4.2. Психолога педагогічна ефективність діагностики навчальних, здібностей абітурієнтів вузів мвс

4.2.1. Результати психологічного обстеження готовності до навчання (перший етап дослідження)

На першому етапі дослідження, яке проводилось у 1993-1994 роках, з метою експериментальної перевірки висунутої гіпотези було обстежено 286 чоловік, серед яких 93 особи були слухачами III курсу Національної академії внутрішніх справ України (НАВСУ) (факультет кримінальної міліції) і 93 особи представляли студентів III курсу факультету правознавства Національного педа­гогічного університету ім. М. Драгоманова (контрольна група).

Психодіагностичне обстеження курсантів і студентів проводи­лось в першій половині дня в бланковому варіанті пред'явлення стимульного матеріалу. Для тестування обстежувані розбивались на невеликі групи, кількістю 15-20 осіб, для всіх груп на роботу відводились однакові часові проміжки. На вирішення тестових вербальних завдань інтелектуального характеру давалось по 8 хвилин, для арифметичного субтесту - 10 хв., для графічного те­сту Равена - 20 хв. При відповіді на запитання тесту мотивацій­ної спрямованості час не обмежувався, але обстежуваних орієн­тували на виконання завдань протягом 15 хвилин. «Сирі» резуль­тати тестування оброблялись з допомогою спеціально розробле­них програм з використанням ПЕОМ і програми обробки соціо­логічних анкет «ОСА».

При обробці експериментальних даних застосовувались мето­ди математичної статистики: розраховувались коефіцієнти ран­гової кореляції Спірмена (для порядкових шкал), будувались мат­риці кореляції між різними даними.

Дослідження особливостей інтелекту курсантів НАВСУ і студе­нтів НГГУ показало, що більшість осіб характеризується середнім і низьким ступенем розвитку вербального інтелекту. Лише тре­тина слухачів НАВСУ продемонструвала високий його рівень за результатами тесту 1 і близько 15% курсантів - за результатми тесту 2 (табл. 14).

Таблиця 14

Розподіл експериментальної вибірки за рівнями розвитку вербального інтелекту

Тест	Рівень
	1		2		3
	К%	С%	К%	С%	К%	С%
Тест 1	23,6	29,9	44,1	40,1	32,3	30,0
Тест 2	30,8	44.0	53,7	45,5	15,5	20,5

* Тут і надалі: к - курсанти,

с- студенти

Більшість курсантів і студентів мають проміжний, другий і низький, третій рівні вербального інтелекту.

Прогностична цінність вербального інтелекту як одного з кри­теріїв готовності до навчання є не досить високою. В ході мате­матичного аналізу встановлено, що показники його розвитку мають наступні показники рангової кореляції Спірмена (rs) з па­раметрами навчальної діяльності - успішністю і експертною оці­нкою (табл. 15).

Таблиця 15

Зв'язок між вербальним інтелектом і параметрами навчальної діяльності (р < 0,05)

Вербальний інтелект	Успішність		Експертна оцінка
	.	с	к	с
Тест 1	0,36	0,30	0,33	0,28
Тест 2	0,39	0,34	0,40	0,30

Як видно, у курсантів спостерігаються прийнятні показники тісноти зв'язку між показниками інтелекту і навчальних здібнос­тей (rs= 0,36; 0,39; 0,40), що дає можливість застосувати розгля­дувані тести для прогнозування успішності навчання у вузах МВС.

Дані щодо розподілу за рівнями розвитку невербального інте­лекту представлені в таблиці 16.

Таблиця 16

Розподіл досліджуваної вибірки за рівнями розвитку невербального інтелекту (в %)

Невербальний інтелект	Рівень
	1		2		3
	К%	С%	К%	С%	К%	С%
Тест Равена	27.4	29,2	38,3	40,2	34,1	30,6
Тест "Числові ряди'	35,7	34,8	44,6	45,2	19,7	20,0

Аналіз даних таблиці показує, що, як і у випадку дослідження вербального інтелекту, більшості обстежуваних притаманний се­редній і знижений рівні невербального інтелекту. Високі показ­ники по тесту Равена мають 34,1% курсантів, по тесту "Числові ряди" - 19,7%.

Зв'язок між рівнем невербального інтелекту і параметрами навчальної і професійної діяльності курсантів засновується на наступних коефіцієнтах рангової кореляції (таблиця 17).

Таблиця 17

Зв'язок між невербальним інтелектом і параметрами навчальної діяльності, коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (р<0,05)

Невербальний інтелект	Успішність		Експертна оцінка
	к	с	к	с
Тест Равена	0,48	0,45	0,22	0,33
Тест "Числові ряди"	0,23	0.25	0,26	0,36

Як видно з таблиці, показники успішності мають високі кое­фіцієнти з індексами рівня розвитку інтелекту за тестом Равена. Таким чином, тест Равена має досить велике діагностичне зна­чення для оцінки потенційних навчальних можливостей абітурі­єнтів.

Дослідження особливостей мотиваційної сфери курсантів і студентів показало, що більшості обстежених осіб притаманна несприятлива для навчання мотиваційна структура (таблиця 18).

Таблиця 18

Розподіл експериментальної вибірки за рівнями особистісної спрямованості (%)

Вид спрямо­ваності	Рівень спрямованості
	1		2		3
	К%	С%	К%	С%	К%	С%
не	24,5	17,5	35,5	40,5	40,0	42,0
НВ	26,8	30,2	32.7	34,2	40,5	35.6
НЗ	42,7	48.5	37,5	30,0	19.8	21,5

З таблиці видно, що лише п'ята частина курсантів (19,8%) має високий, третій рівень спрямованості на задачу, тобто на показ­ник, який сприяє успішності навчання. Більшості обстежених характерні високі показники спрямованості на себе (НС) і на взаємні дії (НВ) і низькі показники спрямованості на задачу (НЗ).

Дослідження підтвердило дані інших авторів про досить тіс­ний зв'язок між показниками мотивації і навчальної діяльності (таблиця 19).

Таблиця 19

Зв'язок між мотиваційною спрямованістю і параметрами навчальної діяльності, коефіцієнти рангової кореляції Спірмена ( rs; p <, 0,01)

Вид спря­мованості	Успішність		Експертна оцінка
	к	с	к	с
НС	-	-	-	-
НВ	-0,25	-0.24	-0.56	-0,36
НЗ	0,35	0,35	0,61	0,62

Таким чином, між спрямованістю на задачу і експертною оці­нкою, спрямованістю на задачу і успішністю навчання існує пряма залежність (rs = 0,61 і 0,35 відповідно).

З таблиці також видно, що зв'язок між спрямованістю на вза­ємні дії, експертною оцінкою і успішністю є зворотним, тобто чим вища орієнтація на взаємні дії, тим нижчі експертні оцінки і успішність курсантів і студентів. Між орієнтацією на себе (НС) і параметрами готовності до навчання не виявлено значимих ко­ефіцієнтів кореляції.

Встановлено, що показники спрямованості на задачу мають значимі коефіцієнти кореляції також з показниками рівня інте­лекту. Так, для вербального інтелекту rs = 0,25 (р <_ 0,05) (курсан­ти). Орієнтація на взаємні дії пов'язана з рівнем вербального ін­телекту зворотним зв'язком: rs = - 0,28 (для курсантів і студентів).

Між орієнтацією на задачу і спрямованістю на взаємні дії ви­явлено значиму зворотну залежність (rg= - 0,47, р ^ 0,01 (курсан­ти) і rs '= 0,64; р < 0,01 (студенти). Це свідчить про те, що збіль­шення частки спрямованості на задачу в структурі спрямовано­сті особистості здебільшого відбувається за рахунок зменшення частки спрямованості на взаємні дії і навпаки. Рівень орієнтації на себе не відіграє суттєвої ролі в прогнозуванні навчуваності.

Отримані дані дозволяють зробити висновок про значну про­гностичну цінність показників мотиваційної спрямованості осо­бистості для психологічного відбору абітурієнтів. Рівень спрямо­ваності на задачу і на взаємні дії має важливе діагностичне зна­чення для оцінки потенційних навчальних можливостей вступ­ників до вузу МВС.

Аналіз результатів тестування рівня розвитку та структури професійних інтересів не виявив значимих зв'язків цього показ­ника з успішністю та експертними оцінками. Відмічено, що бі­льшість слухачів НАВСУ виявляють підвищений інтерес до типу діяльнісних відносин "людина-техніка", "людина-людина" і "лю­дина-знакова система", більшість студентів педуніверситету - до типу відносин "людина-людина". В цілому ж дослідження пока­зало, що рівень професійних інтересів не може бути обраним як критерій, що визначає готовність абітурієнтів до навчання в си­стемі МВС, тому від методу діагностики "ДДО" при психологіч­ному відборі слід відмовитися.

Отримані в ході дослідження результати підтвердили доціль­ність використання трирівневої шкали для оцінюі ступеня гото­вності абітурієнтів до навчання у вузах МВС, дозволили уточни­ти зміст критеріїв такої готовності.

Так, встановлено, що до першого, високого рівня готовності до навчання у вузах системи МВС слід віднести осіб, з високороз-винутим інтелектом і пізнавальними здібностями, які володіють основними розумовими операціями на рівні вербального і невер-бального інтелекту (абстрагування, узагальнення, аналогія, умін­ня виявляти суттєві ознаки і комбінувати, індукція і дедукція, встановлення закономірностей, аналіз і синтез), які вміють застосувати знання і способи дій в різних ситуаціях, що проявля­ється в правильному розв'язанні ускладнених тестів розумового розвитку, швидкій навчуваності; осіб з сприятливою мотивацій­ною сферою, в якій домінують соціальне значимі мотиви досяг­нень в професійній діяльності, спрямованість на поставлену за­дачу, мету діяльності, на оволодіння новими уміннями і навич­ками.

До другого проміжного рівня готовності до навчання слід від­нести абітурієнтів з середнім рівнем інтелектуальних здібностей і навчуваності, що виявляється у здатності здійснювати згадані вище розумові операції для вирішення відносно нескладних інте­лектуальних тестів, з середнім рівнем мотиваційної спрямовано­сті, тобто недостатньо високою спрямованістю на задачу, мету діяльності, дещо завищеною часткою мотивації на себе і на вза­ємні дії в структурі спрямованості особистості. До цього ж рівня відносяться особи з високим рівнем інтелекту і несприятливою мотиваційною спрямованістю, а також ті, хто продемонстрували високий рівень мотивації і знижений рівень інтелекту.

До третього, низького рівня готовності до навчання, віднесені особи із відносно слабо розвинутим інтелектом, низькими показ­никами пізнавальних здібностей, які погано володіють основни­ми розумовими операціями, що проявляється у невмінні за від­ведений час розв'язати прийнятну кількість тестових завдань, особи, в мотиваційній сфері яких домінують такі цінності, як власний престиж, високий матеріальний і соціальний статус, спрямованість на взаємні дії (таблиця 20).

Таблиця 20

Оціночні рівні мотиваційної та інтелектуальної готовності до навчання і підсумковий прогноз готовності

	Оціночні рівні
Інтелект	1	1	1	2	2	2	3	3	3
Мотивація	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Прогноз	1	2	2	1	2	3	2	3	3
Варіанти	1	2	3	4	5	6	7	8	9

Таким чином, пропонований варіант висновку за результата­ми психологічного обстеження абітурієнтів передбачає три рівні прогнозу готовності до навчання: прогноз І - висока мотиваційна та інтелектуальна готовність до навчання, прогноз II - проміжна готовність, прогноз III - низька готовність до навчання.

Для уточнення психолого-педагогічної доцільності застосуван­ня на практиці пропонованого пакета психодіагностичних мето­дик були розраховані величини можливих похибок процесу пси­хологічного відбору. Математична обробка показала, що серед курсантів з високим рівнем готовності виявлено 16% осіб з низь­кою успішністю.

Серед курсантів з низьким рівнем готовності, за даними тес­тування, виявлено 14% осіб з доброю успішністю.

В цілому, для 85,5% всіх обстежених курсантів НАВСУ про­гнозний рівень інтелектуальної і мотиваційної готовності до на­вчання співпав з рівнем академічної успішності. Таким чином, помилка становить 14,5%, що є допустимим показником і дозво­ляє прийняти гіпотезу дослідження.

За результатами першого етапу дослідження інтелектуальної і мотиваційної готовності до навчання можливо сформулювати такі висновки:

1. З метою психологічного відбору абітурієнтів в навчальні за­клади системи МВС доцільно застосовувати такі критерії готов­ності до навчання, як загальні інтелектуальні здібності, а також мотиваційну спрямованість особистості: спрямованість на себе, спрямованість на взаємні дії, спрямованість на задачу.

2. Інтелектуальний рівень і академічна успішність, інтелект-туальний рівень і експертні оцінки мають між собою статистич­не значимий прямий зв'язок. Для діагностики рівня інтелекту абітурієнтів доцільно використовувати застосований в даному дослідженні комплекс вербальних і невербальних тестів: тест 1, тест 2, тест «Числові ряди» (субтести тесту Амтхауера), тест Раве-на, кожен з яких є чутливим до певних підструктур інтелектуа­льної сфери особистості і виявляє сформованість основних мис-лительних операцій: абстрагування, узагальнення, аналізу, син­тезу, індукції, дедукції).

3. Виявлений прямий зв'язок між рівнем особистісної спрямо­ваності на задачу (НЗ) і експертною оцінкою, а також між рівнем НЗ і академічною успішністю.

Залежність між орієнтацією на взаємні дії (НВ), експертною оцінкою і успішністю є зворотною. Для діагностики готовності до навчання важливо визначити два параметри спрямованості:

спрямованість на задачу і на взаємні дії. Рівень орієнтації на се­бе не має суттєвого значення для діагностики навчальних здіб­ностей. Таким чином, для діагностики мотиваційних компонен­тів готовності до навчання доцільно використовувати особистіс-ний орієнтаційний опитувальник Смекала-Кучери, який дозволяє виділити з мотиваційної сфери особистості три зазначених види спрямованості.

4. На основі використання зазначених методик діагностики інтелекту і мотиваційної сфери особистості доцільно виділити три рівня готовності особистості до навчання у вузі МВС: пер­ший, високий; другий, проміжний; третій, низький. Для зараху­вання до вузу в першу чергу рекомендуються абітурієнти з і исо-ким рівнем психологічної готовності, в другу чергу - абітурієнти з проміжним рівнем. Особи з третім рівнем готовності до навчан­ня не рекомендуються для вступу в навчальні заклади МВС.

5. Підсумковий рівень психологічної готовності до навчання, який визначається під час тестування, і навчальна успішність курсантів мають статистичне значимий прямий зв'язок (rs= 0.47 при р = 0,01).

Помилка психологічного відбору становить 14,5%, тобто для 86,5% обстежених прогноз рівня готовності співпав з рівнем академічної успішності.