2.3. Підключення накопичувачів

Для того, щоб підключити жорсткий диск, дисковод або оптичний накопичувач, виконайте ряд дій.

1. Зніміть направляючі з накопичувача (якщо вони встановлені).

2. Помістіть накопичувач у відповідний відсік корпуса. Перед цим не забудьте встановити в потрібне положення всі перемички та перемикачі на накопичувачі.

3. Тепер прикрутіть гвинтами накопичувач до корпуса.

4. Підключіть інтерфейсний кабель і кабель живлення до накопичувача.

Установка плат розширення

Найчастіше на платах розширення розташовуються мережевий, відео-, аудіо- і SCSI-адаптери.

Для їхнього встановлення на системній платі є спеціальні гнізда розширення. Нижче наведений порядок встановлення плати розширення.

1. Акуратно візьміть плату за краї, не торкаючись мікросхем і електричних з'єднань. Опустіть її нижній край з нанесеними на нього металевими контактами у відповідне гніздо. Із силою натисніть на верхній край плати, щоб вона стала на місце.

2. Гвинтом прикрутіть плату до корпуса комп'ютера.

3. Тепер підключіть до вставленої плати всі необхідні кабелі.

2.5. Закриваємо корпус і підключаємо зовнішні кабелі

От комп'ютер і зібраний. Залишилося тільки встановити кришку корпуса на місце та підключити зовнішні пристрої. Нижче наведений порядок збирання.

1. Закрийте корпус кришкою.

2. Приєднайте всі зовнішні кабелі (але тільки не при включеному комп'ютері). Більшість гнізд мають форму букви D, так що їх не можна з'єднати неправильно.

3. Вставте в гніздо відеоадаптера кабель, що йде від монітора.

4. Якщо у вас є модем, підключіть до нього телефонний шнур.

5. Одне кругле гніздо призначене для клавіатури, інше – для миші, але, якщо у вас миша для послідовного порту, її кабель потрібно підключити до відповідного порту.

6. Якщо залишилися ще пристрої, наприклад, джойстик або акустичні системи,

підключіть і їх до відповідних гнізд.

2.6. Запуск програми Setup bios

Тепер можна включити комп'ютер і запустити програму Setup BIOS. Ця програма дозволяє конфігурувати системну плату, повідомивши їй потрібну інформацію про встановлені в системі пристрої, а також встановити системну дату й час. Крім того, комп'ютер протестує сам себе, щоб виявити можливі проблеми.

1. Спочатку включіть монітор, потім сам комп'ютер. Стежте за повідомленнями на екрані та сигналами внутрішнього гучномовця.

2. Система сама проведе тестування своїх компонентів, перевірить оперативну пам'ять. Ця процедура завжди виконується при включенні комп'ютера й називається самотестуванням при включенні живлення (Power On Self Test — POST). Про деякі виявлені під час даної процедури помилки комп'ютер не може повідомити, вивівши інформацію на екран; він видає попереджуючі звукові сигнали, і по кількості й тривалості гудків визначається, яка саме помилка виникла.

3. Процедура POST відображає результати тестування на екрані. Якщо в процесі завантаження натиснути певну клавішу (яку саме, залежить від типу встановленої на системній платі BIOS), то звичайний процес завантаження буде перерваний: ви виявитеся в програмі Setup BIOS і зможете ввести необхідну системну інформацію. Якщо під час виконання POST на екрані не з'явиться підказка про те, за допомогою якої клавіші (або комбінації клавіш) можна викликати програму установки параметрів BIOS, зверніться до документації до системної плати.

4. Меню програми Setup BIOS дозволяє користувачеві ввести поточну дату й час, параметри жорсткого диска, типи дисководів і відеоадаптера, установки для клавіатури та ін. Більш сучасні BIOS вміють визначати параметри жорсткого диска самостійно, тому необхідність вводити їх вручну відпадає.

5. Як зберегти введену інформацію й вийти із програми установки параметрів BIOS, вам

підкажуть інструкції на екрані або в документації до системної плати.