4.2.2. Комплексне дослідження ефективності методів психо­логічного відбору абітурієнтів вузів мвс (другий етап дослідження)

З метою дослідження ефективності методики психологічного відбору абітурієнтів навчальних закладів МВС України в серпні-листопаді 1995 року проводилась робота по аналізу надісланої з вузів МВС інформації про результати психологічного відбору та академічної успішності першокурсників 1994/1995 року на­вчання.

Всього були проаналізовані дані, отримані з 15 вузів МВС України. Обсяг вибірки слухачів склав 3549 чол. В ході дослі­дження розглядались показники психологічної готовності особис­тості до навчання згідно з анкетою психологічного тестування -інтелект та мотиваційна структура, аналізувалась академічна успішність курсантів за результатами зимової та літньої сесій, експертні оцінки слухачів щодо їх відповідності вимогам вузу МВС, які виставлялись начальниками курсів та викладачами. Отримані результати оброблялись за допомогою методів матема­тичної статистики з використанням комп'ютерних програм (Mi­crosoft Excel).

Психологічне тестування з метою діагностики рівня готовності до навчання у вузі системи МВС пройшли 85,2% зарахованих першокурсників. Дані по окремих вузах представлені в таблиці 21.

Таблиця 21

Частка курсантів, які пройшли психологічне тестування при прийомі до вузу

№	Назва вузу	Частка об­стежених (%)
1	Одеський інститут внутрішніх справ	98
2	Київський інститут внутрішніх справ	96
У	Львівське пожежно-технічне училище	95
4	Луганський інститут внутрішніх справ	95
b	Донецький інститут внутрішніх справ	94
6	Національна академія внутрішніх справ	92
7	Чернігівське училище внутрішніх справ	91
8	Донецьке училище міліції	90
9	Запорізький юридичний інститут	85
10	Івано-Франківське училище міліції	85
11	Львівський інститут внутрішніх справ	79
12	Харківський університет внутрішніх справ	76
13	Сімферопольське училище міліції	72
14	Херсонське училище міліції	46
15	Харківський інститут пожежної безпеки	40

Аналіз результатів тестування інтелекту показав, що більшості зарахованих до вузів МВС курсантів притаманний другий, сере­дній рівень інтелекту (50,91% опитаних); 44,34% слухачів проде­монстрували високий інтелект (перший рівень); 4,25% виявили третій, низький рівень цього показника. Середнє значення інте­лектуального рівня першокурсників становить 1,594 бали при середи ьоквадратичному відхиленні б = 0,571.

Дослідження особливостей мотиваційної структури показало, що основна частина першокурсників характеризується другим, проміжним рівнем мотиваційної спрямованості до навчання;

19,39% курсантів мають високу мотивацію (перший рівень);

28,87% опитаних властивий низький, третій рівень мотиваційної спрямованості. Середній рівень мотивації становить 2,095 бали при б = 0,688.

Щодо результатів академічної успішності, то найкращі показ­ники успішності навчання мають слухачі Харківського універси­тету внутрішніх справ та Донецького інституту внутрішніх справ, найнижчі - слухачі Сімферопольського училища міліції та Запорізького юридичного інституту.

Найвищий інтелектуальний рівень за результатами тестуван­ня продемонстрували курсанти Донецького училища міліції, Ха­рківського університету внутрішніх справ, Київського інституту МВС; найнижчий - курсанти Сімферопольського училища міліції та Харківського інституту пожежної безпеки. Самий висок й рі­вень мотивації до навчання виявили першокурсники НАВСУ та Івано-Франківського училища міліції; найнижчий - першокурс­ники Луганського інституту ВС та Сімферопольського училища міліції.

Щодо підсумкового прогнозу готовності до навчання, то най­вищий рівень мають курсанти НАВСУ, Харківського університе­ту внутрішніх справ, Івано-Франківського училища міліції та До­нецького інституту внутрішніх справ; найнижчий - курсанти Сімферопольського училища міліції та Луганського інституту внутрішніх справ.

В таблиці 22 наводяться коефіцієнти кореляції між різними показниками готовності до навчання, успішністю та експертною оцінкою.

Таблиця 22

Зв'язок різних показників готовності особистості до навчання у вузах системи МВС з навчальною успішністю та експертною оцінкою (р < 0,01)

Na	Показник зв'язку	Інтелект-успіш­ність	Мотива-ція-успіш-ність	Прогноз-успіш­ність	Прогноз-експерт­на оцін­ка
1	Коеф. кореляції Пірсона	0,34	0,52	0,66	0,22
2	Коеф. кореляції Спірмена	0,33	0,50	0,64	0,21
3	Коеф. кореляції Кендала	-	0,46	0,58	0,20

Як видно з таблиці 22, показники підсумкового прогнозу го­товності особистості до навчання досить тісно пов'язані з акаде­мічною успішністю (середнє для всієї вибірки значення коефіцієнту рангової кореляції Спірмена rg між зазначеними показни­ками становить 0,64 при р < 0,01). Найбільші абсолютні значен­ня коефіцієнтів при аналізі ступеня зв'язку прогнозного рівня готовності з академічною успішністю зафіксовано в НАВСУ (екс­перти-криміналісти), Харківському інституті пожежної безпеки, Сімферопольському училищі міліції, Львівському пожежно-технічному училищі. Одеському інституті внутрішніх справ, До­нецькому інституті внутрішніх справ; найменші - в Запорізькому юридичному інституті, Харківському університеті внутрішніх справ. Херсонському училищ? міліції.

Дослідження показало, що показники інтелектуального рівня мають найбільші коефіцієнти кореляції з навчальною успішністю в Івано-Франківському училищі міліції, Харківському інституті пожежної безпеки, Луганському інституті внутрішніх справ (гд = 0,58-0,50), найменші коефіцієнти зв'язку між цими ж парамет рами зафіксовано в Херсонському училищі міліції (rg = 0,06 і 0,14 відповідно).

Найтісніший зв'язок мотиваційної спрямованості і успішності навчання зафіксовано в НАВСУ (експерти-криміналісти) і Сім­феропольському училищі міліції (г§ = 0,81 і 0,72 відповідно);

найменші коефіцієнти кореляції мають місце у Запорізькому юридичному інституті та Луганському інституті внутрішніх справ (i-s = 0,11 і 0,35 відповідно).

Порівняння успішності навчання курсантів, які пройшли пси­хологічне тестування (п = 3024 чол. - 1-а вибірка), і курсантів, які його не проходили (п = 525 чол. - 2-а вибірка), показало, що кращі показники має перша вибірка слухачів (див. табл. 23). Як видно з таблиці, в першій виборці набагато менше курсантів з низькими показниками успішності. Таким чином, психологічне тестування сприяє відсіву саме потенційно невстигаючих слуха­чів.

Усереднені для всієї вибірки лані свідчать про те, що серед показників готовності до навчання найбільший вплив на акаде­мічну успішність курсантів чинить ступінь розвитку мотивацій ної спрямованості особистості (rs = 0,33). Тому за умови рівності балів вступних екзаменів і загального прогнозного рівня при за рахуванні до вузу слід, як і передбачено в методиці, надавати перепав абітурієнтам з більш сприятливою мотивацією.

Таблиця 23

Порівняння успішності навчання курсантів, які пройшли тестування (1 -а вибірка), і тих, які не пройшли його (2-а вибірка)

	Частота появи
	Кількість (чол.)		Частка (%)
Успішність	1 вибірка	2 вибірка	1 вибірка	2 вибірка
висока	788	127	26,06	24,21
середня	1670	223	55.22	42,46
низька	566	175	18,72	33,33

Експертні оцінки, як показало дослідження, в більшості випа­дків не пов'язані значущими коефіцієнтами кореляції з прогноз­ним рівнем готовності і академічної успішності навчання (rs=0,21). Це пояснюється тим, що прогнозний рівень, отриманий на основі отриманої методики, відбиває сформованість у абітурі­єнтів здібностей до навчання у вузі юридичного профілю, а екс­пертна оцінка в більшій мірі свідчить про відповідність курсанта вимогам міліцейської професії, високий ступінь якої формується поступово і у першокурсників не може бути достатньо пов'яза­ним з академічною успішністю і прогнозом готовності. Дана об­ставина свідчить про доцільність доповнення існуючої розробки спеціальними діагностичними методиками, спрямованими на профвідбір кандидатів, найбільш підготовлених для оволодіння конкретними професіями і спеціальностями ОВС.

Аналіз результатів психологічного тестування та академічної успішності курсантів показав, що:

1. Показники підсумкового прогнозу готовності особистості до навчання статистичне достовірно пов'язані з академічною успі­шністю. Найбільші абсолютні значення коефіцієнтів кореляції при аналізі ступеня зв'язку прогнозного рівня готовності з ака­демічною успішністю зафіксовано в НАВСУ (експерти-кримі­налісти), Харківському інституті пожежної безпеки, Сімферо­польському училищі міліції, Львівському пожежно-технічному училищі, Одеському інституті ВС, Донецькому інституті ВС;

найменші - в Харківському інститут ВС, Херсонському училищі міліції.

Дослідження показало, що абітурієнти, які отримали в ході об­стеження високий (1) і проміжний (2) рівень готовності, в переважній більшості вчаться краще, ніж ті, які отримали низькій (3) рівень.

2. Порівняння успішності навчання курсантів, які пройшли психологічне тестування (3024 чол.) і курсантів, які його не про­ходили (525 чол.), показало, що кращі показники має перша гру­па слухачів. Особливо помітно, що серед останніх набагато мен­ше курсантів з низькими показниками успішності. Таким чином, психологічне тестування сприяє відсіву саме потенційно невсти-гаючих слухачів.

3. Усереднені для всієї вибірки дані свідчать про те, що серед показників готовності до навчання найбільший вплив на акаде­мічну успішність курсантів має ступінь розвитку мотиваційної спрямованості особистості, вплив інтелектуального рівня дещо менший. Тому за умови рівності балів вступних екзаменів і зага­льного прогнозного рівня при зарахуванні до вузу слід, як і пе­редбачено в методиці, надавати перевагу абітурієнтам з більш сприятливою мотивацією.

4. Експертні оцінки, які виставлялись курсантам викладачами і начальниками курсів, не мають статистичне значимого зв'язку з прогнозним рівнем готовності і академічної успішності на­вчання. Це пояснюється тим, що прогнозний рівень, отриманий на основі розробленої методики, відбиває сформованість у абіту­рієнтів здібностей до навчання у вузі юридичного профілю, а експертна оцінка в більшій мірі свідчить про відповідність кур­санта вимогам міліцейської професії, високий ступінь якої фор­мується поступово і у першокурсників не може бути достатньо пов'язаним з академічною успішністю і прогнозом готовності. Дана обставина свідчить про доцільність доповнення існуючої розробки спеціальними діагностичними методиками, спрямова­ними на профвідбір кандидатів, найбільш підготовлених для оволодіння конкретними професіями і спеціальностями ОВС.

У червні - липні 1996 року співробітниками наукової лабора­торії кадрових і психологічних проблем в органах внутрішніх справ Наукового центру НАВСУ і кафедри юридичної психології НАВСУ було також проведено психологічне тестування абітурієн­тів академії з метою визначення рівня мотиваційної та інтелек­туальної готовності вступників до навчання у вузі МВС. Психоло­гічне обстеження проводилось згідно з розробленою лабораторією методикою.

За результатами тестування абітурієнти розподілялись на три групи:

1 - високий рівень мотиваційної та інтелектуальної готовності до навчання (1 рівень);

2 - проміжний рівень готовності до навчання (2 рівень);

З - низький рівень готовності до навчання (3 рівень).

У процесі психологічного тестування було обстежено 2310 ка­ндидатів до навчання в НАВСУ. З них перший, високий рівень готовності до навчання, продемонстрували 298 чоловік (13% від усієї кількості абітурієнтів); другий, проміжній, - 1313 чоловік (57%), третій, низький, - 233 чоловіки (10%). Не проходили тес­тування 466 чоловік (20%). Зараховано до Академії 733 чоловіки або 32% від усієї кількості абітурієнтів.

Дослідження також показало, що серед абітурієнтів з першим рівнем готовності до навчання зараховано до Академії 104 чоло­віки (14% від кількості зарахованих); з другим рівнем - 486 чоло­вік (66%); з третім рівнем - 80 чоловік (11%). Зараховано без тес­тування 66 чоловік (9%). Таким чином, переважна більшість першокурсників (80%) мають прийнятний рівень мотиваційної та інтелектуальної готовності до навчання. Найбільша кількість курсантів мають проміжний рівень, що може бути пояснено до­мінуванням у виборці осіб з другим рівнем готовності (57%). Тре­тій, низький рівень готовності до навчання має лише десята час­тина зарахованих першокурсників, що є прийнятним показни­ком.

Середнє арифметичне значення отриманих на вступних екза­менах оцінок становить відповідно: для абітурієнтів з першим рівнем готовності - 16,6 балів, з другим - 16,19 балів, з третім -16,01 балів. Наведені дані свідчать, в цілому, про крашу успіш­ність на вступних екзаменах курсантів з більш високим рівнем інтелектуально-мотиваційної готовності.

Відсіяно під час вступних екзаменів курсантів: з першим рів­нем готовності до навчання 194 чоловіки (12,3% від кількості відсіяних); з другим рівнем - 827 чоловік (53,1%); з третім рівнем -212 чоловік (13,4%). З числа тих, хто не тестувався, відсіяно 344 чоловіки (21%). Таким чином, найбільша кількість відсіяних при­падає на абітурієнтів з другим рівнем готовності.

Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між даними психоло­гічного тестування в Академії і результатами вступних екзаменів становить г = 0,56; цей же коефіцієнт між параметрами психоло­гічного тестування в областях і результатами екзаменів стано­вить г = 0,17. Таким чином, тестування в НАВСУ є більш об'єк­тивним, про що свідчить тісніший зв'язок результатів тестуван­ня і успішності екзаменів.

Привертає увагу той факт, що більшість першокурсників про­демонстрували другий рівень готовності до навчання (66% від кількості зарахованих), причому значна частина отримала знижені показники по параметру мотиваційної готовності до на­вчання (табл. 24).

Таблиця 24

Розподіл обстежуваних згідно з показниками готовності до навчання (%)

Показники го­товності	Рівень готовності
	1	2	3
Інтелект	50	32	9
Мотивація	17	34	40
Прогноз	14	66	11

Як видно з таблиці, високий, перший рівень інтелекту прита­манний 50% першокурсників, а високий рівень мотивації - лише 17%. В той же час низький, третій рівень інтелекту виявили ли­ше 9 % курсантів, а третій рівень мотивації - 40 % першокурс­ників (мал. 3).

60

f\

I 50

Ф

Ї, 40 н

І зо

л 5 20

X

л

S 10

В Інтелект •Мотивація

О -

1 2 З Рівень готовності

Мал. 3. Розподіл вибірки першокурсників НАВСУ за рівнями мотиваційної та інтелектуальної готовності до навчання

В цілому, другий і третій рівень мотивації виявили 74% зара­хованих, причому значна частина курсантів (40%) мають не­сприятливі показники мотиваційної готовності.

В табл. 25 наведені підсумкові дані розподілу мотиваційних та інтелектуальних компонентів готовності за різними рівнями.

Таблиця 25

Частка інтелектуальних та мотиваційних компонентів у різних рівнях готовності до навчання

	Показники готовності
	Інтелект			Мотивація
Рівень	1	2	3	1	2	3
1	60	40	-	100	-	-
2	49	48	3	4	50	46
3	-	94	6	-	8

Як видно, серед курсантів з першим рівнем готовності біль­шість (60%) мають високий інтелект і всім притаманний високий рівень мотивації.

Серед курсантів з другим рівнем готовності до навчання при­близно половина (46%) мають несприятливу мотивацію і лише З % - низький інтелект.

Серед курсантів з третім рівнем готовності переважна біль­шість (92%) мають низький рівень мотивації і лише б % - низь­кий інтелект.

Таким чином, майже половина зарахованих першокурсників мають несприятливі показники мотиваційної готовності до на­вчання, що свідчить про невизначеність життєвих цілей, слабку орієнтацію на мету і результати навчання, недостатню профе­сійну спрямованість особистості.

Дослідження ефективності психодіагностичної роботи прове­дено шляхом аналізу даних психологічного тестування і успішно­сті курсантів 15 вузів МВС України і дозволило сформулювати ряд висновків.

В цілому методика психологічного відбору абітурієнтів вузів МВС України виявилась корисною для визначення найбільш мо­тиваційного та інтелектуально підготовленого для навчання кон­тингенту вступників. Більшість зарахованих першокурсників (біля 60%) продемонстрували проміжний рівень готовності до на­вчання. Менша кількість курсантів має високий рівень готовнос­ті (біля 1,5%); частка курсантів з низьким рівнем є невеликою і становить приблизно 10%. Збереглася тенденція до зарахування иа перший курс НАВСУ осіб з несприятливою мотиваційною структурою (42% в 1995 році і 40% в 1996). Таким чином, до ву­зів МВС України продовжує потрапляти значна кількість молоді з невизначеними чітко життєвими цілями і професійною спрямо­ваністю.

Дослідження також показало, що краще всього навчаються у вузі МВС України ті курсанти, які при тестуванні продемонстру­вали високий рівень психологічної готовності, найгіршу успіш­ність мають курсанти з низьким рівнем готовності до навчання.

Аналіз результатів тестування по областях України показав, що психодіагностична робота на місцях нерідко супроводжуєть­ся помилками в прогнозах. Трирічні дослідження результатів ви­користання методики психологічного відбору абітурієнтів вузів МВС України підтвердили необхідність подальшого її вдоскона­лення у двох основних напрямках:

а) корекція тестових завдань і заміна деяких з них з метою уникнення викривлення даних за рахунок ефекту навчуваності при повторному розв'язанні одних і тих самих тестів;

б) впровадження додаткових методів дослідження спрямова­ності з метою більш детального аналізу інтелектуальної та моти­ваційної сфери абітурієнтів.