Графік підготовки та основні вимоги до курсової роботи

Затвердження тем і керівників курсових робіт відбувається протягом двох останніх тижнів вересня та першого тижня жовтня у такому порядку:

• До кінця вересня студенти мають можливість подавати власні пропозиції до тематики курсових робіт на розгляд відповідної кафедри. Після того, як розгляд пропозицій студентів і затвердження тем відбулися, студенти можуть вибирати теми лише зі списку, запропонованого кафедрами.

• Тиждень самостійної праці (як правило, друга половина жовтня) повинен завершитися затвердженням планів та бібліографії до курсових робіт.

• Останній навчальний день осіннього семестру є остаточним терміном для подачі керівникові частини тексту курсової роботи (одного розділу).

• На початку березня студенти подають на кафедру перший варіант роботи.

• Кінець березня, як правило, є терміном подачі остаточного (виправленого) варіанту роботи.

• Протягом квітня керівники перевіряють курсові роботи і подають рецензії з пропонованою оцінкою; відбуваються захисти, за результатами яких автори кращих курсових отримують можливість представити їх на щорічній студентській конференції.

ВАЖЛИВО, що порушення згаданих термінів автоматично означає зниження оцінки:

• на 0,5 бала – за невчасну подачу розгорнутої бібліографії та плану роботи;

• на 1 бал - за запізнілу подачу чорнового і/або остаточного варіанту роботи.

Робота, подана із запізненням на 1 тиждень оцінюється максимально 4 балами, подана на 2 тижні пізніше - не приймається до захисту. У такому випадку навчальний план вважається невиконаним, що може бути підставою для недопуску до сесії.

Загальні зауваження. Студент, який виконує курсову або роботу, повинен насамперед ознайомитись з вимогами до таких досліджень. Оскільки курсові роботи повинні мати ознаки наукового дослідження, то, звичайно, особлива увага в них звертається на глибоке теоретичне висвітлення проблеми як у цілому, так і окремих її складових.

Написання курсової починається з визначення та висвітлення основного питання кожного розділу. Виклад змісту кожного питання повинен бути доказовим, науково аргументованим і поясненим (а не описовим і декларативним!). Теоретичні положення та висновки повинні ґрунтуватись на конкретних матеріалах реальної дійсності, факти і приклади повинні бути не випадковими, а типовими.

Матеріал курсової роботи може бути вичерпним, а зміст правильно розкритим якщо студент попередньо вивчив наукові праці українських та зарубіжних учених з проблеми, ознайомлений з чинним законодавством України, зібрав та проаналізував статистичні дані, опубліковані в статистичних довідниках та в мережі Internet тощо.

Вимоги до самостійності. Основною вимогою, яку ставлять перед студентами, які працюють над курсовими роботами, є самостійне і творче їх виконання. Інколи можна спостерігати, що зловживають студенти цитатами, запозиченими із статей, монографій, підручників та з мережі Internet, тільки сполучені окремими власними фразами. Звичайно, що така робота не може бути позитивно оціненою.

Студенти при підготовці та написанні курсової роботи повинні пам’ятати, що авторське право на результати інтелектуальної творчої діяльності виникає одразу після створення відповідного твору, так само одразу воно підлягає правовій охороні. Викладення переписаного матеріалу без зазначення джерела – є порушенням авторських прав, як немайнових, так і майнових. Тому варто бути надзвичайно уважними, цитуючи українські публікацій, викладаючи зміст чужоземних оригіналів, використовуючи інформацію з CD та Internet’у. Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка "незадовільно". Студент пише нову курсову роботу на іншу тему.

Планування роботи. Підготовка курсової роботи потребує виділення її певних етапів та визначення конкретних завдань, які необхідно розв’язати на кожному із них. Планування передбачає розподіл, часу для написання роботи, дотримання визначених термінів та обсягів. Для виконання курсової роботи слід виділити щонайменше шість етапів:

-  вибір та затвердження теми;

-  пошуки та вивчення літератури;

-  складання та погодження з науковим керівником плану курсової роботи;

-  підбір та опрацювання фактичного та статистичного матеріалу;

-  написання роботи;

-  захист роботи.

Вибір теми. Теми курсової роботи студенти обирають самостійно із запропонованого кафедрою переліку (змінюється щороку). При цьому в одній групі теми не повинні повторюватись. Теми, які пропонує кафедра, переважно не збігаються із темами, які є у навчальній літературі. Такий підхід зорієнтований на стимулювання самостійного творчого наукового дослідження. До остаточного закріплення тем за студентами кафедра допускає зустрічні пропозиції студентів про внесення до тематики додаткових тем. Однак, на обґрунтування своїх наукових уподобань щодо іншої ніж запропоновані у переліку теми студент повинен надати докази попередньої роботи над обраною проблематикою (виступи, доповіді на засіданнях наукового гуртка, публікації своїх статей, звіти про проходження практики за конкретизованим напрямом тощо).

Пошуки та вивчення літератури. Робота над курсовою роботою розпочинається з відділу каталогів та залу періодики. Студенти не повинні обмежуватись бібліотеками ННІ «Права та безпеки» Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Дніпропетровського гуманітарного університету та пам’ятати, що є обласна наукова бібліотека, відповідний бібліотечний фонд є у Дніпропетровського Національного університету та ін.

Інформацію про юридичну літературу видану в Україні можна отримати в Internet’і на сторінці <http://www.nbuv.gov.ua> Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Підкреслюємо, що саме інформацію про літературу, а не її електронні примірники. Нормативно-правову базу можна переглянути на офіційному сайті Верховної Ради України <http:.// www.rada.gov.ua>. Судову практику, у тому числі, можна переглянути на офіційному сайті Верховного суду України http://www.scourt.gov.ua.

Підбираючи літературу для дослідження, необхідно переглянути нові номери українських правових часописів, таких як:

«Адвокат»

«Бізнес»

«Бюлетень законодавства і юридичної практики України»

«Відомості Верховної Ради».

«Вісник Верховного суду України»

«Вісник господарського судочинства»

«Підприємництво, господарство і право»

«Право України»

«Урядовий кур'єр»,

«Юридична газета»

«Юридична практика»

«Юридичний вісник України»

«Юрист»

Складання плану роботи. Після орання теми курсової роботи та ознайомлення з літературою студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і готовий до складання плану дослідження. Курсова робота повинна відображати індивідуальну роботу кожного студента, тому план курсової роботи він складає самостійно з урахуванням своїх дослідницьких інтересів. Після того, як попередній варіант плану складений, його обов’язково необхідно узгодити з керівником (як правило, лектором по курсу чи викладачем (доцентом, к.ю.н.), що веде семінарські заняття). Керівник повинен лише корегувати план, а ні в якому разі не складати його замість студента. Якщо студент звертається до викладача з заявою щодо неможливості складення плану та нерозуміння основних положень, які необхідно зазначити для розкриття теми, викладач повинен перевірити чи знає студент загальні положення по темі, і обов’язково перевірити матеріали, які студент опрацював готуючись та працюючі по складанню плану (копії статей з періодичних видань, «докази» роботи у картотеці бібліотеки (список літератури та ін.).

Після зауважень по плану та його доопрацюванню один примірник плану викладач підписує та віддає студенту, на іншому – підпис ставить студент та віддає викладачеві з метою уникнення можливості повернення роботи через невідповідність плану (попередньо узгодженого) темі курсової роботи. Тобто, отримати примірник плану курсової роботи з підписом наукового керівника - це в інтересах студента. Примірник, підписаний студентом, залишається у особи, що буде перевіряти курсову роботу – з метою роботи саме за затвердженим планом, який можна змінювати лише за попереднім обговоренням з керівником.

Курсова робота має план, який включає вступ, основну частину (3 розділи, що можуть поділятись на підрозділи), висновки, список використаних джерел та, за необхідності, додатки:

План

Вступ Розділ 1. 1.1.

1.2.

Розділ 2. 2.1.

2.2.

Розділ 3.

3.1.

3.2.

Висновки Список використаних джерел Додатки

План курсової роботи обов’язково повинен бути погоджений з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом.

Важливо, що при оформленні курсової роботи після титульного аркушу доречно розміщувати не план, а зміст курсової роботи. Різниця між зовнішнім виглядом плану та змісту полягає у тому, що у змісті напроти кожного пункту (вступ, розділ, підрозділ т ін.) обов’язково проставляється сторінка з якої починається розділ, підрозділ, вступ, висновки та ін. структурні елементи курсової роботи.

Обсяг курсових робіт та основні вимоги до їх друкування. Курсову роботу набирають на комп'ютері через 1,5 інтервала (29-30 рядків на сторінці) і друкують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм). Мінімальна висота шрифту 1,8 мм.

Обсяг курсової роботи – 30 сторінок Обсяг може відхилятись в межах не більше ±30%.

Друкуючи роботу, залишають поля: ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє і нижнє – не менше 20 мм.

Ілюстративні матеріали повинні відповідати форматові А4, їх включають до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують у додатках.

Нумерація. Сторінки, розділи, параграфи, пункти, рисунки, таблиці, формули нумерують арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці. Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова "Розділ". Параграфи нумерують у межах кожного розділу. Номер параграфа складається з номера розділу і порядкового номера параграфа, між якими ставлять крапку. Значок параграфа (§) в курсових роботах не використовують. В кінці номера параграфа повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій параграф другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок параграфа.

Порядок посилань на джерела. Посилання в тексті дають у квадратних дужках [ ]. Крім того, для спрощення сприйняття матеріалу, доречно вказувати додатково і посторінкові зноски.

Посторінкові посилання автоматично проставляє програма Microsoft Word – в верхній панелі документу є розділ «Вставка», в ньому обирається «Посилання» (рос. Ссылка), потім «Зноска» (рос. Сноска) «внизу сторінки».

Посилаються на джерело та конкретну сторінку (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). В квадратних дужках зазначається номер використаного джерела з загального списку використаних джерел, що формується за відповідною ієрархією та алфавітом. Перша цифра відповідає порядковому номеру джерела у списку використаних джерел, потім кома, після якої сторінка (невелика літера «с» з крапкою) з якої взято посилання. Якщо одна думка підтверджується (посилається) кількома джерелами – тоді після номера сторінки ставиться крапка з комою і зазначається друге посилання[ 24, с. 229; 28, с.49].

Наприклад:

«Вивчення, дослідження дійсно наукових юридичних понять у їх точному юридичному змісті та їх точне наукове визначення – абсолютно необхідні, бо без цього не може розвиватись юридична наука, не може правильно застосовуватись діюче право [3, с.80]¹.

Як зазначав Г.Ф. Шершеневич, при тих значних правомочностях, котрі має власник, можна непокоїтися, що здійснення права, нічим не обмежене, здатне відбитися вельми негативно на інтересах інших членів того ж суспільства, на інтересах самого суспільства [ 2, с. 229] ².

За порушення зазначених вимог суб'єкт несе відповідальність, у результаті якої вилучається їх товар, випущений з неправомірно використаним позначенням виробів іншого суб'єкта, тощо [1, с.276]³.

Про таке позначається, наприклад, у справі, розглянутій Харківським апеляційним господарським судом за позовом АТ “Сумиобленерго” до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання постанови про порушення ним антимонопольного законодавства та стягнення штрафу недійсним [10] ⁴».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Правовое и организационно-экономическое регулирование хозяйственной деятельности: Моногр. / Рук. автор. кол. Л.А. Жук. – К.: Кондор, 2002. – 316 с.

2.   Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права. - Тула: Автограф, 2001. - 720 с.

3.   Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К.: Атіка, 2003.– 576с

4.   … 9.

10.   Архів Харківського апеляційного господарського суду. Справа № 1378-8/157.

Підбір, опрацювання фактичного та статистичного матеріалу. Дослідження потребує зусиль для збору фактичного та статистичного матеріалу та його необхідного опрацювання. Це стосується насамперед статистики, що публікується в різних країнах. Дані повинні наводитись в однакових одиницях виміру: абсолютних (млн.грн, тис.дол.США, т, м, шт.) або відносних (%). Допускаються лише загальноприйняті скорочення (тобто занесені до "Словника української мови"). Символи, які використовуються в англомовних джерелах ($, £, ¢, ¥, #, &, @), повинні бути наведені відповідно до українських норм. Помилки, які найчастіше трапляються в студентських роботах:

Помилка:	Повинно бути:
$ 100,000.00	100 000 дол. США; 100 тис.дол США
120,000 грн.	120 тис.грн
1,249.50	1249,50
120$	120 дол. США
10@$125.50	10 прим. по 125,50 дол. США
#124	№124

Курсові роботи повинні мати палітурки. Курсові роботи допускається оправляти в м’які оправи (з’єднання спіраллю, термопалітурки тощо).