4) Кодування внутрішніх станів автомата;

5) побудова функціональної схеми автомата.

2. Варіанти індивідуальних завдань

Варіант 1

1. Побудувати операційний автомат, що обчислює суму двох максимальних елементів масиву A(n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 2

1. Побудувати операційний автомат, що обчислює суму двох максимальних елементів масиву A(n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 3

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить два максимальних парних елементів масива A(n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 4

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить максимальні парні елементи масивів A(n), B(v).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 5

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить мінімальний парний елемент масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 6

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить максимальний парний елемент масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 7

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить максимальний парний елемент у кожному рядку масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО, НІ, RS-, D- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 8

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить мінімальний додатний елемент у кожному рядку масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, НІ, АБО, RS-, Т- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 9

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить найбільший загальний дільник двох цілих чисел.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, D- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 10

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить найбільший загальний дільник двох цілих чисел

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, АБО, НІ, RS-, Т- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 11

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить суму позитивних елементів масивів A(n),B(m).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, D- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 12

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить суму позитивних елементів масивів A(n),B(m).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 13

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить суму позитивних елементів головної діагоналі масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 14

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить суму позитивних елементів неголовної діагоналі масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах АБО-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 15

1. Побудувати операційний автомат, що обчислює суму позитивних елементів непарних стовбців масиву A(n,m).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах АБО-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 16

1. Побудувати операційний автомат, що обчислює суму позитивних елементів непарних рядків масиву A(n,m).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, НІ,АБО RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 17

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить суму і кількість позитивних елементів у кожному рядку масиву A(n,m).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 18

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить суму і кількість позитивних елементів у кожному стовбці ці масиву A(n,m).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 19

1. Побудувати операційний автомат, що обчислює добуток парних позитивних елементів у кожному непарному стовбці масиву A(n,m).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 20

1. Побудувати операційний автомат, що обчислює суму непарних позитивних елементів у кожнім рядку масиву A(n,m).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-АБО-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 21

1. Побудувати операційний автомат, що обчислює добуток парних елементів у кожнім непарному рядку масиву A(n,m).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, АБО, НІ, RS-, D- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 22

1. Побудувати операційний автомат, що обчислює суму парних позитивних елементів масивів A(n,m), B(p).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-АБО, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 23

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить максимальний елемент із двох масивів A(n,m), B(p).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, НІ,АБО, RS-, D- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 24

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить максимальний елемент із двох масивів A(n,m), B(p).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 25

1. Побудувати операційний автомат, що виконує перестановку максимального і мінімального елементів масивів A(n,n) і D(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 26

1. Побудувати операційний автомат, що виконує перестановку максимальних елементів масивів A(n,n) і D(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, НІ, АБО, RS-, Т- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 27

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить суму парних елементів масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 28

1. Побудувати операційний автомат, що знаходить суму парних елементів масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 29

1. Побудувати операційний автомат, що виконує перестановку елементів першого й останнього стовбців масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 30

1. Побудувати операційний автомат, що виконує перестановку елементів першого і останнього рядка масиву A(n,n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 31

1. Побудувати операційний автомат, який до парних елементів масиву A(n,n) додає 5, до непарних 3.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах АБО,НІ, І, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 32

1. Побудувати операційний автомат, який до парних позитивних елементів масиву A(n) додає число 5, до непарних додає число 3.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 33

1. Побудувати операційний автомат, який до позитивних елементів масиву A(n) додає максимальний елемент цього масиву.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 34

1. Побудувати операційний автомат, який до елементів масиву A(n) додає максимальний парний елемент цього масиву.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, АБО, НІ, RS-, Т- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 35

1. Побудувати операційний автомат, який до непарних елементів масиву A(n) додає суму парних елементів цього масиву.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 36

1. Побудувати операційний автомат який до позитивних елементів масиву A(n) додає суму парних елементів цього масиву.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 37

1. Побудувати операційний автомат, що міняє місцями максимальний і мінімальний елементи масиву A(n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 38

1. Побудувати операційний автомат, який міняє місцями максимальні парні елементи масивів A(n), B(n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 39

1. Побудувати операційний автомат, який сумує максимальні елементи масивів A(n,m), B(n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 40

1. Побудувати операційний автомат, який міняє місцями мінімальні елементи масивів A(n), B(n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 41

1. Побудувати операційний автомат, який максимальний елемент масиву A(n) складає з непарними елементами масиву B(n).

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 42

1. Побудувати операційний автомат, що міняє місцями елементи масивів A(n), B(n), значення обох яких є непарними.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 43

1. Побудувати операційний автомат, що міняє місцями елементи масивів A(n), B(n), значення яких є взаємно парними.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І-НІ, RS-, D- тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 44

1. Побудувати операційний автомат, що переписує елементи одновимірного масиву в двовимірний масив.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мілі.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи І, НІ,АБО, RS-, Т-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.

Варіант 45

1. Побудувати операційний автомат, що переписує елементи одновимірного масиву в двовимірний масив.

2. Мікропрограмний автомат необхідно реалізувати за схемою Уілкса–Стрінжера у вигляді автомата Мура.

3. Оптимальну функціональну схему керуючих частин автомата синтезувати на елементах системи АБО-НІ, RS-, D-тригерах, доповнюючи її необхідними за алгоритмом функціональними автоматами.