5. Захист курсової роботи/проекту

Виконана курсова робота/проект подається студентом на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу, але не пізніше 10 днів до захисту.

Спочатку виконана курсова робота/проект реєструється на кафедрі та передається викладачу – науковому керівнику на перевірку. Викладач ретельно перевіряє роботу, пише рецензію. Якщо робота не відповідає темі, завданню та вимогам до курсової роботи, викладач повертає роботу з позначкою «на доопрацювання» без письмової рецензії. У такому разі викладач не допускає студента до захисту та встановлює строки усунення недоліків.

Захист курсової роботи/проекту проводиться комісією у складі наукового керівника та одного-двох викладачів у терміни, передбачені розпорядженням по кафедрі.

До захисту курсової роботи допускаються студенти, які у встановлений термін здали на кафедру належним чином оформлену курсову роботу на перевірку керівникові і усунули всі недоліки виявлені після перевірки. Процедура захисту включає:

• доповідь студента про зміст роботи;

• запитання до автора;

• відповіді студента на запитання щодо змісту курсової роботи;

• рішення щодо оцінки роботи;

• виставлення оцінок (відомість, залікова книжка).

Доповідь необхідно готувати заздалегідь у формі усного виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити; якими методами це досягнуто; стислі висновки по кожному розділу курсової роботи, пропоновані розробки нових видів туристичного продукту та загальні перспективи подальшого розвитку певного виду туризму. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 5-7 хвилин. При захисті курсової роботи/проекту студент має продемонструвати глибокі знання з досліджуваної теми, вміти чітко викладати власні думки, використовувати ілюстративний матеріал, аргументовано відповідати на питання.

Оцінювання курсової роботи/проекту здійснюється за національною шкалою – «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» та за шкалою ЕСТS.

Якщо студент не захистив курсову роботу/проект, він вважається не атестованим з даної дисципліни і не допускається до іспиту.

Кращі курсові роботи/проекти можуть стати підставою для доповідей на наукових конференціях, можуть бути подані на виставки і конкурси студентських робіт або опубліковані у вигляді статей у студентському альманасі.

Захищені курсові роботи/проекти передаються на кафедру, де вони зберігаються згідно з вимогами до такого виду документів.

ДОДАТКИ

Додаток А

Рекомендована тематика курсових робіт

1. Географія і структура ділового туризму.

2. Географія і структура екологічного туризму.

3. Географія і структура екстремального туризму.

4. Географія і структура круїзного туризму.

5. Географія і структура круїзно-розважального туризму.

6. Географія і структура курортно-лікувального туризму.

7. Географія і структура релігійного туризму.

8. Географія і структура секс-туризму.

9. Географія і структура сільського зеленого туризму.

10. Географія і структура спортивно-оздоровчого туризму.

11. Археологічні пам’ятники як об’єкт і ресурс туризму.

12. Туристський потенціал столичних міст.

13. Ресурсно-туристські домінанти Київсько-Дніпровського регіону України (Київська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Полтавська області).

14. Ресурсно-туристські домінанти Полісько-Подільського регіону України (Волинська, Рівненська, Житомирська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області).

15. Ресурсно-туристські домінанти Карпатського регіону України (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області).

16. Ресурсно-туристські домінанти Донецько-Дніпровського регіону України (Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області).

17. Ресурсно-туристські домінанти Причорноморського регіону України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області).

18. Ресурсно-туристські домінанти Кримського регіону України.

19. Туристсько-рекреаційний потенціал Причорноморського регіону (Болгарія, Молдова, Румунія).

20. Туристсько-рекреаційний потенціал Прибалтійського регіону (Польща, Латвія, Литва, Естонія).

21. Туристсько-рекреаційний потенціал Німеччини і країн Бенілюксу (Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург).

22. Туристсько-рекреаційний потенціал країн Європейської Півночі (Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Ісландія).

23. Туристсько-рекреаційний потенціал Великої Британії та Ірландії.

24. Туристсько-рекреаційний потенціал Альпійського регіону (Швейцарія, Австрія, Ліхтенштейн)

25. Туристсько-рекреаційний потенціал Апенніно-Мальтійського регіону (Італія, Ватикан, Сан-Марино, Мальта).

26. Туристсько-рекреаційний потенціал Адріатичного регіону (Сербія, Чорногорія, Македонія, Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина, Албанія).

27. Туристсько-рекреаційний потенціал Греції.

28. Туристсько-рекреаційний потенціал Піренейського регіону (Іспанія, Португалія, Андорра, Гібралтар).

29. Туристсько-рекреаційний потенціал Франції і Монако.

30. Туристсько-рекреаційний потенціал Центрального регіону (Чехія, Словаччина, Угорщина).

31. Туристсько-рекреаційний потенціал Росії та Білорусі.

32. Туристсько-рекреаційний потенціал Азіатського регіону.

33. Туристсько-рекреаційний потенціал Африканського регіону.

34. Туристсько-рекреаційний потенціал Північноамериканського регіону.

35. Туристсько-рекреаційний потенціал Центральноамерикансько-Карибського регіону.

36. Туристсько-рекреаційний потенціал Південноамериканського регіону.

37. Туристсько-рекреаційний потенціал Австралійсько-Океанійського регіону.

38. Туристсько-рекреаційний потенціал Антарктичного регіону.

39. Туристсько-рекреаційні домінанти міста Києва.

40. Туристсько-рекреаційні домінанти міста Вінниці.

Додаток Б