Другий фронт в Європі

Сталін вимагав якомога швидше розпочати бойові дії проти гітлерівських військ на заході Європи, але об'єднане союзне командування виходило з необхідності ретельної підготовки до відкриття другого фронту. Першу спробу вивчити можливість висадки союзних військ в Європі було здійснено 19 серпня 1942 р. в районі невеликого портового містечка Дьєп. Німці скинули десант в море. Невдача у десантуванні продемонструвала, що висадка на півночі Франції потребує підготовки, однак вона занадто затяглася. Зрештою, було прийнято рішення про те, що найважливішими операціями 1944 р. повинні стати вторгнення на півночі ("Оверлорд") і на півдні ("Енвіл") Франції. Верховний штаб союзних експедиційних сил очолив Ейзенхауер. Намірам союзників протистояв план німецького командування, що передбачав захист "Атлантичного валу" — оборонних споруд уздовж морського узбережжя Франції протяжністю понад 2 тис. км. На світанку 6 червня 1944 p., незважаючи на штормову обстановку на морі, почалася висадка союзних військ у Нормандії. Так у Європі було відкрито другий фронт. Хоча союзники забезпечили собі величезну перевагу у повітрі (15 тис. літаків проти 500 німецьких) і деморалізували німців нищівним бомбардуванням, їм не вдалося виконати план першого дня, а їхні втрати склали майже 5 тис. чол. Особливо постраждали повітряно-десантні частини. Невдовзі союзники розвинули успіх, очистили від німців півострів Котантен і захопили стратегічно важливий порт Шербур. У ніч з 12 на 13 червня німці вперше застосували проти Англії ракети Фау-1, а згодом і Фау-2. Це була та "нова зброя", на яку Гітлер покладав особливі надії. Але ефективність бомбардування англійського узбережжя літака-ми-снарядами виявилася мізерною. Союзники остаточно перехопили ініціативу, коли генералу Монтгомері вдалося розгромити німецькі танкові та механізовані частини в районі Канн.

Визволення Франції

Виконання союзниками плану "Енвіл" з висадки на півдні Франції десанту довго відкладалося. 15 серпня 1944 р. повітряний і морський десанти висадились у районі Сен-Тропеза та Канн. Французькі частини рушили на Тулон і Марсель, американські — на Ліон. Операцію було здійснено успішно, і союзники вийшли до кордонів Німеччини. Тим часом війська союзників, що наступали в Нормандії, звільнили Париж (серпень 1944 p.). В тилу у німців діяли озброєні де Голлем і союзним командуванням багатотисячні загони партизанів (маккі). Після звільнення Парижа почалося повне вигнання німців з території Франції та вихід союзних армій на кордони рейху. Завершальний етап війни в Європі характеризувався надзвичайною політизацією дій як союзних лідерів на заході, так і радянського керівництва на сході. Походом на Балкани, що не мав воєнно-стратегічного значення, окрім протистояння планам Черчілля, Сталін прагнув забезпечити собі політичні переваги у процесі післявоєнного врегулювання в Європі. Черчілль також мріяв про те, щоб союзники першими опинилися у Відні та Берліні і таким чином вирішили долю Німеччини та країн Дунайського басейну.