4.2.3. Психологічна діагностика навчальних здібностей: новий підхід (третій етап дослідження)

В ході проведеного дослідження були виявлені не тільки переваги, але й недоліки існуючої практики психологічного відбору абітурієнтів. Про деякі з них йшлося вище (обмеженість застосовуваних методів психодіагностики мотиваційної сфери особистості, використання застарілих методів вимірювання структури і рівня інтелекту тощо).

В новому варіанті методики психодіагностики навчальних здібностей для дослідження мотивації кандидатів на навчання нами були використані два опитувальника: Смекала-Кучери і Д.Роттера (рівень суб'єктивного контролю (РСК). З метою визна­чення загальних здібностей особистості застосовувались число­вий субтест тесту Амтхауера, невербальний тест Кеттела і верба­льний тест творчих здібностей Меде і Піорковського (словесні тріади).

В процесі експериментальної перевірки нової гіпотези було об­стежено 124 чоловіки (70 курсантів НАВСУ і 54 студенти-правознавці НПУ ім. Драгоманова). Як показники успішності навчання і адаптованості до умов навчання у вузі розглядались три показники: середній бал успішності (екзаменаційних оцінок, отриманих під час сесії), експертні оцінки і задоволеність проце­сом свого знаходження у вузі.

Вимірювання інтелектуальних і мотиваційних показників го­товності до навчання здійснювалось на основі порядкової чоти­рибальної шкали:

• 5 балів - високий рівень готовності (відмінно);

• 4 бали - середній рівень (добре);

• 3 бали - знижений рівень (задовільно);

• 2 бали - низький рівень (незадовільно).

Аналіз рівня і структури інтелекту' обстежуваних показав, що приблизно п'ята частина курсантів і студентів мають високий рівень інтелектуальних показників, близько 5% респондентів продемонстрували низький рівень інтелекту за невербальним те­стом Кеттела та арифметичним субтестом, дещо більша частка молоді виявила низький рівень творчих здібностей (11,2% курса­нтів і 15,5% студентів). Більшість обстежуваних мають середній (близько 40%) і знижений (близько 30%) рівень інтелекту.

В процесі статистичного аналізу встановлено, що прогностич­на цінність показників невербального і творчого вербального ін­телекту є досить високою (таблиця 26).

Таблиця 26

Зв'язок, між інтелектуальними здібностями і параметрами на­вчальної діяльності (коефіцієнти рангової кореляції Спірмена, р < 0,01)

Інтелект	Параметри навчальної діяльності
	успішність		Експертна оцінка		Задоволеність
	к	c	к	c	к	c
Невербальний	0,69	0,48	0,48	0,50	0,41	0,25
Арифметичний	0,21	0,11	0,10	0,10	0.04	0,01
Вербальний творчий	0.75	0,58	0,61	0,58	0,47	0,32

Як видно з таблиці, найбільші коефіцієнти рангової кореляції спостерігаються між показниками рівня невербального інтелекту і параметрами успішності (0,69 у курсантів і 0,48 у студентів), між показниками творчих здібностей і успішністю (0,75 у курса­нтів і 0,58 у студентів), між показниками невербального інтелек­ту та експертними оцінками (0,48 і 0,50 - відповідно), між пока­зниками творчих здібностей та експертними оцінками (0,61 і 0,58).

Проведений математичний аналіз також підтвердив наявність суттєвих відмінностей в рівні здібностей курсантів і студентів залежно від успішності навчання. Так, середній рівень інтелекту курсантів і студентів, які успішно навчаються, значно переви­щує середній рівень інтелекту тих, хто погано встигає (4,23 бала проти 2,95; відмінності достовірні на рівні значимості р <_ 0,01).

Розрахунки показали, що у вибірці «успішні» високий рівень інтелекту притаманний приблизно 60% курсантів і студентів, а низький рівень - лише 2% курсантів і 4 % студентів. У той самий час у виборці «неуспішності» виявлений один курсант і два сту­денти з високим рівнем невербального інтелекту за тестом Кет-тела.

Наведені дані свідчать про те, що показники невербальних і творчих вербальних інтелектуальних здібностей, діагностовані за допомогою вказаних тестів, мають важливе прогностичне зна­чення для відбору найбільш здібної для навчання у вузі юридич­ного профілю молоді.

Аналіз мотиваційної спрямованості особистості за допомогою мотиваційних опитувальників показав, що більшості курсантів і студентів притаманний проміжний рівень мотивації (44% опи­таних), приблизно чверть респондентів продемонструвала висо­кий рівень, близько 30% молоді виявили низьку мотивацію.

Оцінювання рівня суб'єктивного контролю (РСК) показало, що в обох вибірках розподіл РСК близький до нормального статисти­чного: 17% курсантів і 13% студентів продемонстрували високий і низький рівні, у третини респондентів виявлений проміжний і знижені рівні розглядуваного мотиваційного параметра. Дослі­дження дозволило зробити висновок, що високий рівень мотива­ційної спрямованості є фактором, який сприяє успішному на­вчанню у вузі (табл. 27).

Як видно з таблиці, показники мотивації в обох вибірках по­зитивно корелюють з такими параметрами навчання, як акаде­мічна успішність та експертні оцінки, причому найтісніший ко­реляційний зв'язок спостерігається між рівнем суб'єктивного ко­нтролю та успішністю, спрямованістю та успішністю, РСК та експертними оцінками. Таким чином, обидві пропоновані мето­дики можна рекомендувати для психодіагностики навчальних здібностей.

Дослідження показало, що курсанти і студенти, які успішно навчаються у вузі, мають кращі показники готовності до на­вчання порівняно з невстигаючими (табл. 28).

Таблиця 27

Зв'язок між рівнем мотиваційної спрямованості й показниками діяльності (коефіцієнти рангової кореляції Спірмена, р ^ 0,01)

Види мотивації	Показники навчальної діяльності
	Успішність		Експертна оцінка		Задоволе-ніст ,
	кур­сант	сту­дент	кур­сант	сту­дент	кур­сант	сту­дент
Спрямованість (методи­ка Смекала-Кучери)	0,59	0,47	0,44	0,44	0,32	0,20
Рівень суб'єктивного контролю	0,70	0,58	0,57	0,53	0,35	0,20

Таблиця 28

Усереднені значення показників готовності до навчання в різних за академічною успішністю групах обстежуваних (р 5 0,01)

Група	Інтелект	Мотивація	Підсумкова готовність до навчання
Успішні п = 33 (к) п = 25 (с)	4.20 4,15	4.32 4,24	4.26 4,18
Неуспішні п = 37 (к) п = 29 (с)	3,07 3,01	3,25 3,31	3.15 3,14

' Примітка: к - курсанти; с - студенти.

У досліджуваній вибірковій сукупності спостерігався такий розподіл осіб за рівнем психологічної готовності до навчання (табл. 29).

Таблиця 29

Рівні мотиваційної та інтелектуальної готовності до навчання курсантів і студентів

РІВНІ (бали)	Курсанти (70 осіб)		Студенти (54 особи)
	чол.	%	чол.	%
5	10	14,5	9	16
4	24	34	17	32
3	28	37	18	34
2	10	14,5	10	18

З таблиці видно, що розподіл у діюх досліджуваних вибірках дуже близький до нормального статистичного.

Наведені факти підтверджують доцільність застосування об­раної в дослідженні шкали вимірювання, правильність пропоно­ваного методу розрахунку підсумкового рівня готовності до на­вчання на основі об'єднання рівнів мотивації та інтелекту, опти-мальність пропонованого психодіагностичного пакета для оціню­вання ступеня розвитку здібностей.

Про доцільність практичного використання даних методик для відбору найбільш здібних до навчання у вузі осіб також свід­чать значення підсумкових коефіцієнтів кореляції (табл. ЗО).

Таблиця ЗО

Зв'язок між підсумковим рівнем розвитку навчальних ' здібностей і показниками навчальної діяльності, коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (р < 0,01)

Показники навчальної діяльності
Успішність		Експертна оцінка		Задоволення
курсант	студент	курсант	студент	курсант	студент
0,69	0,61	0,71	0,65	0,46	0.41

Отже, між рівнем навчальних здібностей і показниками на­вчальної діяльності зафіксовані такі коефіцієнти кореляції: ака­демічна успішність - 0,69; експертні оцінки - 0, 71; задоволеність -0,46.

Це свідчить про прогностичну цінність пропонованих методів психодіагностики для відбору найбільш здібної до навчання мо­лоді у вузі юридичного профілю.

З метою уточнення психолого-педагогічної доцільності викорис­тання на практиці пропонованого пакета методик були розрахо­вані значення можливих похибок психологічного відбору. Матема­тична обробка результатів дослідження показала, що серед 58 осіб з високим (5) і середнім (4) рівнями готовності до навчання вияв­лено п'ять невстигаючих (9%), серед 66 обстежених із зниженим (3) і низьким (2) показниками навчальних здібностей виявлено чо­тири особи (6%) з доброю академічною успішністю.

Таким чином, помилка прогнозу готовності до навчання ста­новить приблизно 6-9%, що є прийнятним показником.

В експериментальній виборці спостерії'ався близький до нор­мального статистичний розподіл осіб за рівнем розвитку навчальних здібностей. Так, близько 15% респондентів продемонстру­вали високий і низький рівні готовності до навчання, близько 35% - добрий і задовільний рівні.

Отримані дані дозволяють зробити ряд висновків.

У даному дослідженні автори виходили з того, що основою здібностей особистості до навчання є загальні здібності. Важлива роль у процесі оволодіння знаннями й уміннями належить акож не інтелектуальним особистісним характеристикам, зокрема мо­тивації. Розвинуті навчальні здібності особистості є фундамен­том її готовності до навчання, в структурі якої можна виділити:

а) об'єктивні фактори (рівень розвитку загальних здібностей, знань і умінь); б) суб'єктивні фактори (мотиви пізнавальної дія­льності, інтереси, ціннісні орієнтації).

З метою психодіагностики здібностей особистості до навчання у вузі доцільно досліджувати ступінь сформованості як об'єктивних, так і суб'єктивних компонентів готовності до на­вчання, а саме: рівень вербального і невербального, вільного і кристалічного (за Р.Кеттелом) інтелекту, рівень креативності, рі­вень суб'єктивного контролю і ціннісну орієнтаційну спрямова­ність особистості.

Рівень розвитку навчальних здібностей доцільно оцінювати за допомогою чотирибальної порядкової шкали:

• високий рівень здібностей до навчання (відмінно);

• середній рівень (добре);

• знижений рівень (задовільно);

• низький рівень (незадовільно).

Як показує досвід психологічного відбору кандидатів на на­вчання до НАВСУ, за даною методикою до вузу в першу чергу слід зараховувати осіб з високим і середнім рівнями здібностей. Осіб з низьким рівнем готовності до навчання небажано зарахо­вувати до вузу.

Мотиваційний та інтелектуальні компоненти готовності до на­вчання пов'язані статистично значущими коефіцієнтами коре-ляції з основними показниками навчальної діяльності курсантів і студентів - академічною успішністю та експертними оцінками. Підсумковий рівень психологічної готовності також успішно ко­релює з показниками успішності (г = 0,69; р = 0,01) та експерт­ними оцінками (г = 0,71; р = 0,01). Похибка психологічної діагно­стики навчальних здібностей становить 7-8%, тобто для більшос­ті (понад 90%) курсантів і студентів прогнозний рівень готовнос­ті збігся з рівнем академічної успішності.