Хід уроку

I. Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку .

— Сьогодні на уроці ми вивчатимемо ще одну літеру нашої аз­буки. У чому її особливість, ви з’ясуєте протягом уроку, навчитеся вимовляти і читати слова та речення з цією літерою.

II. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи, в основі яких лежать виучувані звуки української мови

1 Виділення звуків [ш], [ч] та [шч] зі скоромовок

• На шафі — шапка, у шафі — шуба.

• На печі смачні та гарячі пшеничні калачі.

•У лузі журавлик щипав собі щавлик.

•Купіть йому горщик — він зварить вам борщик.

2 Активне вимовляння виділених звуків, спостереження за артикулюванням

— Чуємо і вимовляємо твердий звук [ш] у словах шафа, шапка, шуба; твердий звук [ч] у словах смачні, пшеничні та тверді звуки [шч] у словах щипав, щавлик, горщик, борщик.

3 Умовне позначення твердих звуків [шч] (– –)

4 Вправи на впізнавання звуків [шч] у заданих учителем словах(на початку, в середині, у кінці слова). Виявлення слів, у яких відсутні ці звуки.

Гра «Злови звуки»

Правила гри: I ряд плескає в долоні, якщо звуки [шч] вимовля­ємо на початку слова; II ряд — в середині; III ряд — у кінці слова. Стережіться пасток: слів без заданих звуків!

Слова для гри: дощечка, щавель, мишка, щастя, щелепа, січень, ящірка, щит, лящ, ящик, тихше, борщ, плющ.

5 Розглядування і колективне складання звукових схем слів

1) Робота в парах

— з’єднайте стрілочками звукові схеми і слова до них: щавель, борщ, ящик.

2) Звуковий аналіз цих слів

6 Самостійне добирання учнями слів зі звуками [шч] в різних позиціях — на початку, в середині, у кінці слова

7 Аналітичні і синтетичні вправи зі звуками [шч] та всіма голосними (утворення та аналіз складів типу злиття): [шча]; [шчо]; [шчу]; [шче]; [шчі]; [шчи] та [ашч]; [ошч]; [ушч]; [ішч]; [ешч]; [ишч]

III. Ознайомлення учнів з буквою щ, щ («ща»)

1 Слухання казки О. Катрича

Дізнатися, як на письмі позначають звуки [шч], дітям допоможе казка Олексія Катрича.

— Послухайте її, будь ласка, і будьте готові відповісти на запи­тання: для чого в азбуці з’явилася нова літера?

Одного разу звуки вийшли на берег річки зустрічати ранок. Навколо було гарно й тихо. Тоненький серп місяця стомлено ско­тився за гору. Одна за одною згасали зірки на небі. Легенький ві­терець пробіг по верхівках очерету. Очерет здригнувся і зашумів: ш-ш-ш. А всі маленькі мешканці, що жили в очереті,— черепаш­ки, каченятка, рачки — йому відповіли: ч-ч-ч-ч-ч. Це означало: дай нам ще трошки поспати. І всі почули, як навколо лунало: ш-ч-ш-ч-ш-ч-ш-ч-ш-ч, почали переглядатися між собою, а дехто почав затуляти вуха. Воно й справді неприємно слухати будь-які сварки. Невідомо, чим би все це скінчилося, якби не Сонечко. Воно, як за­вжди, піднялося над лісом своєчасно без ніяких нагадувань. Перші сонячні промінчики погладили все і всіх, хто зустрічав його з висо­ко піднятою головою. Потім вони заглянули вниз на землю і при­голубили кожну травинку, кожну билинку, кожну тваринку.

А звукам [шч], які ледве не посварилися між собою, Сонечко сказало:

— Вам не сваритися між собою треба, а об’єднатися. Заживете спокійно, а Азбука отримає нову букву.

Тут Сонечко своїми промінцями щільно обняло два звуки [шч], зв’язало стрічкою і бантик опустило. З’явилася широка, гарна, впевнена в собі буква Щ («ща»).

Така щирість і щедрість Сонечка викликали щасливі посмішки у всіх, кому пощастило це спостерігати. А що робилося навколо!

Щавель у лузі зазеленів. Кущі загойдали пташині гніздечка. Щиглик щебетав без відпочинку. Щука залишила у спокої карасиків. Щогла міцно тримала на собі парус і щодуху несла маленький чо­вен вперед, до щастя. Щенята намагалися залізти на щабель, щоб краще роздивитися, що сталося, хоч лазити зовсім не вміли. Усі щітки взялися до роботи, змели сміття, всі щепочки до купи. А щуплий щур злякався і поклявся нікого і нічого не чіпати. Щер­батий місяць теж хотів піднятися, щоб глянути, що діється навко­ло, та не зміг: старенький був уже.

І навіть вітрище ущух у кущах. Не свище вітрище — зачах.

Із того часу гарна буква Щ («ща») завжди стоїть на місці, де звучать поряд, разом звуки [шч]. Отже, два звуки позначає буква Щ («ща») — [шч].

Діти дають відповідь на поставлене перед прослуховуванням казки за­питання.

2 Виховний момент

— А як дітям уникати сварок? (Потрібно бути щедрими, щири­ми, добрими, як Сонечко в казці Олексія Катрича.)

3 Фізкультхвилинка

4 Демонстрування літери, великої і малої, учителем

5 Зіставлення малої і великої літер щ, Щ («ща») (за формою однакові,а за розміром різні)