Іі. Життєві цикли з чергуванням поколінь

В життєвих циклах розглянутих нижче типів чергуються покоління, що суттєво відрізняються одне від одного. Це може бути відмінність за способом розмноження: статеве і нестатеве (вегетативне чи поділ клітин у найпростіших), звичайне статеве та партеногенез тощо. Можуть також чергуватися вільноіснуючі та паразитичні покоління. У цій групі, подібно до першої, також розрізняють кілька типів.

А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації

♀ (P) - розмноження партеногенетичних самок

Такий спосіб розмноження властивий, напр. нематодам-рабдиазидам та стронгілоїдам, в яких паразитують партеногенетичні самки або, як у деяких ентомопатогенних нематод, паразитичне покоління складають гермафродитні особини.

Б. Без зміни хазяїв з ендогенною агломерацією

S – спорогонія

Цикл розвитку такого типу характерний, наприклад, для більшості кокцидій, у яких в клітинах певних тканин хазяїна відбувається багаторазове нестатеве розмноження, зокрема шизогонія (En A), що змінюється статевим розмноженням покоління гамонтів з утворенням зигот (знаки самца и самки), а наступне покоління проходить спорогонію у зовнішньому середовищі (S).

В. З одноразовою зміною хазяїна (диксенні цикли) та ендогенною агломерацією

Розрізняють кілька варіантів таких життєвих циклів, найбільш поширеними є наступні:

В1 – чергування двох поколінь, що розмножуються: статевозрілого (статеве розмноження) та личинкового (нестатеве розмноження).

Прикладом такого типу можуть слугувати цестоди, личинки яких розмножуються у проміжному хазяїні поділом або брунькуванням (ехінококи та альвеококи, мультіцепси та деякі інші).

В2 – чергування кількох поколінь, що розмножуються, одне з яких статевозріле, особини, що розвиваються і розмножуються у певному хазяїні та кілька партеногенетичних поколінь, які, послідовно змінюючи одне одного, розвиваються і розмножуються в іншому хазяїні (одній і тій самій особині)

Такий тип життєвого циклу притаманний багатьом трематодам, які не мають справжнього („другого”) проміжного хазяїна.

Г. З дворазовою зміною хазяїв та ендогенною агломерацією

У паразитів, що мають життєві цикли такого типу також розрізняють два варіанти.

Г1 – чергуються два покоління, одним з яких є статевозрілі особини, які розмножуються статевим шляхом у дефінітивному хазяїні, і ларвальне покоління, здатне розмножуватися нестатево (поділом чи брунькуванням) у другому проміжному хазяїні.

Такий життєвий цикл притаманний деяким цестодам (спірометри, мезоцеркоїди).

Г2 – у паразитів з таким циклом розвитку (переважна більшість трематод), статеве покоління розмножується звичайним статевим шляхом у дефінітивному хазяїні. Наступні пертеногенетичні покоління розмножуються у певних видах молюсків, які умовно вважаються першими проміжними хазяями, а личинки статевого покоління паразитують у «другому» (справжньому) проміжному хазяїні.

Графічно це можна зобразити таким чином:

Відомо ще два унікальних типи розвитку, коли одна й та сама особина хазяїна виконує послідовно ролі проміжного та остаточного хазяїна, після чого паразитам необхідно потрапити до наступного такого хазяїна. Чергування поколінь у таких циклах також немає, проте може відбуватися зміна батьківського покоління нащадками, наступною генерацією, яка якісно не відрізняється від попередньої.