2. Учасники цивільних правовідносин
Учасники цивільних відносин – це фізичні і юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.
Цивільні правовідносини — це суспільні відносини, врегульовані нормами цивільного права (майнові відносини; відносини власності; особисті немайнові відносини; зобов’язально - договірні відносини, результати духовної творчості; спадкування по закону чи заповіту).
У цивільних правовідносинах розрізняють суб'єкти, зміст і об'єкт.
Суб’єктами (учасниками) цивільних правовідносин можуть бути:
Фізичні особи (громадяни) – це людина, як учасник цивільних відносин;
Юридичні особи – організації, створені і зареєстровані у встановленому законному порядку;
Вони можуть бути суб’єктами тільки за умови якщо мають правоздатність і дієздатність.
Цивільна правоздатність – це здатність мати цивільні права і цивільні обов’язки відповідно до чинного цивільного законодавства.
Виникає: з моменту народження – для фізичних осіб; і з моменту державної реєстрації для юридичних осіб.
Припиняється з моменту смерті громадянина; та з моменту виключення з державного реєстру юридичних осіб.
Правоздатність не може бути обмежена, крім випадків прямо передбачених в законі:
як санкція за правопорушення (позбавлення якогось права на певний час – усунення від спадщини);
обмеження для певної категорії посадових осіб на період виконання службових обов’язків, наприклад, Президент, народні депутати не можуть займатись підприємницькою діяльністю.
Дієздатна особа завжди правоздатна. Правоздатна особа може бути і не дієздатною.
Цивільна дієздатність – це здатність, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, внаслідок своїх дій набувати цивільні права і нести обов’язки.
Виникає: для громадян - з моменту досягнення повноліття (18 років) або з моменту укладення шлюбу за новим цивільним кодексом – шляхом емансипації – визнання неповнолітньої особи дієздатною за рішенням органу опіки і піклування та за згодою батьків або за рішенням суду, за умови:
яка досягла 16 років;
має намір займатись підприємницькою діяльністю або працює.
Для юридичних осіб з моменту державної реєстрації.
Неповнолітні до 14 років (згідно нового Цивільного кодексу, вважаються частково дієздатними, за них всі угоди вчиняють законні представники.
Дієздатність буває:
повна (настає з 18 років) На таких осіб поширюються всі цивільні права і обов’язки. Вони самостійно несуть цивільну відповідальність у повному обсязі.;
часткова (для осіб, які не досягли 14 років, вони здійснюють дрібні побутові правочини і мають право здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної творчості. Інші юридичні дії від їхнього імені вчиняють їхні батьки, усиновителі, опікуни, що також несуть відповідальність за шкоду, завдану дітьми віком до 14 років. Малолітні не несуть цивільної правової відповідальності за завдану ними шкоду. (самостійні дрібні побутові правочини, що задовольняють її побутові потреби і мають невисоку вартість. Особа до 14 р. не несе відповідальність за завдану нею шкоду);
неповна (від 14 до 18 років. Самостійно розпоряджаються своїм заробітком, стипендією та іншими доходами, можуть бути засновниками фірм, товариств, якщо це не заборонено законом; самостійно укладають договори банківського рахунку та розпоряджаються вкладом. Відповідає за завдану нею шкоду на загальних підставах).
обмежена (допускається у випадках коли фізична особа страждає на психічний розлад здоров’я, що суттєво впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними а також якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами і ставить себе чи свою сім’ю в тяжке матеріальне становище. Обмежувати в дієздатності громадянина і встановлювати над ним піклування має право тільки суд. Особа, обмежена в дієздатності, самостійно може здійснювати лише дрібні побутові правочини. Правочини, які виходять за межі дрібних побутових вона вчиняє за згодою піклувальника. Отримування заробітної плати, пенсії, інших видів прибутків здійснюється піклувальником. Особа з обмеженою цивільною дієздатністю самостійно несе відповідальність за порушення нею договору укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею інший особі.
для людей з психічними розладами (шизофренія), алко, чи- наркотично залежними).
Громадянин, який внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним і над ним встановлюється опіка. Така особа не має права здійснювати будь – який правочин. Відповідальність за неї несе опікун. У разі видужання особи, яку визнано недієздатною, суд відновлює її дієздатність.
Види юридичних осіб, залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Вони створюються у формі товариств, установ інших формах встановлених законодавством. Залежно від характеру власності юридичні особи бувають: державні; комунальні; приватні; колективні; орендні; акціонерні; спільні, за участю закордонних суб’єктів; сімейні та інші.
Юридична особа діє на підставі статуту або установчого договору.
Підприємницька діяльність – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з вироблення продукції, виконанню робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.
Засади і принципи:
вільний вибір видів діяльності;
залучення на добровільних засадах майна та коштів юр.осіб і громадян;
самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів, встановлення цін відповідно до законодавства;
вільний найм працівників;
вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, встановлених законом;
залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних ресурсів, використання яких не заборонено.
Юридична особа – це один з суб’єктів цивільних правовідносин тобто така організація (структура), яка має ознаки юридичної особи:
організаційна єдність (ю.о. має свою внутрішню узгоджену структуру);
відокремлене майно, яке належить їй на праві власності;
власне ім’я (фірмова назва), під яким юридична особа зареєстрована в Реєстрі юридичних осіб. Під цим ім’ям вона виступає в цивільному обороті і може бути відповідачем і позивачем в суді;
самостійна майнова відповідальність в межах майна, яке належить юридичній особі.
Юридична особа стає суб’єктом цивільних правовідносин з моменту державної реєстрації і має спеціальну право і дієздатність, які виникають одночасно.
Юридичні особи можуть бути створені в різних організаційно-правових формах:
товариства – така форма, де засновник сам бере участь в управлінні;
установи – така форма, де засновник не бере участі в управлінні.
Юридичні особи діють на підставі статутів або установчих угод. За формою власності вони можуть бути державними, приватними або заснованими на змішаній формі власності.
Об’єктами цивільних правовідносин - це конкретні блага з приводу яких суб’єкти вступають між собою в зазначені правові відносини, ними є:
речі (зокрема гроші та цінні папери), послуги, результати робіт;
результати духовної та інтелектуальної творчості;
особисті немайнові блага (честь, гідність, недоторканість, ділова репутація);
та інші.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------