2.2. Класифікація видів діяльності в органах внутрішніх справ

Органи внутрішніх справ України нараховують кілька десят­ків різноманітних служб, професій, спеціальностей, посад, які мають свій специфічний психологічний зміст.

Існує декілька підходів до класифікації видів професійної діяльності в ОВС. Один з найпоширеніших засновується на суто медичних засадах і передбачає поділ служб ОВС на групи в на­прямку зниження вимог до стану здоров'я кандидатів на посади.

Перша група висуває підвищені вимоги до стану здоров'я, фі­зичних і психофізіологічних якостей працівників, вона включає в себе такі служби:

• підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ);

• підрозділи спеціального призначення: загони міліції спеціа­льного призначення "Беркут", спеціальні загони швидкого реагу­вання в структурі УБОЗ ("Сокіл"), загони спеціального призна­чення кримінально-виконавчої системи;

• підрозділи пожежної охорони, які забезпечують гасіння по-

ЯСЄуКі^

• патрульно-постову службу і дорожньо-патрульну служби (ро­бота на відкритому повітрі);

• охорону режимних об'єктів і супроводження спеціальних ва­нтажів;

• групи затримання ДСО;

• водіїв спеціального транспорту;

• кінологів розшукового і патрульного собаківництва. Друга ірупа також висуває досить високі вимоги до стану здоров'я співробітників і включає в себе:

• оперативно-розшукові підрозділи;

• карний розшук;

• оперативно-режимну службу управління виконання пока­рань: оперативні відділи і відділи безпеки виправних установ;

• водіїв (крім автотранспорту);

• інструкторів навчання водіння;

• інструкторів бойової та фізичної підготовки. Третя група включає в себе:

• не зазначені вище підрозділи кримінальної міліції і міліції громадської безпеки;

• слідство;

• експертів-криміналістів;

• штабні підрозділи, включаючи чергові частини міліції;

• кадрові служби;

• співробітників кримінально-виконавчої системи (крім опера­тивних служб);

• підрозділи виробничого призначення і постачання;

• співробітників державної протипожежної служби (крім га­сіння пожеж);

• технічних працівників;

• співробітників підрозділів, які здійснюють оперативно-технічні заходи;

• співробітників фельдзв'язку;

• співробітників спецперевезень.

Четверта також не висуває особливих вимог до стану здоров'я працівників і включає в себе:

• паспортно-візову службу;

• матеріально-технічні і господарські служби;

• фінансово-економічні і контрольно-ревізійні підрозділи;

• інформаційні і обчислювальні центри;

• підрозділи позавідомчої охорони (крім груп затримання);

• науково-дослідні і навчальні заклади;

• секретаріати, юридичні і прес-служби;

• редакції газет і журналів;

• центри тимчасової ізоляції неповнолітніх;

• автогосподарства.

Наведена класифікація служб системи МВС України по групах залежно від ступеня розвитку фізичних показників досить умов­на, вона не містить достатніх підстав для відмінностей в струк­турі професійної діяльності. Так, наприклад, до однієї групи від­несені співробітники управлінь по боротьбі з організованою зло­чинністю, міліціонери, патрульно-постові служби, працівники охорони, водії тощо. Подібна класифікація відповідає вимогам медичного відбору, але не може служити підставою для психоло­гічної систематизації.

З метою виділення спільності в професійній діяльності деякі дослідники практикують змістовний підхід [27]. Виявляються основні види діяльності, а конкретні служби і підрозділи потім прив'язуються до тих видів, де дана професійна діяльність є ключовою.

На основі такого підходу можливо виділити відносно невелику кількість видів діяльності. Це такі види діяльності:

1. Оперативно-розшукова діяльність. Даний вид діяльності є ключовим для співробітників карного розшуку, БЕЗ, підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, оперативно-пошукових підрозділів і відділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків і деяких інших служб. Віднесення цих досить різних за об'єктом і задачами спеціальностей до однієї категорії пов'язано з тим, що для спеціалістів цих служб оперативно-розшукова діяльність є основною і спільною за психологічним змістом. У них в певній мірі подібні методи вирішення оперативно-тактичних задач, ор­ганізація документування злочинних дій, прийоми дотримання конспірації, тактика слідчих дій, прийоми аналізу криміногенних факторів і оперативної обстановки, методи психологічного впли­ву на людей і встановлення довірчих відносин, прийоми і методи оперативно-розшукової діяльності, технічні засоби, методи вико­ристання спеціальних сил і засобів у боротьбі зі злочинністю та інше.

2. Профілактична діяльність. До цього виду можна віднести спеціальності дільничних інспекторів міліції, інспекторів у спра­вах неповнолітніх, інспекторів держпожежнагляду і інших спеці­алістів, основна діяльність яких спрямована не на розкриття і розслідування злочинів і правопорушень, а на профілактичну роботу з населенням з метою запобігання правопорушенням і злочинам. Ключова функція - активне спілкування з різними ка­тегоріями населення і виявлення потенційно небезпечних ситуа­цій.

Загальними для цього виду діяльності є методи по виявленню і усуненню причин і умов, які сприяють скоєнню правопорушень і злочинів, прийоми контролю і нагляду за особами, відносно яких встановлені обмеження; прийоми гласних і негласних захо­дів; порядок розгляду і вирішення скарг, пропозицій і заяв гро­мадян; взаємодія з громадськими організаціями; робота по по­передженню злочинів, які скоюються на ґрунті пияцтва, алкого­лізму і наркоманії; здійснення загальних профілактичних заходів по укріпленню правопорядку і попередженню злочинів.

3. Діяльність пов'язана з дізнанням і розслідуванням злочинів (слідча діяльність).

Даний вид діяльності є ключовим для слідчих, дізнавачів, криміналістів. Характерним для цього виду діяльності є знання основ кваліфікації злочинів, тактики і методики розкриття і роз­слідування злочинів; організація роботи по розслідуванню конк­ретних злочинів; тактичні прийоми провадження слідчих дій;

встановлення психологічного контакту з людьми; організація, проведення і фіксація слідчих дій; вміння кваліфіковано засто­совувати технічні і криміналістичні засоби.

Спеціалісти з цього виду діяльності повинні мати широкий кругозір, значний обсяг спеціальних і загальноосвітніх знань, розвинутий інтелект і уміння, пов'язані із збором доказів злочи­нів в умовах психологічного протиборства із підозрюваним.

4. Діяльність, пов'язана із виконанням покарання і перевихо­вання засуджених (пенітенціарна діяльність). Нею зайняті спів­робітники виправних установ, слідчих ізоляторів. Специфічним змістом цієї діяльності є організація виховної роботи з різними категоріями засуджених, вивчення особистості засудженого і здійснення психолого-педагогічного впливу на них, регулювання

міжособистісних і міжгрупоних відносин; робота по підготовці засуджених до життя на свободі, допомога у трудовому і побуто­вому влаштуванні; залучення засуджених до трудової діяльності, формування соціальне корисних навичок, залучення до освітньо­го і професійного навчання; проведення профілактичної роботи серед засуджених із запобігання злочинам в місцях позбавлення волі; вивчення процесів формування груп з негативною спрямо­ваністю; проведення обшуків, оглядів засуджених і застосування заходів примусу; проведення службових розслідувань, дізнання і невідкладних слідчих дій.

5. Екстремальна діяльність - це вид діяльності, пов'язаний з особливими умовами: високим рівнем ризику, емоційним і нер­вовим напруженням, дефіцитом часу, застосуванням фізичної сили, зброї і спецзасобів, озброєним опором з боку злочинців то­що. Розглядуваний вид діяльності характерний для міліцейських загонів типу "Беркут", "Сокіл", "Кобра", "Титан", пожежників. Працівників цих підрозділів об'єднує уміння діяти рішуче і шви­дко, протидіяти стресовим факторам, досконале володіння збро­єю і прийомами рукопашного бою, відмінна фізична підготовка.

6. Охоронна діяльність. Це вид діяльності спеціальних охорон­них підрозділів, який спрямований на охорону матеріальних цін­ностей (державних і приватних). Основний зміст діяльності поля­гає в уважному спостереженні за об'єктами, що охороняються, припиненні замахів на майно; затриманні осіб, які намагаються незаконно винести матеріальні цінності з об'єктів охорони; пере­вірці підозрюваних осіб та автотранспорту; застосуванні фізич­ної сили, зброї і спецзасобів у випадку надання порушником опору при затриманні. Охорона об'єктів досить часто відбуваєть­ся в умовах ізоляції і тривалого нервового напруження, пов'яза­ного з імовірністю раптового злочинного замаху на об'єкти, які охороняються.

7. Адміністративно-наглядова діяльність пов'язана з контро­лем громадського порядку на дорогах, вулицях, в транспортних засобах, цей вид діяльності характерний для патрульно-постової служби міліції. Загальним змістом роботи є нагляд і припинення правопорушень в громадських місцях, кваліфікація протиправ­них діянь у сфері забезпечення громадського порядку; застосу­вання заходів адміністративного попередження, припинення і стягнення; своєчасне запобігання здійсненню злочинів і право­порушень; нагляд за місцями найбільш імовірного скоєння про­типравних дій, виявлення антигромадських груп неповнолітніх, виявлення безпритульних дітей і підлітків; затримання осіб, які знаходяться в розшуку, і інші дії наглядового характеру.

8. Діяльність чергових частин і служб, пов'язана з екстреним отриманням повідомлень про злочини, стихійні лиха і інші іад-звичайні події, з прийняттям рішень, їх реалізацією і контролем за виконанням (диспетчерська діяльність). Цим видом діяльності займаються співробітники чергових частин міліції.

Специфічним змістом діяльності є вивчення криміногенної ситуації в районі, забезпечення координації і взаємодії сил і за­собів ОВС і інших правоохоронних органів, а також військових частин і підрозділів МНС, організація роботи слідчо-оперативних груп по розкриттю злочинів по "гарячих слідах", використання оперативних криміналістичних і інших обліків, інформаційно-пошукових систем у розкритті злочинів; застосування тактичних прийомів і методів організації роботи по припиненню, попере­дженню і розкриттю правопорушень і злочинів; кваліфікування протиправних дій затриманих осіб; проведення дізнання і невід­кладних слідчих дій; профілактична робота із доставленими і за­триманими; розгляд пропозицій, заяв і скарг громадян.

Отже, в системі МВС можна виділити вісім основних видів ді­яльності. Проте було б некоректно строго прив'язувати певну спеціальність чи службу ОВС до окремого виду діяльності, оскі­льки в одній професії можуть бути представлені одразу декілька видів діяльності так, наприклад, дільничний інспектор міліції виконує одночасно адміністративно-наглядову, оперативно-розшукову, дізнавальну, профілактичну діяльність, проте ключо­вим завданням є профілактична робота. Тому далі розглядати­муться специфічні особливості і вимоги певних видів діяльності, знання яких дозволить здійснювати оптимальний відбір і роз­становку кадрів органів внутрішніх справ, діагностувати і про­гнозувати ступінь готовності спеціаліста до головного виду дія­льності.