19. Три підходи до аналізу ризику в психології.

Ризик в психології може означати „звернення до діяльності при відсутності впевненості в досягненні мети”. Під ризиком розуміють дію направлену на привабливу мету, досягнення якої поєднується для людини з елементами небезпеки, загрозою втрати, неуспіху (програш, травма, захворювання, смерть та інше). Поєднання цих двох підходів створює передумови для того, щоб розглядати ризик як ситуативну характеристику діяльності, яка включає невизначеність результату і можливість несприятливих наслідків в разі неуспіху. Інколи ризик постає як міра очікуваної невдачі, неблагополуччя при неуспіху в діяльності. Ця міра визначається співвідношенням ймовірності неуспіху та ступеня несприятливих наслідків, які можуть настати в цьому випадку. В деяких дослідженням під ризиком розуміється ситуація неминучого вибору між декількома варіантами дії: менш привабливим, але більше надійним та більш привабливим, але менше надійним. Результат другого варіанту завжди проблематичний і пов”язаний з можливими несприятливими наслідками. Психологія прагне дослідити причини, умови, обставини, які заставляють одних людей уникати ризику, а інших – добровільно ставити себе в нелегкі ситуації. Останні цілком могли б не наражати себе небезпечному ризику , ходити в визначений час на роботу, а в визначені години повертатися додому, в одні і ті ж годити снідати, обідати, вечеряти. Але це їм чомусь не подобається. Їм більше подобається мерзнути в кучугурах снігу на Крайній Півночі, йти при температурі 50 С в пустині, пробиватися під дощем, боротися з настирливими комарами в тайзі. В психології ризик досліджується переважно в рамках:

• теорії мотивації досягнень

• теорії рішень

• та концепції надситуативної активності. Різні підходи припускають і різне розуміння феномену „ризик”. Виділимо головні з них.

20. Класифікація економічних ризиків.

Ризик - поняття неоднозначне. Навіть визначення економічного ризику залишає достатньо широкі межі для розуміння того, що таке ризик. Тому для відокремлення конкретних ризиків необхідно класифікувати їх за різними критеріями. В основі розробки ефективних критеріїв можуть лежати структурні характеристики ризику, інформаційне забезпечення та особливості вимірювання ризиків. Вибір критеріїв залежить від цілей та особливостей аналізу ризиків. Вдала класифікація може суттєво спростити розуміння джерел виникнення економічного збитку та методів його мінімізації. Розглянемо критерії класифікації за характеристикою загрози. Характеристика ступеня загроаи, пов'язаної з ризиком, тобто тип об'єкта, природа збитку та специфіка негативних наслідків, визначає суттєві особливості досліджуваного ризику. Вказані фактори зумовлюють те, з чим, власне, має справу менеджер під час аналізу ризиків, тобто особливості самого об'єкта управління. Класифікація за об'єктом дає змогу виокремити ризики, пов'язані: o з власністю та/або майном, включаючи, якщо необхідно, додаткове виділення видів майна (нерухоме, рухоме, нематеріальні активи). Зазначимо, що ризики, характерні для будівель, у цілому відмінні від ризиків, яким підвладні автомобіль та авторські права; o доходами, включаючи потенційні проблеми при їх виникненні в бізнесі або при їх розподілі, наприклад ггід час вирішення питань спадщини; o персоналом, наприклад, ризики, пов'язані з ключовими співробітниками та іншим персоналом; o відповідальністю, що виникає у зв'язку з не передбачуваною подією стосовно осіб, які на момент оцінки ризику ще невідомі. До них, зокрема, відносять ризики, пов'язані з професійною відповідальністю, та ризики, пов'язані з навколишнім середовищем. Відповідь на питання про причину (природу) збитку, заподіяного об'єкту, визначає характер та механізм виникнення відповідного збитку, що досить важливо для аналізу будь-якого ризику. За цим критерієм можна виділити такі їх види: o Природні ризики, пов'язані зі стихійними лихами та природними катастрофами (повенями, землетрусами, кліматичними катаклізмами). o Технічні ризики, викликані наслідками функціонування техніко-технологічних систем та/або їх порушеннями (пожежі, зміна технології, погіршення якості та продуктивності виробництва, специфічні ризики технології, помилки в проектно-кошторисній документації). o Ризики, пов'язані з людським фактором, включаючи ризики, пов'язані безпосередньо з персоналом (смерть, недієздатність, вихід на пенсію, звільнення), та ризики, пов'язані з діями персоналу (аварії, помилки персоналу). o Ризики, пов'язані з економічною активністю, тобто з веденням бізнесу (виробничі, транспортні, торгові, фінансові) та результатами економічних процесів (ризики, зумовлені економічними змінами або посиленням конкуренції, валютні, інфляційні). o Політичні ризики, тобто ризики економічної політики (ризики, що стосуються оподаткування, державного регулювання, зміни нормативних актів, судових прецедентів, що впливають на економічну практику). o Соціальні ризики, під якими розуміють ризики виникнення таких негативних соціальних явищ, як злочинність, порушення безпеки об'єктів, несприятливі соціальні зовнішні об'єкти та ін. Дуже важливо враховувати, наскільки типовим є ризик, що розглядається, для певного об'єкта та/або ситуації. За цим критерієм можна виділити: - фундаментальний ризик, тобто регулярний ризик, що притаманний певному об'єкту та/або ситуації, а також ґрунтується на природних або соціальних закономірностях (зокрема, ризики автомобільних аварій або втрата посівів через град); - спорадичний ризик, тобто нерегулярний ризик, викликаний виключно рідкими явищами та форс-мажорними обставинами, що реалізується з дуже низькою ймовірністю (наприклад, руйнування власності внаслідок падіння метеорита). Схильність до ризику є важливою характеристикою загрози, під яку підпадає досліджуваний об'єкт або процес. Тут можна використовувати критерії класифікації за характеристикою схильності до ризику. Кожна з них буде сприяти виявленню особливостей боротьби з наявними негативними наслідками. Класифікація ризиків за специфікою результатів є основною для вибору сприятливого методу боротьби з ризиком. Залежно від складу результатів варіантів можливої реалізації ризику розрізняють: o чистий ризик, за якого всі результати, крім збереження поточної ситуації, пов'язані з негативними наслідками (наприклад, пожежа або пограбування); o спекулятивний ризик, тобто ризик, результати якого пов'язані як з негативними наслідками ("програш"), так і з позитивними ("виграш"). Класичний приклад - ризики гри на біржі. Залежно від того, на кого поширюються та впливають негативні наслідки небажаного явища, хто може постраждати від реалізації ризику, можна виділити односторонні, двосторонні та багатосторонні ризики. Класифікація ризиків за місцем їх виникнення передбачає виокремлення таких ризиків: o внутрішніх, які пов'язані з організацією роботи досліджуваної фірми або діяльністю досліджуваної особи (поломка обладнання, відсутність на складі магазину відповідних товарів); o зовнішніх, які визначаються зовнішніми обставинами (поява у конкурентів більш ефективної технології, погіршення екологічної обстановки).