
- •Курсова робота
- •1 Огляд літератури
- •2 Матеріали та методи дослідження
- •1. Фітотоксичність важких металів та їх надходження у рослинний організм
- •2 Вплив мікроелементів на радіочутливість рослин
- •3 Загальний вплив основних важких металів на рослини
- •4. Зміна фізіолого-біохімічних процесів рослин у відповідь на дію надлишкової концентрації важких металів
- •4.1. Вплив на фотосинтетичні процеситичні процеси
- •4.2. Вплив на метаболізм азоту рослин
- •4.3. Фізіологічні аспекти дії полютантів на систему антиоксидантного захисту
- •2 Матеріали та методи
- •2.1 Об’єкти дослідження
- •2.2 Морфометричні виміри
- •2.3 Виділення та визначення вмісту білку за методом Бредфорд
- •2.4 Визначення ізоферментного складу пероксидази методом ізоелектричного фокусування в поліакриламідному гелі
- •2.4 Визначення вмісту важких металів у грунті атомно-абсорбційним методом
- •2.5 Статистичні методи обробки матеріалів
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
факультет біології, екології та медицини
кафедра фізіології рослин та інтродукції
Курсова робота
на тему:
«Фізіолого-біохімічні особливості сільськогосподарських культур при пророщуванні їх на грунтах, забруднених важкими металами»
Виконавець Керівник роботи
Студентка гр. БР-12с-2 проф. Вінніченко О.М. Н.В. Петрюченко
«__»___________2012 р. «__»___________2012р.
Дніпропетровськ, 2012
Зміст
Вступ
1 Огляд літератури
1 Фітотоксичність важких металів та їх надходження у рослинний організм
2 Взаємозв'язок мікроелементів з радіочутливістю рослин
3 Значення і вплив основних важких металів на рослини.
4 Зміни фізіолого-біохімічних процесів рослин у відповідь на дію надлишкової концентрації важких металів
4.1 Вплив важких металів на фотосинтетичні процеси
4. 2 Дія ксенобіотиків на метаболізм азоту у рослин
4.3 Фізіологічні аспекти дії полютантів на систему антиоксидантного захисту
2 Матеріали та методи дослідження
2.1 Об’єкти дослідження
2.2 Морфометричні виміри
2.2 Виділення та визначення вмісту білку за методом Бредфорд
2.3 Визначення ізоферментного складу пероксидази методом ізоелектричного фокусування в поліакриламідному гелі
2.4 Визначення вмісту важких металів у грунті атомно-абсорбційним методом
2.5 Статистичні методи обробки матеріалів
Список використаної літератури
Висновки
Додатки
Вступ Важкі метали (Cu, Ni, Со, Pb, Sn, Zn, Cd, Bi, Sb, Hg) відносяться до мікроелементів, тобто хімічних елементів, присутніх в організмах в низьких концентраціях (як правило тисячні частки відсотка і нижче). На даний час за допомогою спеціальних, особливо чутливих методів вдалося визначити у складі організмів понад 60 таких хімічних елементів. Однак можна стверджувати, що назване число не є межею і до складу організмів справді входять усі відомі хімічні елементи та їх ізотопи (як стабільні, так і радіоактивні). Незважаючи на низький кількісний вміст в організмах, їм належить значна біологічна роль. Крім загального позитивного впливу на процеси росту і розвитку, встановлено специфічний вплив ряду мікроелементів на найважливіші фізіологічні процеси, наприклад, фотосинтез у рослин. Характерна особливість важких металів - висока біологічна активність, тобто здатність надзвичайно малих доз надавати сильну дію. Тому слід звернути увагу на той факт, що підвищення концентрації мікроелементів, навіть у незначній мірі, має великий вплив на фізіолого- біохімічні процеси рослин, які можуть мати негативний характер. Зрозуміло, що для рослинного організму джерелом надходження важких металів є грунти, які в наш час витримують значне антропогенне навантаження, а це створює небезпеку для нормального функціонування екосистем. Для прийняття обґрунтованих рішень у природоохоронній діяльності проводять діагностику забруднення довкілля важкими металами з використанням широкого кола рослин. Один із швидких методів біотестування навколишнього середовища – вирощування рослинних тест-об’єктів на водних витяжках грунтів, відібраних із різних за рівнем забруднення техногенних зон. У зв’язку з цим мета даної роботи – оцінити вплив токсичних інгредієнтів ґрунтів, відібраних поблизу територій підприємств хімічного та металургійного виробництв м. Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ, на функціональний стан проростків зерно-бобових культур, а саме – сої та люпину.