
- •Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з курсу «комп’ютерна логіка. Логіка дискретних автоматів»
- •4.6. Побудова основної таблиці абстрактного автомата 36
- •4.7. Побудова граф-схеми переходів 37
- •1. Синтез мікропрограмного автомата за схемою алгоритму
- •4) Кодування внутрішніх станів автомата;
- •2. Варіанти індивідуальних завдань
- •3. Синтез автомата мілі
- •3.1. Побудова змістовної схеми алгоритму
- •3.4. Побудова таблиці кодування мікрокоманд
- •3.5. Побудова закодованої мікрокомандної схеми алгоритму
- •3.6. Побудова основної таблиці абстрактного автомата
- •3.7. Побудова граф-схеми переходів
- •3.8. Побудова системи рівнянь функції переходів
- •3.9. Побудова системи рівнянь функції виходів
- •3.10. Кодування внутрішніх станів автомата
- •3.11. Побудова схеми операційного автомата
- •4. Синтез автомата мура
- •4.1. Побудова змістовної схеми алгоритму
- •4.2. Побудова таблиці кодування операційних та умовних вершин
- •4.3. Побудова закодованої мікроопераційної схеми алгоритму
- •4.4. Побудова таблиці кодування операційних та умовних вершин
- •4.5. Побудова закодованої мікрокомандної схеми алгоритму
- •4.6. Побудова основної таблиці абстрактного автомата.
- •4.7. Побудова граф-схеми переходів
- •4.8. Побудова системи рівнянь функцій переходів
- •4.9. Кодування внутрішніх станів автомата
- •4.10. Побудова схеми операційного автомата
- •Список літератури
- •61002, Харків, вул. Фрунзе, 21.
- •61002, Харків, вул. Фрунзе, 21.
3.5. Побудова закодованої мікрокомандної схеми алгоритму
Складаємо закодовану мікрокомандну схему алгоритму, замінюючи мікрооперації відповідними мікрокомандами. Проставляємо мітки внутрішніх станів автомата Мілі, а саме так:
– початок та кінець мікрокомандної схеми алгоритму позначаємо міткою s0;
– мітки sі проставляємо після кожної мікрокоманди (перед блоком після операційного), де і – порядковий номер мітки.
Якщо на схемі після двох блоків з мікромандами лінії схеми алгоритму сходяться в одну точку, то в такому випадку проставляємо тільки одну мітку внутрішнього стану (рис 3.5).
Закодована мікрокомандна схема алгоритму наведена на рис.3.6.
si
Рисунок 3.5 – Один з варіантів проставлення міток внутрішніх станів
3.6. Побудова основної таблиці абстрактного автомата
Будуємо основну таблицю автомата (табл. 3.3). Ця таблиця складається на основі закодованої мікрокомандної схеми алгоритму (рис. 3.6) У першому стовпчику таблиці записуються всі стани, в яких може знаходитись автомат, який розробляється. В першому рядку таблиці в клітинках указуються умови, завдяки яким відбувається перехід автомата з одного стану в інший, а саме вхідні сигнали чи їх комбінація або синхроімпульс (СІ). Перехід за синхроімпульсом відбувається, якщо між двома операційними вершинами не знаходиться умовна вершина. В клітинках таблиці фіксується: стан, до якого переходить автомат, та стан, який з’являється при цьому на виході. Наприклад, із стану s0 автомат переходить до стану s1 при подачі на вхід синхроімпульсу. В результаті цього переходу на виході автомата з’явиться сигнал Y1. Мікрокоманда Y1 містить мікрооперації mY1 і mY2, які і виконуються протягом цього такту. Отже, на перетині рядка s0 і стовбця СІ = 1 проставляємо – s1/Y1.
Таблиця 3.3 – Основна таблиця абстрактного автомата
Внутрішні стани |
Вхідні стани |
||||||||
СІ=1 |
|
|
|
|
X3 |
|
X4 |
|
|
s0t-1 |
s1t / Y1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
s1t-1 |
s2t / Y2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
s2t-1 |
|
s3t / Y3 |
s3t / __ |
|
|
|
|
|
|
s3t-1 |
s4t / Y4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
s4t-1 |
|
|
|
s1t / __ |
s5t / Y5 |
|
|
|
|
s5t-1 |
s6t / Y6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
s6t-1 |
|
|
|
|
|
s7t / Y3 |
s7t / __ |
|
|
s7t-1 |
s8t / Y4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
s8t-1 |
|
|
|
|
|
|
|
s5t / __ |
s0t / Y7 |
Якщо при переході із одного стану в інший ніяка мікрокоманда не виконується, то на місці мікрокоманди ставимо дефіс або Y0. Так, при переході із стану s2 в стан s3 під дією вхідного сигналу ніяка мікрокоманда не виконується.