Лекція 12

Тема 7. Соціально-економічна ефективність освіти(2 год.)

1. Критерії та показники ефективності освітньої діяльності

2. Методи розрахунку економічної ефективності освіти

3. Соціально-економічна ефективність освіти

1. Критерії та показники ефективності освітньої діяльності

Вимір соціально-економічної ефективності освітньої діяльності потребує чіткого визначення основних категорій та величин, необхідних для її обчислення. Оцінювати ефективність, раціональність витрат ресурсів на будь-які цілі необхідно на підставі певних критеріїв.

Критеріями можуть бути:

• економність

• продуктивність

• результативність.

Економність – характеризує витратну, ресурсну сторону ефективності. Згідно цього критерію витрати мають бути мінімально можливими.

Продуктивність – це співвідношення обсягів продукції або послуг з величиною витрат на їх виробництво.

Результативність характеризує відповідність витрат і досягнутих результатів конкретним цілям.

Якщо при оцінці продуктивності увага концентрується на окупності витрат, то при аналізі результативності – скоріше на мірі відповідності одержаних результатів певним потребам суспільства.

Продуктивність та результативність виражають, по суті, різні аспекти ефективності. Відокремлення їх зумовлено тим, що між цими критеріями можуть виникати суперечності. Так, наприклад, продуктивність може зростати при наявності економії від масштабу, тоді як з точки зору результативності доцільно обмежитися меншим обсягом.

В умовах різкого скорочення державного фінансування сфери освіти більшість навчальних закладів стоять перед складним завданням забезпечення ефективного функціонування за умов обмежених ресурсів.

Підвищення продуктивності освітньої діяльності передбачає співставлення витрат з передбачуваним випуском. Навчальний заклад, що знаходиться на бюджетному фінансуванні, може знизити витрати на одного студента на 20%, якщо збільшить чисельність студентів вдвічі.

Якщо збільшення випуску спеціалістів даного профілю відповідає потребам суспільства, то такий захід виправданий.

Якщо ж потреби задовольняються попередньою чисельністю спеціалістів, то такий захід для підвищення продуктивності буде невиправданим — надмірний випуск спеціалістів може спровокувати негативні наслідки на ринку праці.

Важливість підвищення ефективності функціонування освітньої системи зумовлюється не тільки безпосередньою цінністю її для людини, але й тим фактом, що ці видатки є інвестиціями з наступною віддачею.

У даному випадку мова іде про економічний аспект ефективності: віддачі від витрат на освіту. Ці віддачі можуть приймати форму індивідуального або суспільного доходу.

Приватні віддачі ідуть протягом життя студента або учня разом із підвищенням його продуктивності праці, і оскільки базова освіта відкриває шлях широкому залученню людей в процес виробництва, то в результаті заробітна плата сприяє скороченню нерівності і збільшенню середнього класу.

Для суспільства віддача від витрат на освіту проявляється у підвищенні продуктивності праці, зростанні сукупних макроекономічних показників: ВНП, ВВП, національного доходу тощо.

При розрахунках соціально-економічної ефективності освіти важливим кроком повинно стати налагодження ефективного моніторингу у системі освіти – необхідно забезпечити збір і використання кількісних вимірів всіх освітніх послуг, що надаються в країні.

Статистичні дані потім стануть базою для визначення наступних рівнів ефективності: економічної та соціально-економічної.

Зовнішня ефективність освіти, яка полягає у впливі на сталий розвиток суспільства, залежить від її внутрішньої ефективності. Вони можуть бути відносно незалежними, мати свої самостійні значення. Водночас їх не можна розривати, ефективність освітньої діяльності має розглядатися в єдності зовнішнього і внутрішнього аспектів.

Таблиця 1

Критерії та показники економічної та соціально-економічної ефективності освітньої діяльності

Ефективність	Критерії	Внутрішня ефективність: вихідні ресурси, навчальний процес, випуск		Зовнішня ефективність: кінцеві результати
		мета	показники	мета	показники
Економічна	економність продуктивність результативність	економія витрат окупність витрат	скорочення витрат для індивідів — ріст доходу, для навчальних закладів — покриття своїх витрат доходами	економія витрат окупність витрат	скорочення витрат підвищення продуктивності праці; зростання ВВП та ін.
Соціально-економічна ефективність	результативність	досягнення конкретних цілей	охоплення населення освітою (повною середньою, вищою тощо), підвищення якості навчання	досягнення конкретних цілей	підвищення рівня життя (добробуту, зайнятості), поліпшення навколишнього середовища, економічна і політична стабільність, рівність, культурний розвиток тощо