Кримська конференція

4-11 лютого 1945 р. в Ялті зібралася "велика трійка". Ця зустріч стала кульмінаційною у розвитку відносин між Сталіним, Рузвельтом і Черчіллем. Атмосфера майбутньої перемоги ніби відсовувала на другий план розбіжності та прагнення кожної зі сторін зміцнити своє становище у післявоєнному світі. З багатьох питань вдалося досягти реальних домовленостей. Серед них—погодження умов беззастережної капітуляції гітлерівської Німеччини: ліквідація таких її інститутів як нацистська партія, репресивний апарат гітлерівського режиму, розпуск збройних сил, встановлення контролю над німецькою військовою промисловістю, покарання воєнних злочинців. У прийнятій конференцією "Декларації про визволену Європу" передбачалося проведення узгодженої політики у визволених європейських країнах, повне викорінення в них рецидивів фашизму, підтримка демократичних установ, допомога визволеним народам. Важливим досягненням Ялтинської конференції стало рішення про заснування Організації Об'єднаних Націй. Для прийняття статуту ООН сторони погодилися скликати конференцію в Сан-Франциско. Вирішено було і питання участі Радянського Союзу у війні з Японією. Рузвельт вважав, що це необхідно для якнайшвидшого закінчення війни на Далекому Сході. Саме тому він погоджувався з пропозицією Сталіна зафіксувати у спеціальному документі повернення СРСР після перемоги над Японією Південного Сахаліну, Курильських островів, відновлення права на Порт-Артур як військово-морську базу СРСР, забезпечення інтересів Радянського Союзу у порту Дайрен (Китай). Було погоджено й інші далекосхідні проблеми. Найскладнішими були дискусії з польських проблем. Якщо питання про кордони Польщі з СРСР було практично вирішено — східний кордон мав проходити по "лінії Керзона" з деякими відхиленнями на користь Польщі, — то щодо західного кордону такої конкретності не було: "Польща повинна отримати істотні територіальні компенсації на півночі і на заході".

Завершальні бої на Заході

Війська союзників, перегрупувавши і поповнивши частини, що зазнали значних втрат під час німецького наступу в Арденах, почали операцію з форсування Рейну та захоплення Рурської області. У результаті успішних дій німецьке угруповання в районі Руру було оточено і 17 квітня 1945 р. воно припинило опір. Війська союзників швидко просувалися на Схід, і 18 квітня їхні передові частини вийшли до р. Ельба. 26 квітня в районі Торгау відбулася зустріч американських і радянських військ. Тим часом частини Червоної армії завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня. 7 травня у штабі Ейзенхауера в Реймсі генерал Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію Німеччини.

Битва за Берлін. Капітуляція Німеччини

У квітні 1945 р. Червона армія підійшла до Берліна. Для захисту столиці третього рейху було зосереджено 1 млн солдатів та офіцерів, 10,4 тис. гармат і мінометів, 1500 танків, 3300 бойових літаків. У Берлінській операції брали участь війська трьох радянських фронтів — 1-го і 2-го Білоруського та 1-го Українського. Ними командували, відповідно, К. Рокосовський, Г. Жуков та І. Конєв. Битва почалася 16 квітня. О 3-ій годині ранку за берлінським часом при світлі прожекторів в атаку пішли танки і піхота. Війська під командуванням Жукова наступали через т. зв. Зеєловські висоти. Лінію оборони противника перед висотами було подолано досить швидко, далі почалися труднощі. Бій тривав увесь день і не стихав навіть уночі. Лише на ранок 18 квітня рубіж було взято. Зав'язалися бої на околицях Берліна. Через чотири дні фронти Жукова і Конєва зімкнули кільце навколо міста. Всі спроби фашистських військ деблокувати місто були марними. Запеклість боїв наростала. Майже кожен будинок доводилося брати штурмом. "На третій день боїв у Берліні,— згадував Г. Жуков, — спеціально розширеною колією із Сілезького вокзалу було подано фортечні гармати, які відкрили вогонь по центру міста. Вага кожного снаряда становила півтонни. Оборона Берліна розліталася геть чисто. Навіть в імперській канцелярії розуміли, що наближається розв'язка битви за столицю Німеччини...". 1 травня 1945 р. начальник генштабу сухопутних військ Німеччини генерал Кребс повідомив про те, що 30 квітня Гітлер вчинив самогубство (28 квітня 1945 р. партизани Італії, виконуючи вирок народного трибуналу, стратили Муссоліні та його прибічників). Кребс запропонував розпочати переговори про перемир'я. Про це доповіли Сталіну, який зажадав вести переговори тільки про беззастережну капітуляцію. Відповіді від наступників Гітлера не надійшло, і бої дії поновилися. Наступного дня штаб берлінської оборони віддав наказ про припинення бойових дій. Берлін здався. Під час штурму німецької столиці Червона армія втратила 300 тис. убитими і пораненими. Рештки німецьких військ на півночі Німеччини, притиснуті до узбережжя Балтійського моря, теж капітулювали. Це була перемога. Однак угруповання німецьких військ на території Чехословаччини та Австрії зброї не склало. Його частини в Празі вели бої з учасниками антифашистського повстання, яке почалося 5 травня. Лише допомога Червоної армії врятувала місто та його мешканців. 9 травня 1945 р. Прагу було звільнено. Бої в Європі завершилися. На честь перемоги над фашистською Німеччиною в Москві на Красній площі 24 червня було проведено парад, який увійшов в історію як Парад Перемоги.