
- •Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з курсу «комп’ютерна логіка. Логіка дискретних автоматів»
- •4.6. Побудова основної таблиці абстрактного автомата 36
- •4.7. Побудова граф-схеми переходів 37
- •1. Синтез мікропрограмного автомата за схемою алгоритму
- •4) Кодування внутрішніх станів автомата;
- •2. Варіанти індивідуальних завдань
- •3. Синтез автомата мілі
- •3.1. Побудова змістовної схеми алгоритму
- •3.4. Побудова таблиці кодування мікрокоманд
- •3.5. Побудова закодованої мікрокомандної схеми алгоритму
- •3.6. Побудова основної таблиці абстрактного автомата
- •3.7. Побудова граф-схеми переходів
- •3.8. Побудова системи рівнянь функції переходів
- •3.9. Побудова системи рівнянь функції виходів
- •3.10. Кодування внутрішніх станів автомата
- •3.11. Побудова схеми операційного автомата
- •4. Синтез автомата мура
- •4.1. Побудова змістовної схеми алгоритму
- •4.2. Побудова таблиці кодування операційних та умовних вершин
- •4.3. Побудова закодованої мікроопераційної схеми алгоритму
- •4.4. Побудова таблиці кодування операційних та умовних вершин
- •4.5. Побудова закодованої мікрокомандної схеми алгоритму
- •4.6. Побудова основної таблиці абстрактного автомата.
- •4.7. Побудова граф-схеми переходів
- •4.8. Побудова системи рівнянь функцій переходів
- •4.9. Кодування внутрішніх станів автомата
- •4.10. Побудова схеми операційного автомата
- •Список літератури
- •61002, Харків, вул. Фрунзе, 21.
- •61002, Харків, вул. Фрунзе, 21.
4. Синтез автомата мура
Розглянемо синтез автомата Мура на прикладі 2.
Приклад 2. Побудувати операційний автомат, який знаходить максимальний парний елемент у кожному стовбці масиву A[n,n]. Автомат реалізувати за схемою алгоритму у вигляді автомата Мура. Функціональну схему автомата синтезувати на елементах І, АБО, НІ та RS-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.
4.1. Побудова змістовної схеми алгоритму
Будуємо змістовну схему алгоритму (рис. 4.1).
4.2. Побудова таблиці кодування операційних та умовних вершин
Кожна вершина, чи то операційна, чи то умовна, кодується. Причому якщо операційна або умовна вершини повторюються, то кожній з них далі присвоюється її попередній код. У даній схемі алгоритму (рис. 4.1) вершини, які повторюються, відсутні. Кодування вершин наведене у табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – Таблиця кодування вершин
Код |
Зміст |
Примітка |
mY1 |
j = 1 |
|
mY2 |
i = 1 |
|
mY3 |
max = 0 |
|
mY4 |
A[i,j] |
Введення A[i,j] |
mY5 |
max = A[i,j] |
|
mY6 |
i = i + 1 |
|
mY7 |
max |
Виведення max |
mY8 |
j = j + 1 |
|
X1 |
A[i,j] mod 2 = 0 |
так – 1, ні – 0 |
X2 |
A[i,j] > max |
так – 1, ні – 0 |
X3 |
i n |
так – 1, ні – 0 |
X4 |
j m |
так – 1, ні – 0 |
Рисунок 4.1 – Змістовна схема алгоритму
4.3. Побудова закодованої мікроопераційної схеми алгоритму
Закодована мікроопераційна схема алгоритму (рис. 4.2) будується на основі схеми алгоритму (рис. 4. 1) і таблиці кодування операційних та умовних вершин (табл. 4.1) шляхом заміни вмісту блоків схеми алгоритму на відповідні коди мікрооперацій.
Р
4.4. Побудова таблиці кодування операційних та умовних вершин
Складаємо таблицю кодування мікрокоманд (табл. 4.2). Кожна мікрокоманда кодується своєю мікрооперацією, але мікрооперації, які виконуються одна за одною послідовно протягом одного такту, об’єднуються в одну мікрокоманду. У даному прикладі по дві мікрооперації (mY2 і mY3) та (mY7 і mY8) виконуються одна за одною послідовно. Тому вони об’єднані в одну мікрокоманду, відповідно Y2 і Y5.
Таблиця 4.2 – Таблиця кодування мікрокоманд
Мікрокоманда |
Мікрооперація |
Y1 |
mY1 |
Y2 |
mY2, mY3 |
Y3 |
mY4 |
Y4 |
mY5 |
Y5 |
mY6 |
Y6 |
mY7, mY8 |