Напад Японії на Перл-Гарбор і початок війни на Тихому океані

Після підписання Троїстого пакту (1940 р.) Японія проводила активну загарбницьку політику в Азії. Японські мілітаристи захопили частину Китаю, а 2 липня 1941 р. керівництво держави прийняло рішення "просуватися на Південь", тобто захопити країни Південної та Південно-Східної Азії. Японія вирішила вступити у боротьбу зі США за панування на Тихому океані. 7 грудня 1941 р. 350 літаками Японці атакували американську військово-морську базу Перл-Гарбор. Американці втратили 19 військових кораблів, 272 літаки і понад 3 тис. військовослужбовців.

8 грудня США та Великобританія оголосили війну Японії. Німеччина та Італія заявили про свій намір воювати зі Сполученими Штатами. Таким чином, наприкінці 1941 р. всі великі держави були втягнуті у Другу світову війну. Того ж дня японські війська вторгайся в Таїланд, який згодом став союзником Японії, Англійські Малайї та Бірму. Одночасно японський десант висадився в Індонезії та на Філіппінах, у грудні 1941 р. японці захопили Гонконг, острови Гуам та Уєйк, що були важливими опорними базами союзників. У лютому 1942 р. капітулював Сингапур. Цього ж місяця відбулася морська битва в Яванському морі, де японці знищили з'єднану англо-американо-голландську ескадру. Незабаром японські війська окупували усі острови Індонезії, а навесні 1942 р. висадилися в Новій Гвінеї і підійшли до Австралії. Таким чином, було загарбано величезну територію з населенням 150 млн чоловік і чималими природними багатствами.

Бойові дії на Півночі Африки

На початку 1941 р. у Північну Африку на допомогу італійським військам прибув німецький Африканський корпус під командуванням генерала Роммеля. З його прибуттям з'явилася можливість не тільки зупинити успішний наступ англійців у Лівії, але й відкинути їх до Єгипту. Ініціативу у Північній Африці перехопили держави фашистського блоку, проте англійські війська продовжували утримувати важливий стратегічний пунк Тобрук, який не давав Роммелю можливості продовжувати наступ. У листопаді 1941 р. англійці здійснили вдалий наступ з деблокади Тобрука і знову оволоділи Кіренаїкою. Успіхи англійців поставили корпус Роммеля перед загрозою залишитися без підкріплення і припасів. Це занепокоїло німецьке командування. Ключовим пунктом англійського панування у Середземному морі був о. Мальта. Спочатку німецька авіація та підводні човни разом з італійським флотом завдали відчутних ударів по англійському флоту у Середземномор'ї, а потім почалися систематичні бомбардування острова, які планувалося завершити німецьким десантом у липні 1942 р. Проте Гітлер віддав перевагу наступу Роммеля, який мав захопити Александрію і Суецький канал. У березні італо-німецькі війська почали наступ в Єгипті. З великими труднощами їх було зупинено поблизу Ель-Аламейна за 100 км від Александрії. В червні 1941 р. війська Роммеля захопили Тобрук, взявши в полон 33 тис. його захисників, але подальше їх просування було зупинено британськими військами. У листопаді 1942 р. у протилежній частині Північної Африки (Марокко та Алжир) почалася висадка американських військ під командуванням Д. Ейзенхауера. Одночасно англійські війська виграли битву під Ель-Аламейном і змусили італійсько-німецькі війська швидко відступити. Вони потрапили в пастку на морському узбережжі Тунісу і на початку 1943 р. капітулювали.