1. Економічна психологія як галузь наукового знання.

Економічна психологія в широкому розумінні є психологією суб’єкта господарських відносин, яким може бути одна людина, нація, організація чи держава. Як самостійна галузь знання, ця наукова дисципліна стала формуватися в першій третині ХХ століття, а в середині його остаточно підтвердила свою окремішність завдяки працям американського вченого Дж. Катони, який, вивчаючи відносини між психологією та економікою, запропонував перший проект емпіричного дослідження психологічних аспектів економічної поведінки (1951 рік). Проте економічна психологія не виникла на порожньому місці. Її джерела можна відшукати ще у працях таких економістів, як А. Сміт (1723 – 1790 роки), який вважається засновником економіки як самостійної науки; А. Маршалл (1842 – 1924 роки), який створив мікроекономічну теорію; Дж. Кейнс (1883 – 1946 роки) – автор теорії макроекономіки. Їхніми зусиллями було сформовано теорію раціональної “економічної людини”. Класична модель “економічної людини” передбачає незалежність її від інших діючих на конкурентному ринкові суб’єктів, раціональність; володіння новою інформацією про ситуацію, в якій вона діє, задовольняючи свої потреби; прагнення до максимізації своєї вигоди. Відповідно до змін самого ринкового господарства еволюціонував і образ “економічної людини”. Економічна психологія започатковувалась як прикладна наука. Її завданням було дослідити причини невідповідності поведінки “економічної людини” економічній практиці. Хоча перші праці з економічної психології з’явилися ще наприкінці ХІХ століття (Г. Мюнстерберг), широкого визнання сформульовані в них ідеї не здобули. 1902 року французький соціопсихолог Г. Тард написав двотомник “Економічна психологія”, який теж не був належно оцінений.

2. Предметне поле економічної психології

Предметом економічної психології є відображення господарськихвідносин у свідомості й поведінці людини. У рамках цієї дисциплінививчаються ефекти і феномени економічної поведінки, механізми ізакономірності економічної діяльності, алгоритми і моделі, що описуютьекономічні переваги, вибір, рішення і фактори, що впливають на досвідгосподарювання. Таким чином, економічна психологія-це психологіягосподарюючого суб'єкта. Ним може бути одна людина, родина, організація,держава чи нація, тобто об'єкт дослідження економічної психології,може бути представлений на різних рівнях-мікро -, мезо-тамакроекономічному. Економічна психологія майже не має своїхспецифічних методів. Нею використовуються як методи інших галузейпсихології, так і суто економічні методи, наприклад, метод логіко -теоретичного аналізу або метод економічного моделювання. Найбільшепоширення набули прийняті в соціальній психології опитувальніметодики, рідше використовується експеримент.

3. Методи економічної психології

Метод— шлях наукового пізнання, засіб, за допомогою якого пізнається предмет науки. Специфіка психічної реальності потребує розроблення і застосування спеціальних методів її пізнання, що втілювали б вимоги об'єктивності, системності й генетичного підходу.

На основі аналізу особливостей усіх методів дослідження, які використовуються в психології, Б. Ананьєв розподілив їх на чотири групи.

1. Організаційні методи. До цієї групи належать порівняльний, лонгітюдний і комплексний.

Порівняльний метод, який іноді ще називають методом поперечних зрізів, реалізується шляхом зіставлення результатів дослідження окремих індивідів або груп.

Лонгітюдний (англ. lomgitude — довгота) метод застосовують при вивченні результатів багаторазових обстежень тих самих осіб протягом тривалого часу.

Комплексний метод доречний тоді, коли те саме психічне явище вивчають різними засобами або навіть у різних науках.

2. Емпіричні методи. Сюди зараховують спостереження і самоспостереження, експеримент, тест, бесіду, анкету, інтерв'ю, аналіз продуктів діяльності, соціометрію та ін.

3. Кількісний і якісний методи оброблення даних. Кількісні методи — це визначення середніх величин якостей, що досліджуються, і мір їх розсіювання; визначення коефіцієнтів кореляції; факторний аналіз; побудова графіків, таблиць, матриць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і синтез зібраних даних, їх порівняння й узагальнення.

4. Інтерпретаційні методи. Цю групу утворюють генетичний і структурний методи. Генетичний метод дає змогу інтерпретувати весь оброблений матеріал дослідження в характеристиках розвитку з виділенням етапів, стадій, критичних моментів тощо. Структурний метод є засобом встановлення структурних зв'язків між якостями особистості, що є предметом аналізу.