Елементи суспільних та приватних витрат на освіту

Суспільні витрати	Приватні витрати
Прямі: 1. Зарплата вчителям 2. Інші поточні витрати на товари і послуги 3. Витрати на підручники 4. Вмінена рента	1. Плата за навчання, мінус середня вартість стипендій 2. Підручники, транспортні та інші витрати...
Непрямі: 1. Втрачені заробітки	1. Втрачені заробітки

Ці вартісні елементи комбінуються для підрахунку річних витрат на студента кожного рівня чи типу освіти. Якщо ми розглядаємо освіту як суспільні чи приватні інвестиції, в розрахунках має бути враховано, що деякі студенти не закінчують навчання, а інші повторюють курси. Простіше буде підрахувати середню тривалість курсів, враховуючи повтори і відрахування.

Обчислення віддач. Щоб оцінити освіту як інвестиції, ми повинні обчислити очікуваний внесок освіти з майбутнього рівня доходу чи продукту. В майбутньому доході освіта проявляється через втілення навичок і знань в освічені людські ресурси, тим самим підвищуючи продуктивність праці. Якщо продуктивність праці освічених робітників вища, ніж неосвічених, то це буде виявлятися у прирості продукту і у вищих заробітних платах освічених. Тому необхідно підрахувати додаткові довічні заробітки освічених робітників.

Досвід показує, що графіки заробітної плати за віком мають такі характеристики:

а) заробітна плата високо корелюється з освітою; в будь-якому віці більш освічені заробляють більше, ніж менш освічені робітники;

б) заробітна плата зростає з віком, пік наступає в середньому віці і потім вирівнюється чи навіть падає до пенсійного віку;

в) графіки заробітної плати високо освічених робітників більш стрімкі, ніж менш освічених; пік заробітної плати освічених робітників вищий, ніж пік зарплати менш освічених;

г) вік, при якому зарплата досягне піку, є пізнішим для більш освічених, ніж для менш освічених робітників, в окремих випадках зарплата більш освічених продовжує рости до пенсії.

Якщо метою є аналіз освіти як суспільного блага в сукупності її різновидів, то вимірюється доход до сплати податків. Якщо ж хочемо оцінити освіту як форму приватних інвестицій для індивідів, то враховується реальна вигода, отримана індивідом після сплати податків.

Обчислення дисконтованого грошового потоку. Графіки заробітної плати за віком дають можливість підрахувати додаткові річні заробітки, пов'язані з освітою. Аналіз витрат і віддач вимагає, щоб ці додаткові заробітки були представлені однією цифрою так, щоб їх можна було порівняти з витратами.

Техніка виміру майбутнього потоку доходу в показниках їх сьогоднішньої цінності називається технікою «дисконтування грошового потоку», і вона є спільного для всіх інвестиційних оцінок. Техніка передбачає обчислення сьогоднішньої вартості при даній чи передбачуваній ставці позичкового проценту очікуваного доходу в кожному майбутньому році.

Норма віддачі на інвестиції в освіту. Оскільки витрати і очікувані вигоди інвестиційного проекту можуть бути виміряні і дисконтовані при певній ставці проценту, наступним кроком виступає порівняння витрат і віддач.

Відомі три основні способи:

1) за допомогою відношення прибутки/витрати (вимірює відношення дисконтованих майбутніх прибутків до дисконтованих витрат при певній ставці проценту);

2) обчислення чистої сьогоднішньої цінності проекту (сьогоднішня чиста цінність проекту є цінність дисконтованих прибутків мінус дисконтовані витрати);

3) обчислення внутрішньої норми віддачі інвестицій (норма віддачі с такою ставкою проценту, при якій сьогоднішня цінність очікуваних віддач та сьогоднішня цінність витрат будуть рівні, тобто при якій різниця між дисконтованими віддачами і витратами дорівнює 0).

Обмеженість аналізу витрат і віддач. Різновеликі заробітні плати можуть бути наслідком відмінностей не тільки в рівні та якості здобутої освіти, але й природних здібностей людей, їх мотивації, соціального становища, статі, професії, неформальної освіти і т. ін. Тому не можна все прирощення заробітної плати відносити на рахунок формальної освіти. За даними американських досліджень тільки 2/3 відмінностей в зарплаті робітників може бути пояснено їх освітою. Саме тому, при підрахунках впливу освіти на зарплату помножували на коефіцієнт 2/3 ті відмінності, що спостерігалися, тобто просто мультиплікували відмінності на «альфа-коефіцієнт» 0,66.

Реальна цінність альфа-коефіцієнту залишається дискусійною проблемою. Вплив природних здібностей може бути сильніше в певному віці чи для певних категорій робітників, ніж для інших. Тому для різних підрахунків різною буде величина альфа-коефіцієнту. За іншими підрахунками, відхилення завдяки неврахуванню здібностей при обчисленні впливу на заробітну плату складає не більше 10%. Ця проблема набагато складніше в країнах, що розвиваються, або в країнах із нестабільною економічною ситуацією.

Величина заробітної плати не завжди адекватно відображає відмінності в продуктивності праці робітників внаслідок недосконалості ринку праці: жорсткість ринку праці, силу звички і традицій у визначенні ставок заробітної плати, силу професійних спілок чи величину заробітної плати в державному секторі. В свою чергу приватні фірми можуть оплачувати працю випускників провідних закладів вище їх справжньої економічної цінності.

В освітньому плануванні використати підрахунки норми віддачі освітніх інвестицій можна для таких типів порівнянь:

а) порівняти відповідну прибутковість освіти та інших форм суспільних інвестицій;

б) порівняти відповідну прибутковість різних типів чи рівнів освіти;

в) порівняти суспільну норму віддачі освіти в одній країні з іншою;

г) порівняти відповідну прибутковість освіти для суспільства та індивіда за допомогою суспільної і приватної норми віддачі;

д) порівняти норму віддачі освіти в різних термінах часу.

Водночас майбутні вигоди освітніх інвестицій можуть включати неекономічні вигоди, які часто не можливо кількісно визначити. Загальним недоліком цього методу є неврахування неекономічних вигод та непрямих економічних вигод, що ставить під сумнів використання його як керівництва для політики перспективних рішень. Тому аналіз витрат і віддач є інструментом, сфокусованим лише на економічних вигодах освітньої діяльності.