового законодавства приймалася у період, коли вони біли ще „податковими гаванями”, тому воно ще має значні „офшорні” наслідки.

Розглянемо більш детально характерні риси системи оподаткування Кіпру та Мальти.

1. Поняття та види податків як елементів системи оподаткування

Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам. Саме податково-бюджетна і кредитно-грошова політика є ефективними методами державного регулювання ринкової економіки, що застосовуються в більшості західних країн протягом багатьох десятиріч.

Податки -- це обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни.

Найповніше сутність податків характеризують виконувані ними функції -- фіскальна і регулююча.

В усіх державах на різних етапах їхнього історичного розвитку податки виконували перед усім фіскальну функцію, тобто забезпечували централізацію певної частини ВНП в державному бюджеті з метою фінансування державних витрат.

Протягом останніх двох десятиліть значного розвитку набула регулююча функція податків. Сутність її полягає у впливі податків на різні аспекти діяльності платників їх. Ця функція заснована на тому, що, вилучаючи за допомогою податків певну частку доходів економічних суб'єктів, можна стимулювати або стримувати їх діяльність у відповідних напрямах, а отже, регулювати соціально-економічні процеси в країні використання регулюючої функції податків здійснюється через податкову політику.

Податки можна класифікувати так:

1. За формою оподаткування - на прямі та непрямі.

2. За об'єктом оподаткування -- на доходи на споживання (сплачуються не при отриманні, а при використанні) і на майно.

3. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, -- загальнодержавні та місцеві

4. За способом стягнення -- розкладні (вони встановлюються спочатку в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні-між платниками) та окладні (передбачають встановлення спочатку ставок, а потім розміру податку для кожного платника; загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників) [11, 14].

Найбільшого значення набула класифікація податків на прямі та непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників. Це податки на їхні доходи та майно. Непрямі податки -- це податки на споживання, тобто на товари та послуги. Непрямі податки є частиною ціни реалізованих товарів. З підвищенням їх зростають ціни.

Прямі податки містять: особистий прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій, на соціальне страхування і на фонд заробітної плат и(соціальні податки), майнові податки, в тому числі податки на власність, тощо.

Основними видами непрямих податків є: акцизи (специфічні та універсальні), фіскальні монополії, мита.

Сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів становить систему оподаткування.

Податкова політика -- це політика держави у сфері оподаткування, що передбачає маніпулювання податками для досягнення певних цілей-збільшення обсягу виробництва та зайнятості або зниження рівня інфляції.

В різних країнах виробляються та існують свої системи оподаткування, с рисами, які відрізняються від тих, що існують навіть у їх сусідів. Між податковим тягарем різних держав існує велика різниця. Серед країн ЄС у Швеції засвідчений найвищий показник частки податкових надходжень у ВВП (50,6% у 2002 році), далі випливає Данія (48,9%), Бельгія (46,6%) і Фінляндія (45.9%). Найнижчі показники має Ірландія (28,6%), Литва (28,8%), Латвія і Мальта (31,3% кожна), а також Кіпр (32,5%).

Що стосується непрямих податків, то на Кіпру (42,7%) і Мальті (42,5%) засвідчений найвищий їхній рівень, у відмінність, скажемо, від Бельгії (29,7%), Німеччини (30,5%) і Фінляндії (30,6%) [6, 3--9].