3. Зміст інтерпретацій.

Зміст інтерпретацій фіксується психологом з допомогою спе­ціальних умовних позначень, в яких відображені найбільш по­ширені варіанти відповідей обстежуваних. Цікаво, що різнома­нітність змісту відповідей відносно невелика, незважаючи на удавану можливість побачити у плямах що завгодно.

Аналіз змісту відповідей допомагає визначити рівень інт ;лек-ту обстежуваного, спрямованість інтересів і мотивів, діагносту­вати патологічні риси особистості. При аналізі змісту відповідей слід звертати увагу на персеверації, труднощі у формулюванні відповідей, мову обстежуваного.

Розглянемо найпоширеніші варіанти відповідей:

- образи тварин (А - тварина, Ad - деталь тварини). В серед­ньому такі образи складають 35 - 50% змісту всіх відповідей. При високому інтелекті кількість подібних відповідей знижується до 20-35%.

- образи людей (Н - людина, Hd - частина тіла людини). По­дібні образи зустрічаються у 10 -20% від загальної кількості від­повідей, різке відхилення від даного показника слід розглядати як патологічну ознаку.

- неживі об'єкти (Obj) досить рідко зустрічаються в протоко­лах відповідей (приблизно 2-5% нід загальної їх кількості). Під­вищення числа подібних інтерпретацій пов'язується із недостат­нім інтересом до оточуючої дійсності, депресивними тенденція­ми.

- анатомічні інтерпретації (Anat) є важливим показником стереотипності мислення при деяких психічних захворюваннях. В ряді випадків вони свідчать про особливий "комплекс інтеліге­нтності" - прагнення людини показати свою обізнаність в меди­цині. Рівень форми при анатомічних відповідях, як правило, оцінюється негативним знаком.

Зустрічається багато інших образів у відповідях: рослини, гео­графічні зображення, сексуальні інтерпретації, їжа, пейзажі, ар­хітектурні конструкції, вогонь, абстрактні зображення і т. п. По­дібні і більш рідкісні зображення записуються цілими словами: "дим", "емблема", "хмара" тощо.

4. Оригінальність і популярність інтерпретацій. За частотою відповідей спостерігаються дві позиції: відповідь зараховується як поширена ( популярна), або як рідкісна - оригі­нальна. Під популярними відповідями Роршах мав на увазі тлумачення, які даються кожним третім обстежуваним. На сьогодні більшість авторів дотримується позиції про те, що популярними є відповіді кожного шостого обстежуваного. Нижче наводиться список популярних відповідей, які дають дорослі обстежувані (за І.Г. Беспалько):

Оригінальні відповіді зустрічаються приблизно один раз на 100 відповідей у дорослих здорових людей. В залежності від чіт­кості сприйняття оригінальні відповіді підрозділяються на пози­тивні і негативні.

Як велика кількість популярних відповідей, так і їх відсутність або незначна кількість повинні привертати увагу психолога. В нормі здорова доросла людина демонструє від 5 до 7 популярних відповідей.

Слід враховувати, що відмінності між культурами можуть до­сить суттєво змінити зміст популярних інтерпретацій, хоча деякі дослідники відмічають, що відповіді на таблиці № 2, 5, 8 є зага­льними для всіх груп обстежуваних і не залежать від вікових, національних і культурних особливостей людей.

Особливі феномени.

Оскільки тест Роршаха за кількістю аспектів переважає будь-який інший психологічний тест, то при обробці результатів слід звертати увагу на численні фактори, які не піддаються форма­льній кількісній оцінці. В протоколі вони перераховуються як особлині феномени. Розглянемо найважливіші з них.

Відмова.

Причиною відмови є утруднення при інтерпретації певного зображення. У випадку такого утруднення психолог допомагає обстежуваному подолати затримку мислення, наприклад, гово­рячи: "Ви все ж таки спробуйте, не поспішайте, тут завжди мо­жна що-небудь побачити". Відмови найчастіше виникають при відповіді на таблиці № 2, 4, б, 9, в більшості випадків вони є ре зультатом так званого "кольорового шоку", але можуть бути обу­мовлені низьким рівнем інтелекту, порушеннями уяви (у випад ках поєднання з високим процентом інтерпретацій тварин і від­сутністю кінестетичних (рухових) відповідей). Вони також мо­жуть зустрічатись при депресіях, ступорі, неврозах і психопаті-ях. У хворих на шизофренію спостерігається відмова при відпо­відей на легкі таблиці (1, 3, 5, 8), в той час як інші не виклика­ють утруднень.

Суб'єктивна або об'єктивна критика зображення. Обстежуваний критично відноситься до зображення, яке по­трібно інтерпретувати, або до своєї здатності щось придумати. Суб'єктивна критика може виражатись фразами типу: "В мене слабо розвинена фантазія", "Моя фантазія вже вичерпана" тощо. Подібні зауваження є ознакою внутрішньої невпевненості і зу­стрічаються у психастеніків, при неврозах, фобіях, органічних Ураженнях мозку [40].

Об'єктивна критика найчастіше проявляється у вигляді кри­тики форми і репліках типу: "Цю частину малюнка слід було б видалити", "Це сюди не підходить", "Це мені не подобається" і т.п. Подібні висловлювання свідчать про обережність і боязкість,) а також виражають агресивність і недоброзичливість по відно-j шенню до експериментатора.

Усвідомлення процесу інтерпретації.

Даний феномен виявляється в тому, що обстежуваний впевнений у тому, що пляма обов'язково має певне значення, і він повинен його визначити чи вгадати. Подібне ставлення супроводжується запитаннями типу: "Я правильно кажу?", "А що це таке насправді?" і т.д. Подібна невпевненість при тлумаченні таблиць зустрічається при ряді психічних захворювань, проте може зустрічатись і у здорових людей з окремими невротичними рисами.

Кольоровий шок.

Цей феномен означає будь-яке порушення стрункого ряду асоціацій при пред'явленні кольорових таблиць. Воно може проявлятись у відмовах, затриманні часу реакції, жестах, міміці, негативних і позитивних висловлюваннях типу "Прекрасно!", "Жахливо!" тощо, раптовому зниженні продуктивності відповідей, появі тлумачень сексуального змісту і інших ознаках. Кольоровий шок вважається загальним симптомом неврозу. Через те, що да­ний феномен не дуже розповсюджений і досить часто зустріча ється у здорових людей, він не має патологічного значення [19 ].

Зазначення симетрії.

Феномен проявляється в тому, що обстежуваний щоразу підкреслює симетричність стимульних таблиць. Це є характерноюі для психастеніків ознакою внутрішньої невпевненості. Стереотип не повторення зауважень про симетрію плям також характерно для хворих на епілепсію.

Педантизм формулювань.

Виявляється в дуже ретельному і прискіпливому описанні найрізноманітніших деталей зображення. Наприклад: Тут має місце симетрія, вертикальні відростки, чорна фарба, яка нане­сена нерівномірно" і т. п. в такому ж стилі. Найчастіше подібний педантизм є ознакою епілептоідних змін особистості.

Персеверації.

Під даним феноменом розуміють інертність уявлень людини, яка проявляється у повтореннях однієї і тієї самої відповіді за змістом; зацикленні на певній темі (голова собаки, голова змії, голова коня і т.д.), причому тем може бути декілька; персевера-ціях сприймання, коли обстежуваний виділяє схожі за обрисами частини і дає на них різні відповіді.

Виділяють також персеверацію окремо вихопленої частини, при якій обстежуваний постійно вибирає одну й ту саму частину плями і дає на неї декілька тлумачень, не будучи здатним віді­рватися від обраної деталі. Подібний різновид персеверації зу­стрічається і у здорових людей з епілептоідними рисами харак­теру.

Стереотипія.

Стереотипією називають віддавання переваги якійсь категорії відповідей порівняно з іншими. Наприклад, анатомічна стерео­типія полягає у віддаванні переваги відповідям з анатомічним змістом. При високій частці таких інтерпретацій (більше 60%) діагностика особистісних якостей стає неможливою. Анатомічну стереотипію знаходять у соматичних хворих, при іпохондричних розладах, а також у хворих з неврозами і органічними уражен нями мозку. При фобіях спостерігається стереотипія на обличчя, при олігофренії характерною ознакою є стереотипія частин люд­ського тіла (пальців, рук, ніг) [19].

Посилання на себе.

Даний феномен означає введення свого "Я" в зміст інтерпре­тацій, проеціювання власної особистості на тлумачення. Напри­клад: "Це я сам", або "Це два чоловіки, один з яких я". Більш лег­кі форми посилання на себе - це відповіді типу "Це нагадує мого кота" тощо. Подібний феномен зустрічається у хворих на шизо­френію та епілепсію, а також при органічній олігофренії.

Сексуальні відповіді.

Таблиці Роршаха містять ряд деталей, які нагадують чоловічі і жіночі геніталії. Багато хто з дослідників вважає, що психічно здорові люди нерідко дають сексуальні відповіді [40]. Проте за-стрівання на сексуальних деталях або асоціативний ступор при їх інтерпретації "Я не знаю, що це", "Тут я не можу розібратися слід вважати проявом "сексуального страху " при неврозах.

Конфабуяяторні відповіді.

Так називають інтерпретації, в яких зміст будується на основ;

сприйняття невеликої частини плями з неадекватним припису­ванням його усій плямі (шифровка відповідей - DW, DdW). Вва жається, що чим меншим є початковий фрагмент, на базі якого конструюється відповідь, тим більшим є ступінь патології.

Конфабуляторні відповіді типові для хворих з органічними ураженнями мозку, трапляються при шизофренії, але бувають властиві здоровим дітям у віці 4-6 років.

Контамінації.

Контамінаціями називають злиття двох дискретних образів в одну відповідь. Наприклад, таблиця №3 верхнє бокове червоне утворення інтерпретує як "кривавий острів". Іноді контамінації зустрічаються у вигляді неологізмів типу "птицекіт". Це досить рідкий феномен, який свідчить про серйозні порушення мисли-тельного процесу. На думку дослідників, контамінації притаман­ні хворим на шизофренію і відбивають їх нездатність утримува­ти в пам'яті образи окремо один від одного.

Фабулізація.

Цей феномен означає більшу афективність і специфічність відповіді, ніж очікувалась від використання стимулу. Прикладом таких відповідей можуть бути "озеро, оточене небезпечними ске­лями", "жахлива людина" тощо. Фабулізація тут виявляється п прикметниках "небезпечний", "жахливий", які не визначаються початковою перцепцією стимульного матеріалу.

Подібні відповіді зустрічаються у сенситивних особистостей, яким дає задоволення яскравість власних відповідей. Наявність навіть кількох фабулізацій не є патологією, проте значна їх кіль­кість свідчить про аутистичність мислення.

При інтерпретації плям зустрічаються деякі більш рідкісні феномени, з якими можна познайомитись в спеціальній літера­турі [19, 160].

РОЗРАХУНКИ ЗА МЕТОДОМ РОРШАХА

Спочатку підраховується загальна кількість відповідей, яка становить в середньому 15 - ЗО на усі десять таблиць.

Далі підраховується кількість відповідей на останні три таб­лиці. В нормі сума відповідей на них становить 40% від вс.єї кі­лькості відповідей.

Визначається середній час реакції (Т) - час від показу таблиці до першої відповіді на неї, а також середній час відповіді (Тв) -відношення тривалості експерименту до загальної кількості від­повідей. Середній час реакції коливається від 10 секунд до 1 хвилини, середній час відповіді - біля ЗО секунд.

Окремо підраховується кількість цілісних інтерпретацій, від­повідей на звичайні і дрібні деталі, кількість формених, кінесте­тичних і кольорових відповідей. Наприклад:

W = 8 (7+), 3DW, 1WS,

D = 13 (IDS),

D d=2,

M=5, - ^:

F= 12(F + =8, F +- =1, F -=3),

FC=3, CF=2, C-2.

Зміст інтерпретацій враховується в стандартному порядку:

Н, Hd, A, Ad, At, Sex, PI, N, Obj, Arch і т. д. Особливо важливо враховувати перші чотири категорії. Підраховується також від­ношення Н: Hd і A: Ad, яке в нормі становить 2: 1. Окремо під­раховується кількість оригінальних і популярних відповідей.

Ряд показників підраховується у процентах. Так, визначаєть­ся частка відповідей з чіткою формою - відношення чітких фо­рмених відповідей до загальної кількості відповідей форми. Від­повіді з неясною формою зараховуються як половина відповіді.

Розраховуються також:

- частка відповідей з тваринами (А) як відношення суми цілих образів і частин тварин до загальної кількості відповідей;

- частка Популярних відповідей як відношення кількості по­пулярних відповідей до загального числа відповідей;

- частка оригінальних відповідей як відношення кількості оригінальних відповідей до загального числа інтерпретацій.

Далі визначається тип сприймання - співвідношення способів сприймання стимульного матеріалу в протоколі. За норму вва­жається співвідношення 8W: 23D: 2Dd: IS. У випадку відхилення від даного співвідношення в бік ібільшення підкреслюється відповідна буква. Наприклад:

10W:18D:lDd: 1S=W_-D

6W: 25D: 5Dd = W: D: Dd

2W:18D:12Dd:4S = D:Dd: S

Розрізняють W+ тип сприймання, коли більшість відповідей мають хорошу форму, і W- тип. Останній є ознакою серйозної патології.

Зустрічаються також D і Dd типи сприймання.

Важливим елементом розрахунку є тип переживання -співвідношення відповідей за рухом і кольором. За кожну кінестетичну інтерпретацію М дається 1 бал, за FC - 0,5 бали, за CF - 1 бал, за С- інтерпретацію - 1,5 бали. При 3M:3FC:2CF:2C тип переживання буде 3: 6,5.

Виділяють п'ять типів переживань:

1. Коартирований - коли цифри з обох сторін дорівнюють ну­лю або одиниці.

2. Коартивний - при оцінках до 3 із кожної сторони.

3. Амбіеквальний - при високих і приблизно рівних оцінках з кожного боку (наприклад, М: С = 5: 6).

4. Інтроверсивний - при домінуванні М, наприклад, 5: 2.

5. Екстратензивний - при домінуванні С, наприклад, 3:8.

Окрім цього, виділяють кольоровий тип або розподіл показ­ників кольору. При лівому типі переважають FC, при середньому типі - С F, при правому - С-інтерпретації. Наприклад:

- лівий тип: 10 FC: 1 С F: О С;

- середній тип: 2 FC: ЗС F: 1C;

- правий тип: 1 FC: 1 С F: З С.

Нарешті, підраховується так званий індекс реалістичності, який залежить від частоти виникнення чотирьох відповідей:

1) відповіді з рухом на таблицю №3 в звичайному поло­женні;

2) "летюча миша" на таблицю №5 в будь-якому положенні;

3) фігури тварини на бокові області таблиці №8;

4) фігури тварини на таблицю №10.

Якщо зазаначені відповіді даються першими за послідовністю, за це нараховується 2 бали, якщо ж вони вини­кають пізніше - 1 бал. В нормі індекс реалістичності коливається від 5 до 7.

На основі наведених принципів оцінювання відповідей на тест Роршаха, нами було проведено обстеження 120 працівників міліції, серед яких було 45 керівників різних рівнів. Отримані дані порівнювались з експертними оцінками співробітників, які давались групою експертів (начальників і колег), що добре знали обстежуваного і могли оцінити його як професіонала. За резуль­татами експертних оцінок було виділено дві умовні групи обсте­жуваних: успішні (середні експертні оцінки становлять від 4 до 5 за п'ятибальною шкалою) і неуспішні (експертні оцінки менше 4 балів).

Порівняння відповідей на тест Роршаха з експертними оцінками дало наступні результатати (таблиця 31).

Таблиця 31

Порівняльний аналіз параметрів виконання тесту Роршаха у двох групах обстежених

Na	Параметр	Успішні		(n=64)		Неуспішні (n =		56)
		кількість	%		середнє	кількість	%	середнє
1	W	580	27.1		9,0	350	22,2	6,2
2	D	2246	58. J		19.5	1014	64,4	18.1
3	Dd	ї 89	8,8		3,0	127	8.0	2,2
4	S	100	4.9		1.6	58	3.6	1.0
5	DO	22	1,1		0,3	25	1.5	0,4
6	F+	1561	73,0		24,3	1046	66,4	18.6
7	F-	279	13.0		4.4	256	16.2	4,6
8	F+-	297	13,8		4.6	272	17,3	4.9
9	М	138	6,5		2,2	80	5,0	1.4
10	FM	46	2,1		0,7	48	3,0	0.8
11	С	281	13.1		4,4	322	20,5	5,8
12	А	703	32,8		11,0	768	48,9	13,7
13	Orig	530	24,8		8,3	591	37,5	10,5
14	Time (sec)	12				17
15	Домінуван­ня кольору	253	11.8		3,9	297	18.8	5.3
16	Домінуван­ня юнестезіі	198	9,3		3,1	111	7.0	1.9

Примітка: жирним шрифтом виділені показники тесту Рор­шаха, за якими виявлено істотні відмінності між досліджувани­ми групами (р < 0,01).

Дані таблиці свідчать про те, що за цілим рядом параметрів тесту відзначаються істотні відмінності між двома обстежува­ними вибірками. Так, добре видно, що в групі успішних спосте­рігається більше цілісних інтерпретацій (W) (відмінність суттєва при р < 0,01), більше інтерпретацій значної частини плями (D), більше інтерпретацій дрібних деталей (Dd), частіше інтерпретуються білий простір усередині зображення (S) (відмінність суттє­ва при р < 0,01), Представники успішної групи дають більше ін­терпретацій правильної форми (F+) (відмінність суттєва при р<0,01), і значно частіше, порівняно з неуспішними, зазначають таку детермінанту, як рух людини (М) (відмінність суттєва при р<0,01). В групі успішних ми бачимо менше тваринних інтер­претацій (А) і меншу кількість оригінальних відповідей (відмін­ність суттєва при р<0,01). Нарешті, успішні працівники витра­чають менше часу на описання однієї плями (середній час 12 се­кунд проти 17 в іншій групі), для них меншу роль мають кольо­рові інтерпретації (С) і більшу - кінестетичні (пов'язані з різного виду рухом) (відмінність суттєва при р<0,01).

Отримані результати свідчать про те, що група успішних працівників міліції характеризується більшим рівнем теоретич­ного мислення, кращими аналітико-синтетичними здібностями, розвинутою уявою; в них також більш розвинутий практичний інтелект, спостережливість і оригінальність мислення. Більша кількість інтерпретацій з правильною формою і значне число кі­нестетичних пояснень, детермінованих рухом людини, також підтверджують висновок про вищий інтелектуальний розвиток представників групи успішних. Слід також відмітити те, що кількість оригінальних інтерпретацій в успішній групі знахо­диться в рамках статистичної норми (25%), а в групі неуспішних цей показник є вищим (37,5%). Також в останній групі відмічається збільшення частки інтерпретацій, пов'язаних з тва­ринами, що за літературними даними є показником, який нега­тивно корелює з рівнем інтелекту [40].

Дані таблиці також свідчать про те, що групі успішних вла­стивий так званий інтровертивний тип особистості (за Роршахом), для якого характерне домінування кінестетичних (рухових) інтерпретацій, порівняно з кольоровими. Це говорить про са­мостійність, певну індивідуалістичність, оригінальність мислен­ня, творчий потенціал, стабільність, але незначні адаптаційні можливості.

Групі неуспішних працівників притаманний екстратенсивний тип особистості (термін Г. Роршаха), для якого характерне домінування кольорових інтерпретацій (порівняно з руховими), якому властиві репродуктивне мислення, менша індивідуаліс­тичність, проте вища лабільність і здатність до адаптації [40].