5.3. Застосування методу портретних виборів у професійному відборі персоналу

Серед розмаїття діагностичних методів, використовуваних при проведенні психологічного відбору, значну увагу психологів привертають проективні техніки, стимульний матеріал яких не є вербальним. Це дозволяє розраховувати на більшу безпосі ред-ність реакцій обстежуваних і уникнути викривлення результатів внаслідок установки особи на процедуру тестування. Зазначені тенденції, які ще називають мотиваційними викривленнями, досить часто перешкоджають отриманню валідних даних, які б на достатньо точному рівні відповідали реальним якостям осо­бистості. Природно, що обстежувана, скажімо, при прийомі на роботу особа може відчувати певні побоювання у зв'язку з очі­куваними наслідками тестування і на результатах обстеження неминуче відобразяться особистісні захисні тенденції.

Досвід показує, що словесний стимульний матеріал традицій­них психодіагностичних методик досить сильно провокує подібні мотиваційні викривлення, обстежуваний намагається усвідоми­ти і передбачити можливі наслідки своїх відповідей, свідомо чи підсвідоме робить спроби прикрасити власний характер або, на­впаки, в залежності від поставлених цілей, представити особис­тісні якості у погіршеному варіанті.

Тест Сонді був обраний як додатковий метод психологічного обстеження в силу ряду обставин, зокрема тому, що:

1. Він відноситься до групи проективних методів, які дозво­ляють отримати об'єктивну картину стану базисних, стрижньо-вих індивідуально-психологічних властивостей людини.

2. Дає змогу здійснити діагностику глибинних, прихованих властивостей особистості, зокрема потреб і мотивів, чого не мо­жуть забезпечити традиційні психодіагностичні опитувальники.

3. Унеможливлює свідоме мотиваційне викривлення обсте­жуваної психодіагностичної інформації про себе у бажаному на­прямі.

4. Містить слабоструктурований невербальний стимульний матеріал (портрети людей), що дозволяє уникнути мовних про­блем під час тестування російське - і україномовних кандидатів.

Теоретичні засади методу Сонді

Теоретичною базою методу є психодинамічна теорія 3. Фрейда. Сонді вважає, що життя людини управляється, по-перше, латентною енергією ваблення (отже, потребами), і, по-друге, енергією "над-Я". Джерелом ваблення є гени. Генетичне мінімальною одиницею ваблення є імпульсивна тенденція, яка не може бути успадкована одна, без відповідного (алельного) батьківського партнера. Людина носить в собі два спадкових задатки для кожної потреби - один материнський і один батьківський - і вони зчеплені один з одним в пару алельних генів. Якщо на передній план виходить лише одна тенденція, то друга залишається латентною, чекає свого прояву.

Таким чином, за Сонді, імпульсивні тенденції закладені зав­жди подвійно, як пари імпульсивних тенденцій. Дві спадково зчеплені тенденції разом утворюють потребу або фактор.

Тест Сонді був задуманий як методика дослідження індивіду­ально варіабельних механізмів ваблень і механізмів "Я". Його ос­новний принцип - інтерпретація простих імпульсивних виборів:

з шести серій по вісім фотографій обстежуваний вибирає ті, які здаються йому симпатичними і несимпатичними.

Фотографії представляють індивідів, які страждають на ви­ражену тяжку патологію ваблень і клінічні діагнози яких точно відомі. Більшість з хворих були обстежені генеалогічне, отже ге-номна природа їх захворювань також встановлена.

Фотографії представляють хворих за вісьмома потребами (факторами). Хворі за кожним фактором зображені на шести фотографіях. Таким чином, загальне число фотографій розділено порівну між факторами, носіями яких є зображені на фото­графіях хворі.

Результат по певному фактору визначається спільним вибо­ром симпатичних і антисимпатичних портретів. Графічно ок­ремі результати представляються у вигляді профілю ваблення. Цікаво, що всі профілі ваблень відрізняються один від одного. На багато тисяч профілів ваблень рідко можна зустріти два од­накових. Сонді зазначає, що два профілі, які навіть кількісно (!) були рівними, він отримав при обстеженні гомозиготних близ­нят, що є підтвердженням того, що дана методика дійсно засно­вується на генетичних реакціях [157].

У 90-х роках колективом психологів під керівництвом Л.Н. Собчик (Москва) була проведена велика робота щодо адаптації тесту Сонді для російськомовної популяції: вдосконалені портрети у напрямку надання їм більш сучасного вигляду, вста­новлені кореляції результатів обстежень за цим тестом з даними, отриманими на основі інших методик, валідність яких точно відома. В нашому дослідженні були використані модифіковані варіанти портретів, а також результати і висновки останніх ек­спериментів вітчизняних і зарубіжних психологів із застос^ ван-ням тесту Сонді.

Методика використання тесту Сонді

Тестовий апарат складається з 48 портретів, по вісім в шести серіях. Кожен з 8 портретів, що складає серію, зображує індиві­да, який за одним імпульсивним фактором явно хворий. В серії представлені усі вісім імпульсивних факторів, причому кожному фактору відповідає один портрет. Отже, в цілому тесті імпульси­вні фактори представлені на шести фотографіях кожний.

Основне психодіагностичне обстеження ваблень за Сонді складається з двох частин. Перша його частина полягає у виборі дванадцяти симпатичних і дванадцяти несимпатичних портре­тів, вона діагностує ті імпульсивні ваблення і °Я"-функції, які завдяки своїй епізодичній актуальності висуваються на передній план особистості. Ця частина експерименту називається "пер­шим заходом", а профіль "першого заходу" називається "профі­лем переднього плану" (ППП). Таким чином, для діагностики першого заходу користуються виборами 24 портретів з експоно­ваних 48.

Друга частина обстеження відноситься до вибору тих 24 пор­третів, які залишились невибраними у першому відборі. За ре­зультатами другої частини складається висновок про імпульсив­ні ваблення і "Я"-фуякції тієї частини особистості, яка актуально і неусвідомлювано лишилася на задньому плані. Отриманий дру­гий профіль представляє "другий захід" у формі так званого профілю заднього плану (ПЗП).

Інструкція обстежуваному

1. Перший захід: "Я буду пред'являти Вам 8 фотографій. Роз­дивіться їх добре і дайте мені спочатку той портрет, який Вам здається відносно більш симпатичним, а потім той, який Вам здається таким, який займає друге місце за симпатичністю.

Потім виберіть найнесимпатичнішу фотографію і ту, яка за ймає друге місце за антипатією.

Такі самі вибори повторіть з кожною із наступних серій з во сьми фотографій, які я Вам буду демонструвати."

Результати експерименту першого заходу протоколюються на бланках картотеки профілю, після чого починається вибір друго го заходу.

2. Другий захід: "Я буду пред'являти Вам 4 фотографії з тих, що залишилися. Виберіть спочатку саму антипатичну фотогра­фію, а потім ту, яка стоїть на другому місці за антипатичністю."

Два портрети, які залишаються, протоколюються психологом як відносно симпатичні. Із вибраних у другому обстеж' 2 симпатичних і 12 антисимпатичних портретів будується потім ПЗП.

Складання профілю ваблення.

Для графічного представлення профілю ваблення необхідно підготувати паперові картки з надрукованими на них схемами профілів (мал. 4).

h

s

е

hy

k

P

d

m

Мал. 4. Схема профілю ваблень за тестом Сонді

Літери на схемі профілю означають в закодованому вигляді ті потреби (фактори), яким відповідає кожен з восьми портретів певної серії, а саме:

h - сексуальна недиференційованість;

s - садизм;

е - епілептоїдні тенденції;

hy - істеричні прояви;

k - кататонні тенденції;

р - параноїдальні тенденції;

d - депресивно-меланхолічні риси;

m - маніакальні прояви.

На кожному портреті цифрою зазначений номер серії і запи­саний символ потреби, якій портрет відповідає. Наприклад, 1 р -перша серія, "портрет параноїка"; 3 е - третя серія, "портрет епі­лептика" і т.д. Перед тестуванням психолог розкладає портрети по серіях від 1 до б, ретельно перевіряє, щоб у кожній було по вісім портретів.

Якщо обстежуваний під час відповіді вибирає певний портрет як симпатичний, психолог ставить знак "+" над літерою на схемі профілю, якщо портрет вибирається як несимпатичний - ста­виться знак "-" під відповідною літерою на схемі. Таким чином, в кінці першої частини обстеження на схемі профілю повинно бу­ти 24 знаки: 12 плюсів і 12 мінусів. Наприклад (мал. 5):

Мал. 5. Зразок заповненої схеми профілю ваблень особистості

(профіль переднього плану)

Подібним чином оформляються результати другої частини об­стеження.

Обробка результатів обстеження

За методом Сонді розрізняють три форми реакцій вибору:

1. Нульові реакції - обстежуваний не пибирає жодного разу портрет певного коду з числа усіх пред'явлених у б серіях або вибирає лише один (як симпатичний або несимпатичний); в на­веденому прикладі це портрети з кодами "е" - один негативний вибір (портрет був один раз вибраний як несимпатичний).

2. Повні реакції- обстежуваний вибирає чотири і більше разів портрет, який відноситься до конкретного фактора (як симпа­тичний або несимпатичний); на малюнку 2 це портрети з кодами "s" - (шість виборів, з них чотири позитивних і два негативних), "p" - (чотири вибори, три позитивних і один негативний), "d" -(чотири вибори, усі негативні). Серед повних реакцій окремо вирізняють амбівалентні реакції - чотири і більше виборів, се­ред яких два і більше з протилежними знаками (вибір за кодом "s" є повним і амбівалентним); позитивні реакції - чотири і бі­льше виборів, але кількість негативних серед них не більше од­ного (приклад - вибір за кодом "р"); негативні реакції - чотири і більше виборів, але кількість позитивних серед них не більше одного (приклад - вибір за кодом "d").

3. Середні реакції - портрет, який відноситься до певного фа­ктора, вибирається два чи три рази (як симпатичний або неси­мпатичний); прикладом таких реакцій на схемі є портрети з ко­дами "h" - (три вибори, два позитивних і один негативний, " hy" -два позитивних вибори, "k" - (два вибори, один позитивний і один негативний), " m" - два негативних вибори).

З точки зору психології ваблень, нульові реакції свідчать про те, що дана потреба (фактор) є важливою для суб'єкта, але на момент тестування вона вже задоволена в певній формі (тобто, ще до моменту вибору). В деяких випадках нульова реакція мо­же вказувати на конституціональну слабкість відповідного фак­тора у обстежуваного.

Повна реакція також свідчить про значну роль даної потреби (фактора) для обстежуваного. Сонді вважає, що на відміну від нульової реакції у випадку повної реакції дана потреба є нереа­лізованою (фрустрованою). Таким чином, не має великого зна­чення знак вибору (портрет сприймається як симпатичний або як несимпатичний), для встановлення важливості певної потре­би для людини в першу чергу необхідно визначити саме загальну кількість виборів, характер вибору (нульовий або повний). Між нульовою і повною реакцією немає істотної різниці, є лише якіс­на. Йдеться про дві фази, які змінюють одна одну: максимально­го накопичення і розрядження імпульсивної потреби. Сонді під­креслював, що кількість виборів вказує на силу потреби, а на­прямок тенденції ( + або - ) - на установку "Я".

За теорією Сонді позитивні вибори свідчать про те, що об­стежуваний задоволений даною тенденцією у собі, і що реаліза­ції потреби заважають лише зовнішні обставини, людина лише чекає зручного моменту для задоволення цієї потреби.

Негативні вибори говорять про те, що людина не задоволена відповідною тенденцією, заперечує її прояви в собі, реалізації даної потреби перешкоджають внутріособистісні заборони.

На практиці часто зустрічаються три форми повних реакцій:

- позитивна реакція з високою напругою - обстежуваний обирає чотири, п'ять чи шість портретів одного фактора, причо­му усі - як симпатичні (+4, +5, +б);

- негативна реакція з високою напругою - обстежуваний вибирає чотири, п'ять чи шість портретів одного фактора, при­чому усі - як несимпатичні (-4, -5, -6);

- амбівалентна повна реакція - обстежуваний обирає чоти­ри, п'ять, шість портретів одного фактора у варіантах: а) два чи три - як симпатичні, решта два чи три - як антипатичні (+2/-2; +2/-3; +3/-2; +3/-3); б) чотири - як симпатичні (антипатичні), два - у протилежному напрямі (+4/-2, +2/-4).

Розглянемо інтерпретацію позитивних і негативних виборів за кожною потребою (фактором) Сонді, враховуючи, що потреба (фактор) розщеплюється на дві протилежні тенденції, які на профілі позначаються знаками плюс і мінус.

Фактор "h" - сексуальна недиференційованість (ерос-фактор). Позитивні вибори свідчать про тенденцію до персональної любо­ві і ніжності, негативні - про тенденцію до любові до людства, гуманізму.

Фактор "s" - садизм (фактор мужності або танатос-фактор). Позитивні вибори свідчать про такі риси, як мужність, актив­ність, агресивність, садизм, негативні - про протилежні риси -цивілізованість, пасивність, покірливість, готовність до самопо­жертви, благородство.

Зазначені два фактори разом утворюють вектор сексуаль­ного вабдеввя - S.

Фактор "е" - епілептоідні тенденції (етос фактор). Позитивні вибори пов'язані з такими рисами як доброта, справедливість, терпимість, м'якість, готовність допомогти іншому, негативні - із такими, як накопичення гніву, збудливість, ревнощі, нетерпи­мість, ненависть.

Фактор "hy" - істеричні прояви (фактор моралі). Позитивні вибори свідчать про такі якості, як демонстративність, прагнен­ня справити враження на навколишніх, артистизм, ексгибіціо-нізм, негативні вибори - про скромність, моральну цензуру, схи­льність до фантазування і яскравості уявлень.

Ці два фактори утворюють вектор демовстратвввості - Р.

Фактор "k" - кататонні прояви (матеріальний фактор "Я"). По­зитивні вибори означають присутність таких особистісних якос­тей, як егоцентризм, педантизм, нарцисизм, образливість, схи­льність до логічних (лівопівкульних) розумових процесів, негати­вні вибори - про самовідречення, витіснення, прагнення при­стосуватись до колективу, індивідуально-деструктивні тенденції.

Фактор "р" - параноїдальні тенденції (духовний фактор "Я"). Позитивні вибори свідчать про прагнення до лідерства, супер­ництва, завищену самооцінку, зверхність, негативні - про зани­жену самооцінку, заздрість, обережність, підозрілість, ранимість.

Дані два фактори утворюють вектор Я - ваблеввя - Sch.

Фактор "d" - депресивно-меланхолічні риси (фактор вірність-невірність). Позитивні вибори означають комунікабельність, ак­тивність, прагнення до пошуку нових об'єктів прив'язаності, не­вірність, негативні - про песимізм, вірність, прив'язаність, само­відречення, інтроверсію

Фактор "m" - маніакальні прояви (фактор ваблення до конта­ктів). Позитивні вибори підтверджують наявність прагнення до насолоди, веселощів, знаходження у групі, гедонізму, правопів-кульний тип мислення, імпресивність, негативні вибори свідчать про тенденції до одинацтва, самотності, самостійність, незалеж­ність, відірваність.

Ці два фактори утворюють вектор соціальної задученості - С.

Найбільше діагностичне значення має профіль першого захо­ду (ППП), тобто перша стадія вибору 24 портретів з 48 пред'явлених. Сучасні дослідники методу портретних виборів зазначають, що другий етап обстеження (довибір портретів і по­будова профілю заднього плану) доцільно використовувати лише у випадках виявлення характеру і професійного тропізму у тих обстежуваних, дані яких на першій стадії виявились маловираз­ними і звелись до повної врівноваженості усіх тенденцій (подібне трапляється рідко).

Нами було проведено обстеження першого заходу серед 52 офіцерів органів внутрішніх справ, 44 офіцерів прикордонних військ (контрольна група) і 48 курсантів Київського інституту внутрішніх справ за тестом Сонді. Результати експерименту по­тім зіставлялись з експертними оцінками успішності службової діяльності (для офіцерів) і навчання (для курсантів), що дозволи­ло визначити оптимальні для служби в міліції і навчання у за­кладах освіти МВС типи особистісних профілів, а також профілі осіб, яких ризиковане брати на навчання і роботу в міліції.

Дослідження показало, що для групи "успішних" офіцерів мі­ліції і прикордонних військ, а також курсантів (усього 77 чоло­вік, 1-а група) властивий близький до лінійного усереднений тип особистісного профілю, у якому, як правило, переважають вибо­ри "коридору норми" (2-3 позитивних, негативних чи змішаних вибори портрета одного фактора), відсутні різкі відхилення у позитивний або негативний бік за будь-якою потребою (факто­ром). Числові значення кількості виборів переважно знаходяться в інтервалі між 2 і 4 (в абсолютному вираженні), граничні зна­чення [+6, -6, 0) спостерігаються досить рідко. Це свідчить про особистурну цілісність даної групи обстежуваних, збалансова­ність, потреб, емоційну стабільність, відсутність внутрішніх кон­фліктів, надмірної нервової напруженості.

У той же час група "неуспішних" (усього 67 чоловік, 2-а група) характеризувалась більшою дисперсією значень факторів, до­сить часто спостерігались повні, амбівалентні і нульові реакції (таблиця 32).

Таблиця 32

Особливості портретних виборів за тестом Сонді у двох групах обстежуваних

	Частка	Частка	Частка ам­	Частка	Диспер­
	повних	нульо­	бівалент­	середніх	сія
	реакцій	вих ре­	них реак­	реакцій (%)
	(%)	акцій	цій серед
		(%)	повних (%)
І -& група	27	18	15	55	1,98
2-а група	37	26	20	37	2,44

* Для усіх показників зафіксовано наявність статистичне значимих розбіжностей між першою і другою групами обстежу­ваних (на рівні значимості р < 0,01).

З таблиці також видно, що перша група продемонструвала кращі з точки зору психічної норми результати по усіх досліджу­ваних параметрах, особливо помітне збільшення кількості серед­ніх реакцій (55% і 37%) і зменшення числа нульових (18% і 26%). Звертає особливу увагу значна частка повних реакцій у другій групі обстежених (37%), яка істотно перевищує показники пер­шої (27%), що свідчить про важливе діагностичне значення да­ного показника для прогнозування успішності навчальної і тру­дової діяльності.

У другій групі найбільша кількість повних (в тому числі амбі­валентних) і нульових реакцій була зафіксована по факторах та­ких груп, як "s" - (27 % усіх зазначених виборів), "е" - ( 22 %), "р" -(20%), "m" - (17%). Досить часто повні і нульові вибори спостері­гались також при виборі портретів по факторах "d".

Слід зазначити, що у другій групі обстежених серед повних виборів спостерігалась значна кількість (20%) таких, коли порт­рет певного фактора обирався п'ять або шість разів (!), що свід­чить про надзвичайну напруженість потреб, їх фрустрованість, навантаження на механізми психічного витіснення, що може призвести до серйозних нервових розладів, профдеформації, аг­ресивних і навіть суїцідальних проявів. Не випадково у більшос­ті випадків експерти оцінювали осіб із значною кількістю по­вних і нульових виборів (більше чотирьох у одному профілі і бі­льше трьох з виборами портрету одного фактора п'ять чи шість Разін) як недисциплінованих, надто самовпевнених, надмірно зосереджених на власних проблемах (ціннісні орієнтації "на себе"), схильних до алкоголізації, невитриманих, неуважних або таких, що не бажають вчитись.

Дослідження показали, що поєднання нульових і амбівалент­них реакцій в нормі зустрічається у добре збалансованих спо­кійних людей, отже, є ознакою відсутності незадоволених потреб і патологічного напруження.

Обстеження курсантів КІВС також підтвердило зв'язок ре­зультатів, отриманих за тестом Сонді з даними, одержаними за орієнтаційним опитувальником Смекала-Кучери, тестами ММРІ і Лірі. Так, встановлено, що курсантам з високими значеннями ціннісних орієнтацій на взаємні дії властиві нульові і повні реа­кції на фактори "d" і "m", курсантам з переважною орієнтацією на себе притаманні повні і нульові вибори по факторах "hy", "k" і "р", нарешті, особи з домінуючою орієнтацією на задачу демон­струють повні і нульові реакції по факторах "е" і "h".

В ході дослідження підтверджений тісний зв'язок виборів за тестом Сонді з підйомами на профілі основних шкал ММРІ. Так, встановлено, що існує позитивна кореляція між кататонічними проявами і шкалою "О" (соціальної інтроверсії), між депресивно-меланхолічними тенденціями і шкалами "2" (песимістичності) і °7" (тривожності), між істеричними проявами і шкалою "3^” (емо­ційної лабільності), між параноідальними тенденціями і шкалами "б" (ригідність) і "8" (індивідуалістичність), між маніакальними проявами і шкалою "9” (активності), між епілептоїдними тенден­ціями і шкалою "4" (імпульсивності). Це дозволяє використовува­ти тест Сонді для доповнення і уточнення результатів обстежен­ня кандидатів на навчання за тестами Смекала-Кучери і ММРІ.

Отримані дані узгоджуються з дослідженнями Л.М. Собчик і деяких інших авторів, проведеними у Російській Федерації на­прикінці 90-х років. В роботах Собчик здійснений відхід від ву-зькофрейдівського розуміння цього методу, що значно розшири­ло можливості застосування тесту Сонді вітчизняними психоло­гами, також підтверджена можливість співставлення даних, отриманих за допомогою тестів Сонді, Люшера, Лірі і ММРІ [157, 158].

Таким чином, характер виборів, їх якісна і кількісна сторони є важливими психодіагностичними показниками, які дозволя­ють прогнозувати успішність навчальної і професійної діяльності співробітника органів внутрішніх справ.

Розглянемо сприятливі і несприятливі для навчання і подаль­шої роботи в системі ОВС типи профілів.

Сприятливі типи профілів:

(числові дані наводяться для одного профілю переднього пла­ну - ППП).

Тип 1. Кількість виборів по кожному фактору дорівнює сере­дньому показнику (2 -3 вибори), причому позитивні і негативні зустрічаються разом у більшості факторів, нульові і повні реакції відсутні; приклад профілю:

Тип 2. У виборах зустрічаються повні і нульові реакції, але їх сумарна кількість у профілі не перевищує чотирьох, а кількість плюсів і мінусів при повних реакціях по кожному фактору не перевищує чотирьох; приклад:

Тип 3. У виборах зустрічаються повні і нульові реакції, їх су­марна кількість не перевищує п'яти, причому кількість плюсів і мінусів при повних реакціях по кожному фактору становить чо­тири або п'ять (останнє значення не більше ніж у двох випадках на профіль); приклад:

Тип 4. У виборах зустрічаються повні і нульові реакції, але їх сумарна кількість па профіль не перевищує п'яти, причому кількість плюсів і мінусів при повних виборах становить чотири, п'ять (в одному випадку) і шість (в одному випадку); приклад:

Несприятливі типи профілів:

Тип 1. Кількість повних і нульових реакцій перевищує п'ять, наприклад:

Тип 2. Кількість повних і нульових реакцій не перевищує п'яти, але зафіксовано:

а) більше двох повних реакцій з кількістю плюсів і мінусів при виборах, яка становить 5, наприклад:

б) більше однієї повної реакції з кількістю плюсів і мінусів, яка становить б:

в) шість повних позитивних реакцій або шість повних нега­тивних реакцій за будь-яким із восьми факторів Сонді:

Описаний підхід до інтерпретації профілю дозволяє уточниті ступінь психологічної готовності до навчання у вузі МВС. Най

більш придатними вважаються особи, які продемонстрували пе-'" рший тип сприятливого профілю, дещо менш придатними - ті, які виявили другий тип, ще менш придатними - особи з третім типом і, відповідно, четнертим. Однак усі чотири описаних типи сприятливих профілів дозволяють вважати, що дана особа має структуру потреб і мотивів, яка позитивно впливає на успіх на­вчальної діяльності, отже, можливо рекомендувати кандидата до зарахування до вищого закладу освіти системи МВС.

Особи, які продемонстрували один з несприятливих типів особистісних профілів, повинні пройти тестування за методом Сонді ще раз, наступного дня. У випадку повторного несприят­ливого результату кандидату слід відмовити у прийомі до закла­ду освіти МВС, якщо іншого не передбачає психолог відповідно­го управління МВС України.¹

Профіль особистості за тестом Сонді дає психолог}⁷ можли­вість здійснити не лише кількісний, але й якісний аналіз струк­тури потреб, мотивів, цінностей особистості. Розглянемо основні підходи до цілісної інтерпретації профілю особистості при вико­ристанні методу портретних виборів. Слід пам'ятати, що описані нижнє властивості яскраво виявляються при повних і нульових реакціях за кожним із зазначених факторів, при амбівалентних реакціях якість також виявляється, хоча даному варіанту вибо­рів властивий змішаний тип реагування, коли різноспрямовані тенденції протистоять одна одній, ваблення одночасно підтвер­джується і внутрішньо заперечується людиною, при середніх ре­акціях відповідні риси практично не проявляються.

Якісний аналіз профілю ваблень Сонді 1. Фактор h + і h -:

Обидва типа реакції мають аналогічні біологічні передумови, які відображають відсутність яскраво вираженої чоловічої чи жіночої диференційованості. Вибори "+" означають більшу емо­ційну теплоту і конкретну адресованість емоційної прив'язаності, пошуки щастя в особистому житті - сім'ї, відносинах з жінкою (чоловіком); вибори "-" пов'язані з інтровертністю і абстрактною

На основі якісного аналізу профілю ваблення психолог може прийняти інше рішен­ня: провести ще одне тестування кандидата або рекомендувати його умовно (у випад­ку недобору кадрів на спеціальність з подальшим контролем стану психологічної го­товності на першому ропі напчачня).

спрямованістю афіліативної потреби, сублімацією її в альтруїзм, різні прояви соціальної активності.

Тип вищої нервової діяльності - слабкий. Тип реагування - сенситивний, меланхолічний. Характерологічні риси - сентиментальність, екзальтованість почуттів, чутливість до впливів середовища, нерішучість, схиль­ність перекладати відповідальність на інших, іпохондричні риси, вразливість, ранимість, орієнтація на естетичні цінності.

Домінуючий мотив - уникнення невдачі, прагнення знайти захист у вигляді більш сильної доброзичливої особистості.

Стиль міжособистісної поведінки - конформність, залежність, приховане прагнення до незалежності, прагнення уникнути конфронтації з сильними особистостями і бути у світі ідеальних відносин, поступливість і покладливість.

Стиль мислення - вербально-аналітичний, художні нахили. Соціальна діяльність - схильність до місіонерської діяльності, тенденції нехтувати егоїстичними потребами заради конкретних людей, суспільства в цілому.

Можливі хворобливі прояви - утруднення сексуальної адапта­ції, інверсії. Кореляція з "3",''5" і ''7" шкалою ММРІ.

2. Фактор s + і s-:

Біологічні передумови - "+" - сильний тип вищої нервової дія­льності, "-'' слабкий тип.

Характерологічні риси - "+" - рішучість, лідерство, жорсткість, винахідливість, егоїстичність, впевненість у собі, владність, не­залежність, небажання обмежувати себе у чому-небудь, спартан­ські риси, войовничий характер, агресивність, сексуальна акти­вність без схильності до глибокої прив'язаності. Високий рівень мотивації досягнення, низький рівень інтрапсихічної активності. Бурхливий прояв емоцій.

Стиль міжособистісної поведінки - незалежний лідируючий.

Тип сприйняття - цілісний, інтуїтивний без достатньої опри на досвід. У стресі - імпульсивні реакції. Захисний механізм -витіснення або відреагуваня на зовні.

Негативні вибори "-" - нерішучість, м'якість, залежність, ідеа лізація об'єкта прив'язаності, конформність, співчуття людям. самообмеження заради близьких, миротворчі тенденції, пріори тет культурних цінностей.

Високий рівень мотивації уникнення невдач.

Стиль міжособистісної поведінки - залежний, пасивний.

Тип сприйняття - вербально-аналітичний. У стресі - обмежена поведінка, контроль свідомості.

Захисний механізм - відмова від самореалізації.

Хворобливі деформації - ''+" садизм, антисоціальна поведінка з жорстокими проявами, °-" мазохізм, фетишизм, самоприни­ження.

Кореляція з "4" і "9" шкалами ММРІ - позитивні вибори (+), "2” і "7" шкалами ММРІ - негативні вибори "-".

3. Фактор е+ і е-:

Змішаний тип реагування, "+'' рухливий тривожний; "-" ригі­дний, експлозивний.

Характерологічні риси - при позитивних реакціях - "+"- кон­формність установок, альтруїзм, схильність до співробітництва, доброзичливість, терпеливість, прагнення допомагати іншим, самовідданість.

Мінливість мотиваційної спрямованості залежно від ситуації, страх невдачі домінує над мотивацією досягнення, орієнтація на загальноприйняті норми поведінки і мораль суспільства, емоцій­на нестійкість, підвищена тривожність.

Альтруїстичний і направлений на співробітництво стиль взає­модії з оточуючими. Художній і вербальний тип сприйняття. Ре­акція на стрес - страх. Захисний механізм - соматизація.

При негативних реакціях "-" - спостерігається тенденція до накопичення негативних емоцій з наступною розрядкою у ви­гляді приступів люті, злопам'ятність, помста, ревнощі, заздрість, уявлення про оточуючий світ як ворожий, чим виправдовується власна жорстокість.

Стійка мотивація досягнення, впертість у досягненні цілей, конфліктність у міжособистісних відносинах, звинувачувальний тип реагування.

Стиль мислення - конкретно-логічний.

Тип реакції на стрес - агресивний, вибуховий, захисний ме­ханізм - ворожі поведінкові реакції, раціональна переробка.

Хворобливі прояви - схильність до вегетативної нестійкості, мігрені.

4. Фактор hy+ і hy-:

Змішаний нестійкий тип вищої нервової діяльності. Характерологічне відрізняються високою емоційною залучені-ствд, нестійкістю і мінливістю емоцій, рисами демонстративності, протиріччями установок (бути залученим до інтересів групи і, одночасно, відстоювати власні егоцентричні інтереси, деклару­вати альтруїзм і реалізовувати егоїстичні потреби), схильність до драматизації наявних проблем.

Демонстративна особистість з різною спрямованістю мотивів. Мотивація досягнення стикається з такою ж вираженою моти­вацією уникнення невдач. Схильність до соматизації конфлікту.

Тип сприйняття художній, сенсорний. Тип мислення наочно-образне.

Стиль міжособистісного спілкування гнучкий з тенденцією до перевтілення в різні соціальні ролі. Реакції "-" відрізняються більш високим самоконтролем і витісненням названих властиво­стей.

Соціальна активність - декларація альтруїзму, служіння наро­ду, участь у громадських рухах.

Хворобливі прояви - істеричні конверсійні симптоми, аван­тюризм і псевдологія як варіанти девіантної поведінки.

5. Фактор к+ і к-:

Тип вищої нервової діяльності - слабкий, інертний, лівопівку-льний.

Тип реагування гіпостенічний.

Характерологічні особливості - "к+" - розсудливість, емоційна холодність, егоїстична зосередженість на внутрішньому світі власних переживань, відірваність від практичних проблем, схи­льність до широких узагальнень, оригінальність і незалежність суджень, своєрідність вчинків, формальність і вибірковість у спілкуванні, педантичність, недовірливість і замкненість.

Споглядальна позиція, суб'єктивна мотивація", роздвоєння "Я", домінування інтелекту над емоціями, стиль міжособистісної по­ведінки інтровертний, стиль мислення - формально-логічний. У стресі - блокування або непередбачувані дії, захисна реакція -втеча у світ фантазії.

При "к-" - прагнення до уникнення конфліктів, невпевненість у собі, підвищена тривожність і схильність др сумнівів, стрима­ність у виявленні почуттів, скромність, сором'язливість, орієнта­ція на норми поведінки свого кола спілкування, підвищене по­чуття провини.

Пасивно-страждальна позиція, песимістичність, переважає мотивація уникання невдач.

Стиль міжособистісного спілкування пасивно-залежний, стиль мислення - вербально-аналітичний. У стресі - блокування і не­рішучість, захисний механізм - втеча у світ мрій.

Хворобливо загострені риси при виборах "+" трансформують­ся в шизощні прояви, кататонічні симптоми, аутизм, а девіант-на поведінка - у бродяжництво, соціальну дезадаптацію; при виборах "-" в тривожність, нав'язливість, депресин ю-іпохондричні порушення, повну пасивність, замкненість у собі.

Вибори "К+" позитивно корелюють з "8" і "О" шкалами ММРІ, "к -° з "У і •'0" шкалами ММРІ.

6. Фактор р+ і р-:

Тип вищої нервової діяльності сильний і змішаний інертний.

При виборах "р+" темперамент стенічний, гіпертимний, при "р-" змішаний ригідний.

При позитивних реакціях спостерігаються такі риси характе­ру, як спонтанність, комунікабельність, амбіційність, максима­лізм в емоційних проявах, прагнення до лідерства, висока само­оцінка, схильність до ризику, відчуття суперництва, імпульсив­ність, винахідливість.

Позитивні реакції пов'язані з такими якостями в структурі особистості, як висока мотивація досягнення успіху, екстравер тованість, активність; провідна потреба - влада. Стиль міжосо­бистісної поведінки домінуючий. Стиль пізнавальної діяльності евристичний, цілісний, випереджає досвід.

У стресі - надактивність; захисний механізм - витіснення із свідомості негативної інформації, відреагування назовні.

Негативні реакції свідчать про вибірковість у контактах, при-хованість, підозрюваність, ранимість відносно критики, скепти­чна оцінка сторонніх думок і поглядів, настороженість, прагнен­ня до пошуку правди, приписування іншим ворожих тенденцій.

Мотивація уникання невдачі така ж висока як і мотивація досягнення, що створює внутрішню напруженість. Підвищена конфліктність, звинувачувальний тип реагування.

Стиль мислення конкретний, інертний, синтетичний. Схиль­ність до побудови жорсткої системи міжособистісних відносин, проекція власної ворожості назовні.

Хворобливо викривлені реакції - "р+" - експансивно шизоїдна акцентуація, манія величі; девіантна поведінка - алкоголізм, наркоманія, протиправні вчинки (аферизм, хуліганство); "p-" - па­ранойя, шизофренія.

Позитивні вибори пов'язані з "4" і "8'' шкалами ММРІ, негати­вні - з "6" і "8" шкалами ММРІ.

7. Фактор d+ і d-;

Тип вищої нервової діяльності змішаний, нестійкий, характе­рна лабільність нервових процесів.

Позитивні реакції пов'язані з екстравертністю, екзальтованіс­тю, комунікативністю, пошуком нових контактів, непостійністю в дружбі і коханні. Також притаманні оптимізм, жвавість реак­ції, висока мотивація досягнення, пошук визнання.

Стиль пізнавальної діяльності евристичний, цілісний. Лідерсь­кі тенденції.

У стресі - активність. Захисний механізм - заперечення про­блем.

Дезадаптація за депресивним типом.

Негативні реакції означать інтровертність, песимістичність, некомунікабельність, домінування мотивації уникнення невдачі.

У стресі - блокування, залежна поведінка.

Захисна реакція - відмова від реалізації власних потреб ін-трапунітивні реакції, дезадаптація за циклотимним типом.

Соціальна активність - позитивні реакції - у сфері бізнесу, громадсько-адміністративної діяльності; негативні реакції - у сфері духовних цінностей.

Хворобливі прояви - при позитивних реакціях - експансив­ний, емоціонально нестійкий тип акцентуації, антисоціальна по­ведінка (крадіжки, аферизм); при негативних реакціях - мелан­холічна акцентуація, депресивний стан.

Позитивні вибори пов'язані з "9" шкалою ММРІ, негативні з "2" і "О" шкалами ММРІ.

8. Фактор m+ і m-:

Тип вищої нервової діяльності сильний, нестійкий, правопів-кульний варіант.

Стенічний (гіпертимний) тип реагування, активний, оптиміс­тичний.

При позитивних реакціях риси характеру - пошук визнання, вразливість, прагнення до співробітництва, прагнення до групо­вих інтересів, гедонізм, боягузливість.

Нестійка мотивація, емоційна лабільність, гнучкість і комуні­кабельність у контактах з оточуючими, художнє і наочно-образне сприйняття.

Реакція на стрес емоційно яскрава із схильністю до страхів.

Механізм захисту психосоматичний або за типом витіснення.

При негативних виборах риси характеру - самостійність, не­залежність, виражений індивідуалізм, потреба в самореалізації, наполегливість у досягненні мети, захоплення розвагами, повер­ховість у контактах з оточуючими, імпульсивність у висловлю­ваннях і вчинках.

Соціальна спрямованість - "+" - мистецтво, громадська акти­вність; ''-" - адміністративна сфера, незалежність від жорстких рамок, які обмежують свободу дій.

Хворобливі прояви - "+" - істерощні і психосоматичні розлади, фобії, гіпоманія; "-" - імпульсивна поведінка, експансивно-шизоїдна акцентуація, алкоголізм, аферизм, шахрайство.

Позитивні вибори корелюють з "З" і "9" шкалами ММРІ, нега­тивні - з "4" і "8" шкалами ММРІ.

Таким чином, Сонді розцінює кожен вектор як подвійний і суперечливий прояв одного ваблення. Наприклад, вектор S включає в себе два різноспрямовані корінні показники: ніж­ність, душевний потяг до людей з одного боку (фактор "h") і жо­рстокість, агресивність, садизм (мазохізм) з іншого (фактор "s"). Крім того, кожен фактор поділяється на дві протилежні тенден­ції: h+ і h-: s+ і s-.

Експериментальне доведена належність факторів s-, k-, hy-, h+, h,-, d-, е+ до гіпотимного типу реагування; е-, s+, т-, d+, р+ до гіпергимного; hy+, m+ до змішаного лабільного типу; k+ і p- до змішаного інертного.

Індивідуально-особистісні властивості наведеної вище типоло­гії виявили значимі кореляційні зв'язки з негативними і позити­вними реакціями за факторами Сонді. Наведемо перелік особистісних рис і факторів, які корелюють між собою:

Тривожність е+

Сензитивність h+

Інтровертність к-, к+

Песимістичність d-, к-

Ригідність р-

Агресивність е-. s+

Спонтанність р+

Активність м-

Екстравертність d+

Оптимістичність d+

Емотивність hy+

При цьому підтверджені дані Л.М. Собчик про те, що рівень кореляції виявляється вищим по тих показниках, які .відобра­жають глобальні тенденції: екстраверсія-інтроверсія, тривож­ність-агресивність, лабільність-інертність, сенситивність-спонтанність. Оскільки зазначені співвідношення підтверджу­ються експериментальними даними, психолог може успішно ви­користовувати тест Сонді як метод психодіагностичного обсте­ження з метою уточнення рівня готовності особистості до на­вчання у вузі МВС і до роботи в системі МВС України.

Алгоритм дій психолога при використанні тесту Сонді як методу психодіагностичного обстеження кандидатів до ОВС:

1. Провести індивідуальне обстеження першого заходу кан­дидатів згідно з наведеною вище інструкцією.

2. Побудувати профіль переднього плану (ППП) і підрахувати кількість нульових, повних, амбівалентних і середніх реакцій.

3. На основі проведеного кількісного аналізу віднести отри малий профіль до одного з типів (сприятливих для навчання або таких, які не сприяють успішності навчання).

4. Здійснити поглиблений якісний аналіз особистісного про філю на основі його якісної інтерпретації, урахування позитив­них і негативних тенденцій, а саме: визначити домінуючий тип реагування, головні характерологічні особливості, вид мотива­ційної спрямованості, тип реакції на стрес, стиль сприйняття, реакцію на стрес, стиль міжособистісного спілкування, можли­вості хворобливих проявів.

5. Прийняти остаточне рішення щодо можливості кандидата навчатись у вищому закладі освіти МВС, виходячи із .стану пси хологічної готовності кандидата і потреби закладу освіти в кадpax даної спеціальності.