Завдання 4 варіанту

1. Дати обґрунтовану відповідь на теоретичне питання: «Виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду»

1. Виконавче провадження – завершальна стадія судового господарського процесу.

2. Наказ господарського суду.

3. Відповідальність за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.

4. Відстрочка або розстрочка виконання судового рішення. Зупинення виконання судового рішення. Поворот виконання рішення, постанови.

2. Розв’язати практичне завдання:

До господарського суду звернувся прокурор міста «К» в інтересах держави в особі територіального управління АМКУ до ТОВ «К» та виробничого кооперативу «С» про визнання недійсним договору купівлі – продажу акцій АТ «О».

Визначте склад учасників справи.

3. Скласти апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду про повернення позовної заяви.

1. Виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.

1.1. Виконавче провадження – завершальна стадія судового господарського процесу.

Виконання судових рішень – це самостійний, особливий інститут процесуального права. Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду є обов язковими на всій території України і виконуються в порядку, передбаченому розділом XIV Господарського процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень як самостійне і важливе процесуальне провадження з реалізації прав сторін (підтверджених відповідним рішенням, має свої етапи: порушення виконавчого провадження; добровільне та примусове виконання; поворот виконання; припинення виконавчого провадження.

Учасниками процесуальних правовідносин у виконавчому провадженні є: суд, судді, державний виконавець; сторони у справі (стягував і боржник)та їх представники; інші особи, що беруть участь у справі; особи, у яких знаходиться майно або грошові суми боржника; особи, які сприяють виконанню рішень: поняті, охоронці майна, експерти, перекладачі, представники органів внутрішніх справ тощо.

Стягувачем у виконавчому провадженні є сторона, на користь якої провадиться стягнення. Як правило, стягувачем є позивач, але ним може стати і відповідач, зокрема, якщо в позові позивачу відмовлено і з нього стягуються судові витрати на користь відповідача. Стягувачем може бути і третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, якщо її вимоги судом задоволені.

Боржник – це особа, яка зобов язана виконати на користь стягувача дії, підтверджені рішенням суду. У виконавчому провадженні сторони можуть діяти особисто або через представників.

Набрання рішенням, ухвалою, постановою законної сили означає, що наявність чи відсутність прав і фактів, які лежать в їх основі, встановлено судом остаточно, і ці встановлені судом права підлягають безперечному виконанню за вимогою уповноважених осіб. Рішення, ухвала, постанова господарського суду , що набрали законної сили, набувають таких правових наслідків, як неспростовність, виключність, преюдиційність , здійсненність і обов язковість для всіх підприємств, організацій, установ, посадових осіб і громадян.