Мал. 3.5. Вікно інформаційно-пошукової системи Яndex

Не дивлячись на те, що Інтернет, поза сумнівом, наймогутніший засіб у мережній інформації, існують і інші джерела, які збільшили використовування Інтернет. До їх числа входять комп’ютерні дошки оголошень і комерційні інформаційні служби.

М

Веб-сервери

айже всі вузли, які можна знайти в мережі, є веб-серверами, сховищами гіпертекстових документів. І серед них є величезна кількість FTP-серверів, які є справжніми сховищами файлів.

У кожного сервера є своє ім’я. При створенні сервера це ім’я купують за певну суму. Організація, що встановила в себе сервер і одержала ім’я може тепер підключати до свого серверу всіх бажаючих. Вона стає сервіс-провайдером. До одного сервіс-провайдеру може бути підключено від декількох клієнтів до декількох мільйонів. Мільйони постійних серверів мережі Інтернет слугують як би „розеткою”, до яких і підключаються користувачі. Але ці „розетки” можуть виконувати ще дві важливі функції – зберігання і передача інформації.

З погляду зберігання інформації сервер мало чим відрізняється від звичного комп’ютера. Могутній домашній комп’ютер теж може стати сервером. Для цього він лише повинен мати високу продуктивність і дуже великий обсяг жорсткого диска. Якщо обсяг жорсткого диска дійсно великий, то сервис-провайдер може розбити його на каталоги і передати ці каталоги в оренду своїм клієнтам за окрему платню. Якщо ви домовитеся зі своїм сервіс-провайдером, то він виділить каталог, щоб ви могли розмістити там все, що хочете опублікувати для загального огляду. Так стають власниками веб-серверів.

На одному фізичному сервері можуть бути розміщені десятки і сотні веб-серверів. Свою інформацію на веб-сервер відправляють під час короткочасних сеансів зв’язку з сервіс-провайдером. Вся решта часу можна займатися своїми справами, а веб-сервер як би забезпечує постійне представництво в мережі Інтернет.

Користувачі зі всього світу можуть веб-сервер відвідувати, читати, дивитися, залишати свої повідомлення або міркування з того або іншого приводу. Достатньо лише періодично оновлювати інформації на ньому.

Кожний веб-сервер, у свою чергу містить веб-сторінки. Наприклад, якщо це інформація про університет, то на його веб-сервері може виставлена така інформація: історія інституту, його структура, інформація про підрозділи, викладачів, кращих випускників, новини тощо. Титульною сторінкою веб-серверу є домашня сторінка. На ній звичайно міститься загальна інформація і відкривається доступ до всіх інших сторінок серверу.

2. Електронна пошта (e-mail)

Історично перший і найпоширеніший вид роботи в телекомунікаційних мережах – між персональний обмін текстовими повідомленнями, відомий під назвою „електронної пошти” (е-mail). Як і при звичному поштовому зв’язку, електронною поштою відбувається обмін повідомленнями, але не на папері, а у вигляді файлів. Отже, електронна пошта – це сукупність програмно-апаратних засобів, що забезпечують передачу повідомлень між комп’ютерами.

Електронна пошта економічно і технологічно є найефективнішою технологією, яка може бути використана в процесі навчання для доставки змістовної частини навчальних курсів і забезпечення зворотного зв’язку студента з викладачем. У той же самий час вона має обмежений педагогічний ефект через неможливість реалізації „діалогу” між викладачем і студентами, прийнятого в традиційній формі навчання. Проте, якщо студенти мають постійний доступ до персонального комп’ютера з модемом і телефонним каналом, електронна пошта дозволяє реалізувати гнучкий процес консультацій з викладачем.

До складу електронного листа входить безпосередній текст, графічні, відео і звукові вставки, а також можливі будь-які прив’язані файли (документи, програми), що відправляються разом з листом. Крім того, лист містить адресата, дату і час відправлення, зворотну адреса, при необхідності указується тема листа.

Н

Електронна адреса

а відміну від довгої адреси, яку необхідно писати при відправці звичного листа, електронна адреса набагато коротша і легша в запам’ятовуванні. Наприклад, розглянемо електронну адресу поштового ящика газети „Політес”: gazeta@amti.itech.ru. Вона складається з адреси машини та імені адресата, яке відокремлене знаком @ („собака”). Зліва від цього знаку стоїть ім’я адресата, а точніше ім’я файлу – поштового ящика, з якого він забирає свої листи. Частина, що знаходиться праворуч від знаку @ називається доменом і описує місцезнаходження цього поштового ящика, оскільки він знаходиться звичайно не на комп’ютері одержувача. Розглядаючи домен справа наліво і розбивши його крапками на окремі слова, одержимо піддомени, які по черзі уточнюють, де шукати цей поштовий ящик. Крайній справа піддомен (у нашому випадку ru) називається доменом верхнього рівня і частіше всього позначає код країни, в якій знаходиться адресат. Проте домен верхнього рівня – не завжди код країни.

Доменні імена призначаються комп’ютеру спеціальною організацією під назвою InterNIC. Ці імена підбираються відповідно до певної системи, що гарантує унікальність кожного імені. Встановити тип організації, до якої належить даний домен, можна по домену верхнього рівня, який слідує за доменним ім’ям комп’ютера.

Домен com позначає комерційні організації, edu – навчальні і наукові організації, gov – урядові організації, mil – військові організації, net – мережні організації різних мереж, org – інші організації. Окрім цього існують ще домени, вказуючі на країну, в якій розташований даний сервер місцерозташування серверу. Наприклад, ua – Україна, ru – Росія, pl – Польща (за http://www.allbest.ru/referats/programming/216)

Піддомени, розташовані наліво домена верхнього рівня указують на точніше розташування адресата всередині цього домена. В нашому випадку піддомен itech указує на фірму „Інформаційні технології”, на сервері якою розташований поштовий ящик, amti – Армавірський механико-технологічний інститут – установа, якій належить цей ящик, а gazeta є безпосереднім одержувачем електронного листа.

Останнім часом у мережі Інтернет з’явилася нова можливість – передавати і одержувати факси з використанням комп’ютера. Можна послати замовлення на посилку або прийом факсу. Складається звичний електронний лист, оформлений належним чином, і посилається на адресу комп’ютерного вузла, що займається операціями розсилки факсів. Крім того, в даний час, за допомогою мережі Інтернет, можна абсолютно безкоштовно відправити повідомлення на будь-який мобільний телефон.