
- •Лекція 1 вступ до паразитології Головні типи взаємовідносин між живими істотами у природі
- •Класифікація форм паразитизму
- •Класифікація за просторовими відносинами
- •Класифікація за взаєминами у часі
- •Паразитологія як наука
- •Лекція 2 паразитизм як спосіб життя, його місце у живій природі Поширення паразитизму у тваринному світі
- •Наявність паразитичних видів серед представників різних таксономічних груп тварин
- •Склад паразитофауни головних таксонів тварин
- •Надпаразитизм (гіперпаразитизм)
- •Лекція 3 становлення паразитичного способу життя та еволюція паразитів Походження паразитизму та шляхи переходу від вільного до паразитичного способу життя
- •Перехід до ектопаразитизму
- •Перехід до ендопаразитизму
- •Адаптації до паразитичного способу життя
- •Життєві цикли та шляхи циркуляції паразитів в екосистемах Загальні положення
- •Головні типи життєвих циклів
- •Іі. Життєві цикли з чергуванням поколінь
- •Ііі. Без чергування поколінь, без зміни хазяїна, з послідовною зміною ролі хазяїна
- •Специфічність паразитів щодо хазяїна
- •Взаємовідносини в системі „паразити – організм хазяїна”
- •Шляхи проникнення паразитів в організм хазяїна
- •Лекція 5 Локалізація паразитів в організмі хазяїна
- •Ектопаразити
- •Ендопаразити
- •Виведення стадій розселення та інвазійних стадій з організму хазяїна
- •Особливості взаємовідносин паразита і хазяїна в системах різного типу
- •Дія паразитів на хазяїна
- •Реакції хазяїна на присутність паразитів
- •Лекція 6 взаємовідносини в системі „паразит-хазяїн” на популяційному рівні Розподіл паразитів у популяції хазяїна
- •Розподіл паразитів в залежності від віку хазяїна
- •Залежність зараженості паразитами та видового складу паразитів від статі хазяїна
- •Регуляція чисельності популяції паразитів у системах різного типу Типи систем „паразит-хазяїн”
- •Системи „паразит - проміжний хазяїн”
- •Системи першого типу
- •Лекція 7 Системи другого типу. Системи „паразит – остаточний хазяїн”
- •Системи „паразит – остаточний хазяїн”
- •Лекція 8 паразит і хазяїн у довкіллі
- •Залежність паразитофауни та зараженості паразитами від трофічних зв’язків хазяїна
- •Залежність паразитофауни від міграцій хазяїна
- •Лекція 9 Сезонні зміни паразитофауни та її відмінності в різні роки
- •Сезонна сплячка хазяїна
- •Багаторічна динаміка паразитофауни хазяїна
- •Залежність паразитофауни та показників зараженості хазяїна від щільності його популяції
- •Лекція 10 Особливості паразитофауни видів–вселенців та реліктових видів тварин
- •Паразитофауна свійських тварин
- •Паразитофауна людини
- •Лекція 11 Паразити як компоненти біоценозів, циркуляція паразитів в екосистемах
- •Вчення про природну вогнищевість інвазії
- •Лекція 12 деякі особливості епідеміології та епізоотології паразитарних хвороб
- •Паразитоценологія Взаємодія між різними паразитами, які паразитують в одному хазяїні
- •Змішані хвороби
- •Рекомендована література Основна
- •Допоміжна
Іі. Життєві цикли з чергуванням поколінь
В життєвих циклах розглянутих нижче типів чергуються покоління, що суттєво відрізняються одне від одного. Це може бути відмінність за способом розмноження: статеве і нестатеве (вегетативне чи поділ клітин у найпростіших), звичайне статеве та партеногенез тощо. Можуть також чергуватися вільноіснуючі та паразитичні покоління. У цій групі, подібно до першої, також розрізняють кілька типів.
А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
♀ (P) - розмноження партеногенетичних самок
Такий спосіб розмноження властивий, напр. нематодам-рабдиазидам та стронгілоїдам, в яких паразитують партеногенетичні самки або, як у деяких ентомопатогенних нематод, паразитичне покоління складають гермафродитні особини.
Б. Без зміни хазяїв з ендогенною агломерацією
S – спорогонія
Цикл розвитку такого типу характерний, наприклад, для більшості кокцидій, у яких в клітинах певних тканин хазяїна відбувається багаторазове нестатеве розмноження, зокрема шизогонія (En A), що змінюється статевим розмноженням покоління гамонтів з утворенням зигот (знаки самца и самки), а наступне покоління проходить спорогонію у зовнішньому середовищі (S).
В. З одноразовою зміною хазяїна (диксенні цикли) та ендогенною агломерацією
Розрізняють кілька варіантів таких життєвих циклів, найбільш поширеними є наступні:
В1 – чергування двох поколінь, що розмножуються: статевозрілого (статеве розмноження) та личинкового (нестатеве розмноження).
Прикладом такого типу можуть слугувати цестоди, личинки яких розмножуються у проміжному хазяїні поділом або брунькуванням (ехінококи та альвеококи, мультіцепси та деякі інші).
В2 – чергування кількох поколінь, що розмножуються, одне з яких статевозріле, особини, що розвиваються і розмножуються у певному хазяїні та кілька партеногенетичних поколінь, які, послідовно змінюючи одне одного, розвиваються і розмножуються в іншому хазяїні (одній і тій самій особині)
Такий тип життєвого циклу притаманний багатьом трематодам, які не мають справжнього („другого”) проміжного хазяїна.
Г. З дворазовою зміною хазяїв та ендогенною агломерацією
У паразитів, що мають життєві цикли такого типу також розрізняють два варіанти.
Г1 – чергуються два покоління, одним з яких є статевозрілі особини, які розмножуються статевим шляхом у дефінітивному хазяїні, і ларвальне покоління, здатне розмножуватися нестатево (поділом чи брунькуванням) у другому проміжному хазяїні.
Такий життєвий цикл притаманний деяким цестодам (спірометри, мезоцеркоїди).
Г2 – у паразитів з таким циклом розвитку (переважна більшість трематод), статеве покоління розмножується звичайним статевим шляхом у дефінітивному хазяїні. Наступні пертеногенетичні покоління розмножуються у певних видах молюсків, які умовно вважаються першими проміжними хазяями, а личинки статевого покоління паразитують у «другому» (справжньому) проміжному хазяїні.
Графічно це можна зобразити таким чином:
Відомо ще два унікальних типи розвитку, коли одна й та сама особина хазяїна виконує послідовно ролі проміжного та остаточного хазяїна, після чого паразитам необхідно потрапити до наступного такого хазяїна. Чергування поколінь у таких циклах також немає, проте може відбуватися зміна батьківського покоління нащадками, наступною генерацією, яка якісно не відрізняється від попередньої.