6.Принципи,етапи та завдання менеджменту державних фінансів

Управління ДФ-це сукупність форм та методів цілеспрямованого впливу держави на формування й використання централізованих і децентралізованих фондів фін. ресурсів,що знаходяться у розпорядженні держ. органів управління.Управління фінансами включає 2 основні складові:*органи управління;форми і методи управління д-сті.

Завдання управління ДФ:

1.фін. забезпечення реалізації соц.. програм

2.фінансування розвитку галузей економіки та їх структурної перебудови

3.забезпечення фінансування оборотності держави

4.фінансування органів держ. управління

5.забезпечення розвитку міжнародних відносин

6.створення належних умов для розвитку окремих територій

Основні етапи управління фінансування розвитку об’єкту:

1.розробка можливих методів залучення,розподілу та викор. фін. ресурсів

2.вибір найбільш раціональних шляхів фін. розвитку об’єкту

3.реалізація прийнятих фін. завдань

4.здійснення контролю за реалізацією прийнятих проектів

5.коригування розвитку проекту,процесів провадження фін. планів

6.оцінка стану реалізації проекту

Управління ДФ виконує об’єкт та суб’єкт.

Принципи управління ДФ:

1.планомірність

2.системність

3.цілеспрямованість

4.стратегічна справедливість.

7.Система управління державними фінансами

Управління фінансами відбувається через систему державних органів та інститутів за допомогою форм і методів організації управлінської діяльності. Така діяльність зумовлена історичними, економічними та політичними умовами розвитку держави, воно підпорядковується фінансовій політиці держави.

В управлінні фінансами вирізняють об'єкти і суб'єкти управління.

Об'єктами управління є різні форми та методи фінансових відносин. Суб'єктами — ті організаційні структури, які здійснюють управління (фінансові державні органи, фінансові відділи підприємств та ін.). Сукупність усіх організаційних структур, що виконують управління фінансами, становить фінансовий апарат.

Основне завдання органів управління фінансовою системою в державі полягає в забезпеченні злагодженості функціонування окремих сфер і ланок фінансових відносин. Це досягається шляхом чіткого розподілу функцій і повноважень між фінансовими органами й інституціями.

В управлінні фінансами розрізняють декілька функціональних складових: планування, стратегічне й оперативне управління та контроль.

У системі органів управління фінансами доцільно виокремлювати органи стратегічного й оперативного управління фінансами (рис. 4.3).

Фін система розглядається з двох сторін:

1. За внутр. Будовою ( по рівнях екон системи)

2. За організаційною будовою (органи та інститути)

За внутр. Будовою фін система – це сукупність відносно взаємопов’язаних фін відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП. Внутр будова фін системи відображає об’єктивну сукупність фін відносин і складається зі сфер і ланок. Включає сфери

1. рівень мікроекономіки – фінанси суб’єктів господарювання (підприємств); на ланок не поділяються.

2. рівень макроекономіки – фінанси держави. Ланками їх є бюджетна система, спец позабюджетні форми і фінанси держ сектору України.

3. Рівень світовог господарства – міжнародні фінанси. Сфера міжнар фінансів відображає фін відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні. Складові: 1) Фінанси міжнар організацій; 2) фінанси міжнар фін інституцій (МВФ); 3) міжнар фін ринок (провідні банки світу, фондові біржі).

4. Фін ринок.

5. Фінанси домогосподарств.

6. Страхування.