- •Isbn 966-521-158-7
- •Рецензенти:
- •Isbn 966-521-158-7
- •1. Сучасний стан і ефективність професійного відбору до органів внутрішніх справ................................. 9
- •2. Аналіз професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ: основні види діяльності та їх професіографічна характеристика..................................... 67
- •3. Психодіагностичне дослідження професійно важливих якостей співробітників органів внутрішніх
- •4. Психологічна діагностика здібностей особистості до навчання у вузах мвс..................................................... 133
- •5. Використання проективних методів дослідження особистості з метою професійного відбору....................... 164
- •1. Сучасний стан і ефективність професійного відбору до органів внутрішніх справ
- •1.1. Основні концепції професійного відбору кадрів на міліцейські професії
- •1.2. Професійний підбір персоналу до поліції розвинутих зарубіжних країн
- •1.4. Професійна придатність і здібності особистості до служби в органах внутрішніх справ
- •1.5. Форми і методи професійного відбору кадрів до органів внутрішніх справ
- •2. Аналіз професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ: основні види діяльності та їх професіографічна характеристика
- •2.1. Професіографічне дослідження діяльності працівників міліції
- •2.2. Класифікація видів діяльності в органах внутрішніх справ
- •2.3. Діяльність дільничних інспекторів міліції та. Психологічна готовність до неї
- •2.4. Діяльність співробітників оперативних підрозділів міліції і психологічна готовність до неї
- •2.5. Адміністративна-наглядова діяльність патрульно-постової служби міліції та психологічна готовність до неї
- •3. Пснходіагностичне дослідження професійно важливих якостей співробітників органів внутрішніх справ
- •3.1. Дослідження нейродинамічних і психодинамічних властивостей працівників органів внутрішніх справ
- •3.2. Дослідження особливостей пізнавальних процесів
- •3.3. Вивчення темпераментних характеристик.
- •4. Психологічна діагностика здібностей особистості до навчання у вузах мвс
- •4.1. Психологічна готовність до навчання, й структура та діагностика
- •4.2. Психолога педагогічна ефективність діагностики навчальних, здібностей абітурієнтів вузів мвс
- •4.2.1. Результати психологічного обстеження готовності до навчання (перший етап дослідження)
- •4.2.2. Комплексне дослідження ефективності методів психологічного відбору абітурієнтів вузів мвс (другий етап дослідження)
- •4.2.3. Психологічна діагностика навчальних здібностей: новий підхід (третій етап дослідження)
- •5. Використання проективних методів дослідження особистості з метою професійного відбору
- •5.1. Поняття проекції і проективних методів
- •5.2. Діагностичні можливості тесту Роршаха
- •1. Локалізація.
- •2. Детермінанти.
- •3. Зміст інтерпретацій.
- •5.3. Застосування методу портретних виборів у професійному відборі персоналу
- •6. Використання поліграфу в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ
- •6.1. Теоретичні засади використання поліграфного методу в діяльності поліції
- •6.2. Прямий метод поліграфного опитування
- •6.3. Непрямий метод поліграфного обстеження
- •6.4. Результати лабораторного дослідження точності поліграфного обстеження
- •1. Вище задоволення в житті дає
- •2. Якби я грав у футбол, я хотів би бути
- •3. Найкращі викладачі це ті, котрі
- •Ключ(Еллерс, мотивація до у спіху)
- •Ключ (Еллерс, запобігання невдачі).
- •Література
5.2. Діагностичні можливості тесту Роршаха
Тест Роршаха (Г. Роршах, 1921) є одним з найпоширеніших проективних методів дослідження особистості. В його основу покладено тлумачення випадкових зображень (плям). Стимульний матеріал тесту складається з десяти таблиць з чорно-сірими (таблиці № 1,4,5,6,7) і поліхромними (кольоровими) зображеннями (таблиці № 2,3,8,9,10). Таблиці пред'являються обстежуваному в певній послідовності і положенні.
Інструкція дуже проста. Обстежуваному пропонується уважно подивитись на малюнки в таблицях і відповісти на запитання:
«Що б це могло бути? На що це схоже?» Ніякої додаткової інформації не повинно даватись. Психологу не можна ставити додаткові запитання, за виключенням уточнення місця зображення, про яке йде мова.
Обстежуваний може розглядати таблиці в будь-якому положенні. Час відповіді не обмежується, але обов'язково фіксується. Також дослівно фіксуються усі відповіді, отримані під час експерименту.
Кожна відповідь інтерпретується за такими основними ознаками (категоріями): локалізація, детермінанти, зміст, оригінальність. Розглянемо зазначені категорії у послідовності їх фіксації.
1. Локалізація.
Дана категорія пов'язана з урахуванням частин зображення, які використовуються при тлумаченні відповідей.
При фіксуванні відповідей психолог користується скороченою формою запису, а саме:
W - інтерпретація зображення в цілому (від англійського Whole - цілий). Якщо обстежуваний при відповіді врахував усе зображення (наприклад, на таблицю 1 дав відповідь «метелик», а на таблицю 2 - «дві жінки, які перуть білизну», то такий тип відповідей оцінюється як W. Значна кількість цілісних відповідей свідчить про багатство уяви, здатність до синтезу, в певній мірі кількість W є показником інтелектуальних можливостей людини. За даними досліджень, доросла людина в нормі демонструє біля шести W в протоколі, а при коефіцієнті інтелекту 110 і вище - 7 -10 цілісних відповідей [19].
D - інтерпретація великої частини зображення (звичайно розміром від 50 до 20% основної фігури). Наприклад, обстежуваний при розгляді таблиці 8 ліворуч і праворуч бачить зображення тварин. В цьому випадку психолог фіксує на своєму бланку літеру D. Роршах вважав, що D свідчить про практичний інтелект людини, її здатність до конкретної інтелектуальної активності. В нормі доросла людина, відповівши на всі десять таблиць тесту, дає приблизно 20 -25 інтерпретацій, які позначаються як D.
Dd - інтерпретація малої за розміром деталі, яка рідко зустрічається у відповідях. Наприклад, символом Dd позначається варіант відповіді на таблицю 5, коли обстежуваний звертає увагу на дрібні деталі кінців «крил» основної фігури. В нормі спостерігається небагато (2 - 4) відповідей Dd. Збільшення кількості зазначених відповідей є ознакою відхилення від норми, свідчить про такі риси людини, як дріб'язковість, придирливість, критиканство, обмеженість кругозору, епілептоїдні тенденції. Проте, якщо збільшення кількості Dd поєднується з високим інтелектом обстежуваного, то це свідчить про високу спостережливість.
S - інтерпретація білого простору в середині плями, а також білого фону навколо плями. Наприклад, розглядаючи таблицю 2, обстежуваний говорить про те, що посередині малюнка він бачить злітаючу ракету. Подібні відповіді свідчать про оригіналь ність мислення людини, певний творчий потенціал, здатність розглядати проблему під різними кутами зору. Звичайно кількість подібних інтерпретацій не перевищує 1-2.
Do - інтерпретація фрагменту зображення там, де більшість обстежуваних бачить ціле. Як приклад можна вказати на інтер претацію бокових деталей таблиці 1 як «крил», тоді як звичайно е цій таблиці бачать метелика або птаха. Подібні відповіді, прита манні особам із зниженим інтелектом, можуть бути ознакою афективного гальмування [40].
Окрім цього, можуть з'являтись відповіді, в яких вихідним пунктом для тлумачення цілого була певна деталь плями або білий простір. В цих випадках використовуються такі позначення:
DW - для побудови цілого використана велика деталь малюнка;
DdW - для побудови цілого використана мала деталь;
SW - для побудови цілого використаний білий простір.