14. Поняття та методи фін. Вирівнювання (фв)

Фін.Вирів-я — це процес усунення верт. і гориз. дисбалансів, що передб. здійсн. заходів з перерозподілу фін. ресурсів як між ланками с-ми бюджетів по вертикалі, так і між багатими і бідними територіями по горизонталі.

Мета фін вирів-я – перезподіл фін ресурсів на користь тих рівнів влади, які мають верт і гориз фіскальні дисбаланси з метою їх усунення.

Осн. елементами ФВ є:

1−централізована модель, при якій необх. для ФВ ресурси акумулюються на нац. рівні, а потім розподіляються на користь окремих територій, які потребують допомоги;

2−самофін-я, коли необх. для ФВ ресурси акумул. в спец. фондах самими територіями без участі нац. влади (Швейцарія).

В теорії держ. фінансів залежно від характеру впливу на ек. поведінку реципієнтів фін. допомоги розріз. прямі та непрямі методи ФВ.

Застос. непрямого методу (переадресування податків) забезп. певний рівень сектора управл. наперед визначеною часткою под. доходів, у викор. цих надходжень органи місц. самовряд. отримують більший ступінь свободи.

Викор. прямого методу (надання трансфертів) ставить органи місц. самовряд. у фін. залежність від донорів, обмежує їх політичну свободу у прийнятті рішень, посилює фін. і політичну підзвітність.

15. Моделі міжбюдж. відносин (МВ), їх хар-ка МВ – це внутр. Бюдж потоки, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бю-ми.

Згідно БКУ міжбюдж відносини – це відносини між державою, АРК та м/с щодо забезпечення відносин б-в фін ресурсами, мобілізованих для виконання ф-цій передбачених закон-м У-ни.

Модель МВ відносин залежить від держ устрою

Виділяють 2 осн. моделі МВ: централізовану і децентралізовану. Модель МВ характ. підходи до визнач. організаційних засад взаємовідносин між різними рівнями влади, які пов’язані з політикою центр. та місцевих влад у вирішенні питань розподілу доходів і видатків між ланками бюдж. с-ми.

Центр. модель характ. наступними ознаками: 1−централіз. порядок формування та викор. фін. ресурсів; 2−обмеження прав місц. органів влади у формуванні власних бюджетів; 3−непрозорий розподіл фін. повноважень та надання фін. допомоги місц. органам влади; 4 − підпорядкування регіональних інтересів нац.. проблемам; 5−формальність у розподілі функц. обов’язків між ланками держ. управління.

Ознаки децентр. моделі: 1−невтручання центр. влади у бюдж. процеси на рівні регіонів; 2−чітке законод. розмежування видаткових повноважень між різними рівнями управл.; 3−врах. інтересів територ. громад та їх об’єднань при розробці держ. програми; 4−здійсн. розподілу джерел доходів на підставі бюдж. угод; 5−постійнй розвиток фін. автономії місц. самовряд.

16. Моделі міжбюджетних відносин,їх переваги та недоліки. Міжбюдж. відносини - це є відн. між органами влади та місц.самовряд.щодо заб-ня відповідних бедж.фін.ресурс.,які потрібні для вик-ння ф-цій,які передб. Зак-вом.

Перевагами централізованої моделі є наступні:

- реаліз.страт.напрямів міжбд.відносин;

- єдність організаційного упр-ня

- вирішення соц.. значущих питань на всіх ланках бедж.сис-ми.

Недоліками цієї моделі є такі:

- надмірна залежність у матер.плані МБ від ДБ;

- на враєх-ся інтереси органів м/сам-ня,що призв.до напруження відносин між МБ та ДБ;

- послаблення ефект.дія-ті центр.органів влади щодо фін заб-ня розвитку соц..-культурної сфери;

- послаблення зв’язку між обсягами податкових над-нь.

Переваги децентралізованої моделі:

- більш ефект. розподіл і використ. фін. ресурсів на реалізацію пост. цілей;

- урах-ня потреб МБ в повному обсязі, що призводить до відповідності фак.. показників запланованим;

- заб-ня стабільності фін-ня міісц.потреб незалежно від соц..-екон і політ. змін на загально-держ.рівні;

- зменш.ступеня конфліктності між бюджетами різних рівнів;

- макс.розширення повноважень органів м/с-ня;

- под..автономія органів м/с-ня

Недоліки цієї моделі:

- надання повної фін. автономії може призвести до приховування коштів бюд. на рівні владних стр-р;

- цілі,які ставлять перед собою органи м/с-ня можуть не збігатися з осн. цілями і пріоритетами розвитку;

- цілі,які ставлять перед собою органи м/с-ня можуть не збігатися з осн.и цілями і пріоритетами розвитку країни;

- імовірність зловживання органами м/с-ня владними повноваженнями.

17. Економічна суть та джерела фінансування спеціальних цільових фондів в Україні Держ цільові фонди(ДЦФ) – це форма переррозподілу і викор-я фін ресурсів залучених державою для фін-ня сусп потреб з визн-х джерел, які мають цільове призначення.

За ф-ним призначенням ДЦФ поділ на:

1)соц., що включають Пенс фонд Ук-ни, Фонди соц стр-ня

2)ек, напр Держ дорожній фонд, Держ фонд охорони навкол сер-ща та ін

Цільові фонди поділ на 2 групи:

1-постійні-їх створення повязане з виділенням окремих ф-цій держави

2-тимчасові-форм-ся з метою прискореного вирішення актуальних проблем в разі конкретної необхідності і після вирішення проблеми-закриваються.

Осн джерела фін-ня ДЦФ:

-обовязкове відрах-ня від юр і фіз осіб

-обовязкові внески певним категоріям фіз та юр осіб коштів до фондів в не визн-х умовах їх викор-ня(страх внески до фондів обовязк соц стр-ня)

-цільові бюдж виплати(виплати з держ б-ту з метою фін-ня певних програм

-надходження від дивідендів і %, нарах-х на ЦП і корпоративні права які придбані в попередніх періодах.

-погашення позик, які надавалися юр чи фіз особам

-добровільні і благодійні внески

-прибутки від комерц дія-сті

-одержання фондом кредитів і позик

Доходи фонди отримують тільки з тих джерел, які передбачені закон-м. Це озачає, що не усі фонди мають можливість залучати фін резурси у вигляді обовязкових відрах-нь юр і фіз осіб, не усі передбачають проведення інвест дія-сті або операцій з цп і не завжди є можливості викор-ня вільних коштів в якості депозитів або залучення позик.

Фін ресурси фондів викор-я виключно за цільовим призначеннямзгідно з вимогами, які регламентують порядок створення і орг-ю його дія-сті.

18. Економічна суть та класифікація спеціальних цільових фондів в Україні. Держ. цільовий фонд (ДЦФ) — форма перерозподілу та вик-ня фін-вих рес., залучених державою для фін-ня сусп. потреб із визначених джерел, які мають цільові призначення..

Класифікація держ.цільових фондів зд-ся за такими критеріями:

За функт.призн-ням:

* соц..фонди

* фонди екон.

В залеж. від дж-ла фін-ня:

* бюджетні;

* позабюджетні.

В залеж. від рівня, на якому утвор. Фонди :

* державними;

* місцевими.

В залежності від напрямків використання існують, зокрема, фонди:

* економічні;

* соціальні;

* науково-дослідні;

* страхові;

За терміном фун-ня:

* постійно діючі, створення яких повязано з виділенням окремих ф-цій держави;

* тимчасові, які фор-ся для прискореного вирішення актуальних проблем.