41. Поняття композиції підприємницьких груп.

Проблема групи як найважливішої форми соціального об'єднання людей у процесі спільної діяльності та спілкування - одна з центральних у соціальній психології. Інтерес до групі обумовлений рядом принципових моментів. З одного боку, особистість, її самосвідомість, прийняті нею цінності і норми, система уявлень про світ формуються в процесі включення людини протягом її життя в діяльність самих різних груп. Його психічний склад, особистісний зміст формуються на перетині різних групових впливів. Отже, неможливо зрозуміти людини, дослідити процес його розвитку, не звертаючись до аналізу тих груп, членом яких він є. З іншого боку, група сама по собі не є простою сумою що увійшли до неї людей, а представляє з моменту свого психологічного виникнення самостійне цілісне явище зі своїми власними характеристиками, що не зводиться до індивідуальних характеристик її членів, власною історією розвитку та закономірностями життєдіяльності. Те є група - це самостійний суб'єкт діяльності, який може бути розглянуто з точки зору своїх властивостей, процесів і структур. Розглянемо основні параметри, за допомогою яких можливий соціально-психологічний аналіз групи. Вся сукупність цих параметрів може бути розділена на власні характеристики групи і характеристики, які визначають становище людини в групі. До першого відносяться: композиція групи, структура і групові процеси. Композиція групи, або її склад, - це сукупність характеристик членів групи, важливих з точки зору аналізу групи як цілого. Наприклад, чисельність групи, її вікової або статевий склад, національність або соціальне становище членів групи і так далі. Таких характеристик безліч, вибір найбільш значущих проводиться з урахуванням конкретних завдань, які ставляться дослідником. Так, якщо ставиться мета проаналізувати певну студентську групу як малу групу, серед особливостей композиції повинні бути вказані: співвідношення студентів різного статі, соціальні відмінності між студентами, успішність навчання членів групи і т. д. Структура групи розглядається з точки зору тих функцій, які виконують окремі члени групи, а також з точки зору міжособистісних відносин у ній. Виділяють структури переваг (соціометрична структура), влади та комунікацій. До груповим процесів належать, перш за все, такі показники динаміки групи, як процес розвитку і згуртування групи, процес групового тиску, вироблення рішень.

42. Соціально-психологічний клімат підприємницької організації.

Матеріальна зацікавленість у бізнесі нерозривно пов'язана з соціально-психологічним кліматом у колективі, взаємовідносинами , що складаються в процесі трудової діяльності. На відміну від державних підприємств, у приватних підприємствах спостерігаються розбіжність у психологічному типі лідерства, принципово інші критерії відбору та взаємодії лідера і команди. Одним з факторів, який суттєво впливає на процес плин­ності персоналу підприємства, є соціально-психологічний клімат. Соціально-психологічний клімат — це сукупність обставин, що породжують певні установки членів колективу, які проявля­ються в їх внутрішньому відношенні і до оточуючих, і до своєї діяльності. Ці установки піддаються цілеспрямованому впливу з боку керівника на колектив, а відтак, стан соціально-психологіч­ного клімату колективу залежить від нього.

Складові соціально-психологічного клімату колективу

1. Ступінь задоволеності своєю діяльністю, яка досить суб'єктивна, оскільки одні члени колективу будуть вважати задоволеністю те, що інші — незадо­воленістю. На ступінь задоволеності впливає: характер і зміст діяльності, ставлення до неї (прихильність або антипатія), престижність, розмір винаго­роди, перспективи, супутні можливості, специфічні можливості

2. Психологічна і соціально-психологічна сумісність. В основі першої знахо­диться відповідність темпераментів членів колективу, другої — відповід­ність професійних і морально-психологічних якостей. Соціально-психологіч­на сумісність членів колективу забезпечується такими умовами:

• раціональним розподілом функцій, за якого жоден із взаємодіючих суб'єк­тів не зможе добитися успіху за рахунок іншого, або у випадку, коли той по­терпить невдачу;

• відповідністю особистих можливостей кожного структурі і змісту його дія­льності, завданням і, відповідно, вимогам, які до нього висуваються;

• близькістю або співпадінням моральних позицій на основі чого виникає взаємна довіра, прагнення до взаєморозуміння і бажання співпрацювати.

• однорідністю мотивів діяльності та індивідуальних прагнень членів колективу;

• можливістю взаємного доповнення і на основі цього — органічного поєд­нання здібностей кожного працівника в єдиному виробничому процесі