
- •Isbn 966-521-158-7
- •Рецензенти:
- •Isbn 966-521-158-7
- •1. Сучасний стан і ефективність професійного відбору до органів внутрішніх справ................................. 9
- •2. Аналіз професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ: основні види діяльності та їх професіографічна характеристика..................................... 67
- •3. Психодіагностичне дослідження професійно важливих якостей співробітників органів внутрішніх
- •4. Психологічна діагностика здібностей особистості до навчання у вузах мвс..................................................... 133
- •5. Використання проективних методів дослідження особистості з метою професійного відбору....................... 164
- •1. Сучасний стан і ефективність професійного відбору до органів внутрішніх справ
- •1.1. Основні концепції професійного відбору кадрів на міліцейські професії
- •1.2. Професійний підбір персоналу до поліції розвинутих зарубіжних країн
- •1.4. Професійна придатність і здібності особистості до служби в органах внутрішніх справ
- •1.5. Форми і методи професійного відбору кадрів до органів внутрішніх справ
- •2. Аналіз професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ: основні види діяльності та їх професіографічна характеристика
- •2.1. Професіографічне дослідження діяльності працівників міліції
- •2.2. Класифікація видів діяльності в органах внутрішніх справ
- •2.3. Діяльність дільничних інспекторів міліції та. Психологічна готовність до неї
- •2.4. Діяльність співробітників оперативних підрозділів міліції і психологічна готовність до неї
- •2.5. Адміністративна-наглядова діяльність патрульно-постової служби міліції та психологічна готовність до неї
- •3. Пснходіагностичне дослідження професійно важливих якостей співробітників органів внутрішніх справ
- •3.1. Дослідження нейродинамічних і психодинамічних властивостей працівників органів внутрішніх справ
- •3.2. Дослідження особливостей пізнавальних процесів
- •3.3. Вивчення темпераментних характеристик.
- •4. Психологічна діагностика здібностей особистості до навчання у вузах мвс
- •4.1. Психологічна готовність до навчання, й структура та діагностика
- •4.2. Психолога педагогічна ефективність діагностики навчальних, здібностей абітурієнтів вузів мвс
- •4.2.1. Результати психологічного обстеження готовності до навчання (перший етап дослідження)
- •4.2.2. Комплексне дослідження ефективності методів психологічного відбору абітурієнтів вузів мвс (другий етап дослідження)
- •4.2.3. Психологічна діагностика навчальних здібностей: новий підхід (третій етап дослідження)
- •5. Використання проективних методів дослідження особистості з метою професійного відбору
- •5.1. Поняття проекції і проективних методів
- •5.2. Діагностичні можливості тесту Роршаха
- •1. Локалізація.
- •2. Детермінанти.
- •3. Зміст інтерпретацій.
- •5.3. Застосування методу портретних виборів у професійному відборі персоналу
- •6. Використання поліграфу в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ
- •6.1. Теоретичні засади використання поліграфного методу в діяльності поліції
- •6.2. Прямий метод поліграфного опитування
- •6.3. Непрямий метод поліграфного обстеження
- •6.4. Результати лабораторного дослідження точності поліграфного обстеження
- •1. Вище задоволення в житті дає
- •2. Якби я грав у футбол, я хотів би бути
- •3. Найкращі викладачі це ті, котрі
- •Ключ(Еллерс, мотивація до у спіху)
- •Ключ (Еллерс, запобігання невдачі).
- •Література
2.2. Класифікація видів діяльності в органах внутрішніх справ
Органи внутрішніх справ України нараховують кілька десятків різноманітних служб, професій, спеціальностей, посад, які мають свій специфічний психологічний зміст.
Існує декілька підходів до класифікації видів професійної діяльності в ОВС. Один з найпоширеніших засновується на суто медичних засадах і передбачає поділ служб ОВС на групи в напрямку зниження вимог до стану здоров'я кандидатів на посади.
Перша група висуває підвищені вимоги до стану здоров'я, фізичних і психофізіологічних якостей працівників, вона включає в себе такі служби:
• підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ);
• підрозділи спеціального призначення: загони міліції спеціального призначення "Беркут", спеціальні загони швидкого реагування в структурі УБОЗ ("Сокіл"), загони спеціального призначення кримінально-виконавчої системи;
• підрозділи пожежної охорони, які забезпечують гасіння по-
ЯСЄуКі^
• патрульно-постову службу і дорожньо-патрульну служби (робота на відкритому повітрі);
• охорону режимних об'єктів і супроводження спеціальних вантажів;
• групи затримання ДСО;
• водіїв спеціального транспорту;
• кінологів розшукового і патрульного собаківництва. Друга ірупа також висуває досить високі вимоги до стану здоров'я співробітників і включає в себе:
• оперативно-розшукові підрозділи;
• карний розшук;
• оперативно-режимну службу управління виконання покарань: оперативні відділи і відділи безпеки виправних установ;
• водіїв (крім автотранспорту);
• інструкторів навчання водіння;
• інструкторів бойової та фізичної підготовки. Третя група включає в себе:
• не зазначені вище підрозділи кримінальної міліції і міліції громадської безпеки;
• слідство;
• експертів-криміналістів;
• штабні підрозділи, включаючи чергові частини міліції;
• кадрові служби;
• співробітників кримінально-виконавчої системи (крім оперативних служб);
• підрозділи виробничого призначення і постачання;
• співробітників державної протипожежної служби (крім гасіння пожеж);
• технічних працівників;
• співробітників підрозділів, які здійснюють оперативно-технічні заходи;
• співробітників фельдзв'язку;
• співробітників спецперевезень.
Четверта також не висуває особливих вимог до стану здоров'я працівників і включає в себе:
• паспортно-візову службу;
• матеріально-технічні і господарські служби;
• фінансово-економічні і контрольно-ревізійні підрозділи;
• інформаційні і обчислювальні центри;
• підрозділи позавідомчої охорони (крім груп затримання);
• науково-дослідні і навчальні заклади;
• секретаріати, юридичні і прес-служби;
• редакції газет і журналів;
• центри тимчасової ізоляції неповнолітніх;
• автогосподарства.
Наведена класифікація служб системи МВС України по групах залежно від ступеня розвитку фізичних показників досить умовна, вона не містить достатніх підстав для відмінностей в структурі професійної діяльності. Так, наприклад, до однієї групи віднесені співробітники управлінь по боротьбі з організованою злочинністю, міліціонери, патрульно-постові служби, працівники охорони, водії тощо. Подібна класифікація відповідає вимогам медичного відбору, але не може служити підставою для психологічної систематизації.
З метою виділення спільності в професійній діяльності деякі дослідники практикують змістовний підхід [27]. Виявляються основні види діяльності, а конкретні служби і підрозділи потім прив'язуються до тих видів, де дана професійна діяльність є ключовою.
На основі такого підходу можливо виділити відносно невелику кількість видів діяльності. Це такі види діяльності:
1. Оперативно-розшукова діяльність. Даний вид діяльності є ключовим для співробітників карного розшуку, БЕЗ, підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, оперативно-пошукових підрозділів і відділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків і деяких інших служб. Віднесення цих досить різних за об'єктом і задачами спеціальностей до однієї категорії пов'язано з тим, що для спеціалістів цих служб оперативно-розшукова діяльність є основною і спільною за психологічним змістом. У них в певній мірі подібні методи вирішення оперативно-тактичних задач, організація документування злочинних дій, прийоми дотримання конспірації, тактика слідчих дій, прийоми аналізу криміногенних факторів і оперативної обстановки, методи психологічного впливу на людей і встановлення довірчих відносин, прийоми і методи оперативно-розшукової діяльності, технічні засоби, методи використання спеціальних сил і засобів у боротьбі зі злочинністю та інше.
2. Профілактична діяльність. До цього виду можна віднести спеціальності дільничних інспекторів міліції, інспекторів у справах неповнолітніх, інспекторів держпожежнагляду і інших спеціалістів, основна діяльність яких спрямована не на розкриття і розслідування злочинів і правопорушень, а на профілактичну роботу з населенням з метою запобігання правопорушенням і злочинам. Ключова функція - активне спілкування з різними категоріями населення і виявлення потенційно небезпечних ситуацій.
Загальними для цього виду діяльності є методи по виявленню і усуненню причин і умов, які сприяють скоєнню правопорушень і злочинів, прийоми контролю і нагляду за особами, відносно яких встановлені обмеження; прийоми гласних і негласних заходів; порядок розгляду і вирішення скарг, пропозицій і заяв громадян; взаємодія з громадськими організаціями; робота по попередженню злочинів, які скоюються на ґрунті пияцтва, алкоголізму і наркоманії; здійснення загальних профілактичних заходів по укріпленню правопорядку і попередженню злочинів.
3. Діяльність пов'язана з дізнанням і розслідуванням злочинів (слідча діяльність).
Даний вид діяльності є ключовим для слідчих, дізнавачів, криміналістів. Характерним для цього виду діяльності є знання основ кваліфікації злочинів, тактики і методики розкриття і розслідування злочинів; організація роботи по розслідуванню конкретних злочинів; тактичні прийоми провадження слідчих дій;
встановлення психологічного контакту з людьми; організація, проведення і фіксація слідчих дій; вміння кваліфіковано застосовувати технічні і криміналістичні засоби.
Спеціалісти з цього виду діяльності повинні мати широкий кругозір, значний обсяг спеціальних і загальноосвітніх знань, розвинутий інтелект і уміння, пов'язані із збором доказів злочинів в умовах психологічного протиборства із підозрюваним.
4. Діяльність, пов'язана із виконанням покарання і перевиховання засуджених (пенітенціарна діяльність). Нею зайняті співробітники виправних установ, слідчих ізоляторів. Специфічним змістом цієї діяльності є організація виховної роботи з різними категоріями засуджених, вивчення особистості засудженого і здійснення психолого-педагогічного впливу на них, регулювання
міжособистісних і міжгрупоних відносин; робота по підготовці засуджених до життя на свободі, допомога у трудовому і побутовому влаштуванні; залучення засуджених до трудової діяльності, формування соціальне корисних навичок, залучення до освітнього і професійного навчання; проведення профілактичної роботи серед засуджених із запобігання злочинам в місцях позбавлення волі; вивчення процесів формування груп з негативною спрямованістю; проведення обшуків, оглядів засуджених і застосування заходів примусу; проведення службових розслідувань, дізнання і невідкладних слідчих дій.
5. Екстремальна діяльність - це вид діяльності, пов'язаний з особливими умовами: високим рівнем ризику, емоційним і нервовим напруженням, дефіцитом часу, застосуванням фізичної сили, зброї і спецзасобів, озброєним опором з боку злочинців тощо. Розглядуваний вид діяльності характерний для міліцейських загонів типу "Беркут", "Сокіл", "Кобра", "Титан", пожежників. Працівників цих підрозділів об'єднує уміння діяти рішуче і швидко, протидіяти стресовим факторам, досконале володіння зброєю і прийомами рукопашного бою, відмінна фізична підготовка.
6. Охоронна діяльність. Це вид діяльності спеціальних охоронних підрозділів, який спрямований на охорону матеріальних цінностей (державних і приватних). Основний зміст діяльності полягає в уважному спостереженні за об'єктами, що охороняються, припиненні замахів на майно; затриманні осіб, які намагаються незаконно винести матеріальні цінності з об'єктів охорони; перевірці підозрюваних осіб та автотранспорту; застосуванні фізичної сили, зброї і спецзасобів у випадку надання порушником опору при затриманні. Охорона об'єктів досить часто відбувається в умовах ізоляції і тривалого нервового напруження, пов'язаного з імовірністю раптового злочинного замаху на об'єкти, які охороняються.
7. Адміністративно-наглядова діяльність пов'язана з контролем громадського порядку на дорогах, вулицях, в транспортних засобах, цей вид діяльності характерний для патрульно-постової служби міліції. Загальним змістом роботи є нагляд і припинення правопорушень в громадських місцях, кваліфікація протиправних діянь у сфері забезпечення громадського порядку; застосування заходів адміністративного попередження, припинення і стягнення; своєчасне запобігання здійсненню злочинів і правопорушень; нагляд за місцями найбільш імовірного скоєння протиправних дій, виявлення антигромадських груп неповнолітніх, виявлення безпритульних дітей і підлітків; затримання осіб, які знаходяться в розшуку, і інші дії наглядового характеру.
8. Діяльність чергових частин і служб, пов'язана з екстреним отриманням повідомлень про злочини, стихійні лиха і інші іад-звичайні події, з прийняттям рішень, їх реалізацією і контролем за виконанням (диспетчерська діяльність). Цим видом діяльності займаються співробітники чергових частин міліції.
Специфічним змістом діяльності є вивчення криміногенної ситуації в районі, забезпечення координації і взаємодії сил і засобів ОВС і інших правоохоронних органів, а також військових частин і підрозділів МНС, організація роботи слідчо-оперативних груп по розкриттю злочинів по "гарячих слідах", використання оперативних криміналістичних і інших обліків, інформаційно-пошукових систем у розкритті злочинів; застосування тактичних прийомів і методів організації роботи по припиненню, попередженню і розкриттю правопорушень і злочинів; кваліфікування протиправних дій затриманих осіб; проведення дізнання і невідкладних слідчих дій; профілактична робота із доставленими і затриманими; розгляд пропозицій, заяв і скарг громадян.
Отже, в системі МВС можна виділити вісім основних видів діяльності. Проте було б некоректно строго прив'язувати певну спеціальність чи службу ОВС до окремого виду діяльності, оскільки в одній професії можуть бути представлені одразу декілька видів діяльності так, наприклад, дільничний інспектор міліції виконує одночасно адміністративно-наглядову, оперативно-розшукову, дізнавальну, профілактичну діяльність, проте ключовим завданням є профілактична робота. Тому далі розглядатимуться специфічні особливості і вимоги певних видів діяльності, знання яких дозволить здійснювати оптимальний відбір і розстановку кадрів органів внутрішніх справ, діагностувати і прогнозувати ступінь готовності спеціаліста до головного виду діяльності.