Дипломна робота

“ЖИТТЄВИЙ ТА СПОРТИВНИЙ ШЛЯХ ІВАНА ПІДДУБНОГО”

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................

РОЗДІЛ І. Особливості розвитку фізичної культури в Україні в кінці XІX – початку XX століття. ............................................

1.1. Формування спортивно-гімнастичного руху.....................

1.2. Розвиток фізичної культури в системі освіти...................

1.3. Зародження науково-методичної думки в галузі фізичної культури та спорту.......................................................................

РОЗДІЛ ІІ. Мета, завдання, методи та організація

дослідження........................................................................................

РОЗДІЛ ІІІ. Життя та спортивний шлях Івана Піддубного .......

РОЗДІЛ ІV. Ім’я Івана Піддубного в контексті історії та сучасного розвитку українського спорту...............................

ВИСНОВКИ...................................................................................

література ...............................................................................

ДОДАТКИ ...................................................................................

ВСТУП

Сьогодні Україна, як молода незалежна держава переживає докорінну зміну підходів як в освітній, культурній, так і у виховній сферах. Це зумовлено переорієнтацією суспільного розвиту на людину, її особистісні, культурні виховні цінності.

Кожна людина – активна істота, вона сама відкриває, формує систему своїх вартостей і обирає головний предмет віри. Звідси її увага до інших людей, котрі часто служать орієнтиром її поведінки. Прикладом для наслідування можуть стати: хтось з найближчих у сім’ї, видатний громадський чи суспільний діяч, літературний герой, учитель, хтось з ровесників тощо. Критицизм підліткового та юнацького віку зумовлений саме цим пошуком власної системи поглядів і віри. Деякі люди знаходять себе ще в ранньому віці, але іноді цей процес пошуку розтягується на роки, а то й на все життя. Більшість з нас, пригадуючи юність, визначає, що і в нас була людина чи образ, який ми намагалися наслідувати [7].

Проблема виховання в контексті оцінки національного характеру радянською педагогікою не тільки не ставилась, а ігнорувалась. Тим часом, кожен народ виховує своє молоде покоління по-своєму, відповідно до своєї власної натури [7].

Таку думку неодноразово підкреслювали видатні українські педагоги (Костянтин Ушинський, Григорій Ващенко), які відмічали, що основним орієнтиром у системі виховання є вироблений народом виховний ідеал – особливе уявлення про те, якою повинна бути людина [5]. Адже виховання є однією з складових розвитку людини, яке починається з моменту її народження й відіграє важливу, хоча й різну роль у всіх формах і на всіх етапах розвитку особистості. Завданням виховання є утворення із задатків і здібностей, що розвиваються, гармонійного цілого, а також набуття підростаючим вихованцем сприятливих для нього самого душевно-духовних установок стосовно до інших людей, сім’ї тощо, сприяння розвиткові у вихованця виявленого обдарування чи стримання якихось задатків відповідно до мети (“ідеал виховання”) [8].

Формування ідеалу необхідно розглядати як винятково важливий аспект розвитку особистості. Адже, уявлення про найвищу досконалість, яка як взірець, норма і найвища мета, визначає певний спосіб і характер дії людини, відображає корінні суспільні інтереси. “Ідеальна людина” – завжди наділена найкращими якостями народу [7]. Г.Ващенко писав: “Ідеал людини – це те найкраще, що створив народ в розумінні властивостей людської особистості та її призначення. Гаслом, під яким має проводитись виховання української молоді і є: Служба Богові й Батьківщині” [5].

В контексті історії та сучасного розвитку українського спорту, зважаючи на виняткове значення спортивного та життєвого подвигу Івана Піддубного, його ім’я варто і доцільно якомога ширше використовувати у процесі виховання дітей, його спортивний шлях може слугувати життєвим дороговказом для юних спортсменів, для підлітків та молоді, його поступки, рішення, здобутки можуть бути яскравим прикладом наслідування. З огляду на це наша робота носить актуальний характер.