Висновки

Термін «артефакт» запозичений культурологами з археології, і спочатку використовувався в філософських науках з метою підкреслити відмінність штучного, створеного людиною предмета чи знаряддя від природних об'єктів. Артефакти здатні впливати на культурні форми, не тільки однієї країни, але й усього світу. Масова культура, при всій його "стандартності", аж ніяк не виключає реалізацію яскравих, своєрідних і самобутніх явищ в мистецтві, культурного життя. Навпаки дає їм додаткові можливості. Тільки унікальне глобально.

Тому можливості створюваного масовою культурою глобального інформаційного і культурного простору дають виняткові можливості реалізації та прояви унікальності і неповторності. Більш того, вони гостро затребувані.

Масова культура в умовах глобалізації та постінформаціонного суспільства припускає ясне і виразне самовизначення, усвідомлення змісту і можливостей власної унікальності. Тільки в цьому випадку будь-яке суспільство має шанс гідно увійти у всесвітній економічний, інформаційний і культурний простір.

Все різноманіття приватних форм поширення культури - від торгового обміну народів і туризму до колонізації і насильницької русифікації (американізації, європеїзації) - можна розташувати на деякому континуумі. Полюси такого континууму представлені двома протилежними формами поширення: стихійне (нецілеспрямовану) і організоване (цілеспрямоване) поширення.

Організованою формою є тільки такий спосіб, при якому в якості основної мети свідомо висувається нав'язування, перенесення або запозичення культурних зразків в іншої країни. У цьому сенсі місіонерство і шпигунство своєю головною метою мають в одному випадку - насадження іншим народам своєї релігії (християнства, ісламу, буддизму), а в іншому - запозичення культурних нововведень: креслень ядерної зброї, промислових секретів і т. п. Торгівля між країнами, хоча і є наскрізь організованим процесом, відноситься до стихійних форм тому, що культурний обмін виступає побічним ефектом, а на першому місці стоїть купівля і продаж товарів і одержання прибутку (тобто економічні цілі).

Список літератури:

1. Бодрийяр Ж.  Система  вещей.  —  М.:  Рудомино,  2001.  —  224 с.   2.  Гуревич В.С. Культурология: Учебник – М., Гардарики, 2003 – 280 с.

3. Докинз  Р.  Эгоистичный  ген.  — М.:  Мир,  1993.  [Электронный  ресурс]  —  Режим  доступа.  URL:  http://www.flibusta.net/b/184841  (дата  обращения:  13.01.2013).

4. Костина А.В.  Теоретические  проблемы  современной  культурологи:   Идеи,  концепции,  методы  исследования.   М.:  Книжный  дом  «ЛИБРОКОМ»,  2009.  

5. Красноглазов А.Б.  Функционирование  артефакта  в  культурно-семанти­ческом  пространстве:  дис.  …  докт.  филос.  наук.  —  М.,  1995.  —  290  с.

Мечковская Н.Б.  Семиотика:  Язык.  Природа.  Культура.  —  М.:  Академия,  2008.  —  432  с. 6.  Культурология. Пособие для подготовки к экзаменам / Сост. Д.А. Чекалова – Ростов н/Д, Феникс, 2004 – 352с.

7. Маклюэн М. Галактика Гуттенберга. Сотворение человека и печатной культуры / М. Маклюэн. - К.: Ника-Центр, 2004. - 432 с.

8. Маньковская HJS. Эстетика постмодернизма / Н.Б. Маньковская. - СПб.: Алетейя, 2000. - 346 с.

9. Маркарян Э.С. Очерки теории культуры / Э.С. Марка-рян. - Ереван: Изд-во АН Арм. ССР, 1969. - 228 с.

10. Маркарян Э.С. Теория культуры и современная наука: логико-методологический анализ / Э.С. Маркарян. - М.: Мысль, 1983. - 284 с.

11. Мартынюк И.О. Жизненные цели личности: понятия, структура, механизмы формирования / И.О. Мартынюк. - К. : Наук, думка, 1990. - 276 с.

12. Мень А. Мировая духовная культура: лекции и беседы / А. Мель. - М., 1997. - 671 с.

13. Минюшев Ф.И. Социальная антропология (курс лекций) / Ф.И. Минюшев. - М. : Междунар. ун-т бизнеса и управления, 1997. - 372 с.

14. Михайловська НА. Екзистенційний характер української філософської думки як відображення специфіки національної ментальності : автореф. дис.... д-рафілос. наук : спец. 09.00.05 / Наталія Анатоліївна Михайловська ; Львів, держ. ун-т ім. І. Франка. - Л., 1998. - 34 с.

15. Моравски С. О различных сторонах постмодернистского мышления / С. Моравски // Культура в современном мире: опыт, проблемы, решения : науч.-информ. сб. / РГБ, Информкультура. - 1999. - Вып. 1. - С. 12-32.

16. Оленев М.В. Информационные основы культурогенеза / М.В. Оленев, H.A. Сляднева // Культурология: новые подходы. - 1998. - № 3-4. - С. 33-48.

17. Онтологічні проблеми культури. - К. : Наук, думка, 1994. - 256 с.

18. Онтологии  артефактов:  взаимодействие  «естественных»  и  «искусст­венных»  компонентов  жизненного  мира  [под  ред.  О.Е.  Столяровой].  —  М.:  Издательский  дом  «Дело»  РАНХиГС,  2012.  —  456  с.

19. Орлова  Э.А.  Артефакт  как  единица  анализа  социокультурной  микродинамики  //  Обсерватория  культуры.  —  2010.  —  №  5.  —  С.  4—10.  

20. Петров Т. К. Язык, знак, культура. — М., 2012.

21. Поликарпов В. С. Лекции по культурологии. — М., 2007.

22. Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури: Посіб. — Харків, 2010. 23. Потебня А. А. Эстетика и поэтика. — М., 2006. 24. Розин В.М. Введение в культурологию – М., Международная педагогическая академия, 2004 – 104 с.

25. Фаган Б.,  ДеКорс  К.  Археология:  В  начале.  —  М.:  Техносфера,  2007.  —  592  с.

26. Флиер А.Я.  Культурология  для  культурологов.  —  М.:  Академический  Проект,  2000.  —  496  с.

27. Хоруженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. – Ростов –н/Д, Феникс, 2007 – 640с.

43