40. Організація синтетичного та аналітичного обліку власного капіталу

Під власним капіталом розуміють сукупність матеріальних активів, грошових коштів, фін інвестицій і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення під-м виробничої або іншої підприємницької діяльності.

Аналітичний облік власного капіталу

Від організації аналітичного обліку власного капіталу на підприємстві залежить правильність визначення частки кожного власника (учасника).

Організація аналітичного обліку власного капіталу відбувається за видами капіталу по кожному засновнику, акціонеру залежно від особливостей формування й розміру капіталу кожного конкретного підприємства.

Аналітичний облік Статутного капіталу на підприємстві ведеться за кожним засновником (учасником, акціонером). Аналітичний облік пайового та додаткового капіталу на підприємстві ведеться за видами капіталу. Організація аналітичного обліку резервного капіталу забезпечує інформацією про його формування та напрями використання. Аналітичний облік вилученого капіталу слід організовувати за видами акцій (вкладів, паїв).

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Аналітичний облік нерозподіленого прибутку ведеться за напрямами використання.

Синтетичний облік власного капіталу

Рах. 40 Ст.Кап. облік та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства.

Рах.41 Пайовий капітал облік та узагальнення інформації про суми пайових внесків членів товариства

Рах 42 Додатк кап узагальнення інформації про суми, на які вартість випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів та вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством від інших осіб та інші види додаткового капіталу

Рах 43 Рез кап облік та узагальнення інформації про стан і рух рез кап під-ва, створеного відповідно до чинного зак-ва та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку

Рах 44 Нерозп прибуток (непокр збиток) облік нерозподілених прибутків непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку

Рах 45 Вилучений капітал облік вилученого капіталу, у разі викупу воасних акцій (часток) акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо

Рах 46 Неопл кап узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу під-ва

41. Об’єкти та основні завдання організації обліку власного капіталу

Основними завданнями організації обліку власного капіталу є:

1) забезпечення обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух власного капіталу;

2) контроль за правильністю і законністю формування власного капіталу;

3) своєчасне, повне, правильне відображення розміру і всіх змін власного капіталу;

4) контроль за раціональним розподілом прибутку за відповідними фондами;

5) організація аналітичного обліку на рахунках власного капіталу для своєчасного отримання достовірної інформації;

6) правильне відображення в регістрах обліку і звітності операцій з власним капіталом.

42. Організація документування господарських операцій з обліку статутного капіталу Документування господарських операцій є важливим засобом контролю правильного формування і стану власного капіталу підприємства.

Важливим об'єктом організації обліку є процес формування статутного капіталу за рахунок вкладів засновників. Відомості про розмір і порядок утворення статутного капіталу повинні бути зазначені в засновницьких документах підприємства. Облік статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в ЄДРПОУ.

Сума капіталу підлягає обов'язковій реєстрації в державному реєстрі господарчих одиниць. Відомості про розмір та порядок утворення статутного капіталу повинні бути зазначені в засновницьких документах. Зміни капіталу також обов'язково мають реєструватися. Сума статутного капіталу в балансі підприємства не може бути відмінною від тієї, що зафіксована в державному реєстрі.

Конкретний перелік показників власного капіталу, що використовуються підприємством при організації відповідної облікової підсистеми, буде зумовлений:

– вимогами законодавства до надійності окремих підприємств (за рахунок встановлення мінімального рівня й правил формування статутного капіталу);

– формами та умовами створення й діяльності окремих підприємств;

– умовами статутних документів й рішень власників;

– привабливістю підприємства для інвесторів;

– операціями самого підприємства, що впливають на показники його власного капіталу.

Можна визначити певний порядок формування капіталу залежно від організаційно-правової форми підприємства.

Тільки документальне фіксування й державна реєстрація загальної власності й складових майна, що передаються у власність підприємства, є основою для визначення категорії статутного капіталу такого підприємства. Отже, загальна вартість переданого підприємству майна тільки тоді буде вважатися статутним капіталом, коли таке майно та його вартість визначені як внесок в статутний капітал в засновницьких документах підприємства, а вартість такого внеску зареєстрована при державній реєстрації підприємства або реєстрації змін у статутних документах.

У бухгалтерському обліку статутний капітал формується за методом нарахування, коли за кредитом рахунку 40 відображається заявлений (зафіксований в засновницьких документах) розмір статутного капіталу, який може бути реально не забезпечений активами на певну дату. При цьому в загальному показнику власного капіталу повинна бути врахована лише реально сплачена частина заявленого статутного капіталу. Коригуючу роль в даному випадку відіграє показник неоплаченого капіталу (вираховується при визначенні підсумкового значення).

На розмір власного капіталу впливає чотири основні типи операцій: доходи, витрати, внески та вилучення. У випадках змін по внесках до статутного капіталу вносять зміни до засновницьких документів, що підлягають державній реєстрації. Будь-які, навіть передбачені засновницькими документами, зміни статутного капіталу, які не зареєстровані у встановленому порядку, є порушенням. Правила відображення на регістрах обліку збільшення статутного капіталу ідентичні відображенню операцій щодо початкового формування статутного капіталу.

Єдиним обмеженням є вимога попереднього формування раніш оголошеної величини капіталу. Статутний капітал може бути збільшено за рахунок додаткових внесків учасників; дивідендів, які належать учасникам; нерозподіленого прибутку.