Списання податкового боргу за умовами мирової угоди.

Відповідно до ч.2 ст.36 ЗУ «Про відновлення платоспроможності …» (№2343), органи ДПС зобов»язані погодитися на задоволення частини вимог з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При укладенні мирової угоди ДПС зобов»язана погодитися із тим, щ под..борг, який виник у строк, що передував трьом повним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господ.суду визнається безнадійним та списується, а под..борг, що виник у строк протягом трьох останніх років розстрочується або списується на умовах мирової угоди.

ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік» (закон №107) заборонено надання відстрочок щодо термінів погашення податкових зобов»язань (ст..63)

. Стаття 63. Заборонити у 2008 році:

реструктуризацію заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб'єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов'язання щодо погашення такої заборгованості у термін не більше ніж на три роки. При цьому, сума пені, яка нарахована внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за таким кредитом, бюджетною позичкою або фінансовою допомогою на реструктуровану суму заборгованості, списується;

списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв'язку з недостатністю їх активів;

надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).

На перший погляд складається враження, що положення ст..63 закону №107 не узгоджуються з нормами закону № 2343 щодо проведення списання і розстрочки по заборгованості зі сплати податків та зборів у межах справи про банкрутство.

З огляду на це є очевидною потреба розглянути дію вказаних законів у системному взаємозв»язку з іншими законодавчими актами.

Відповідно доч.3 ст.1 ЗУ «Про систему оподаткування» (№1251)ставки, механізми справляння податків та зборів не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами, крім законів про оподаткування.

Згідно з п.20 ст.2 Бюджетного кодексу закон «Про державний бюджет» затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Держбюджету протягом бюджетного періоду.

Отже, є розходження між змістом ст..63 закону №107 та вимогами закону №1251 і Бюджетного кодексу в частині компетенцій регулювання кола відносин, оскільки в ст.63 регламентовані саме податкові відносини (відстрочення податкових зобов»язань)

У той же час питання списання, розстрочення і відстрочки регламентовані спеціальним Законом України №2181(Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»). При цьому, згідно преамбули, закон не регулює питання погашення податкових зобов»язань з осіб, на яких поширюються судові процедури банкрутства.

Таким чином, відносини з приводу списання, розстрочення по сплаті податкової заборгованості в межах мирової угоди у справі про банкрутство регламентуються виключно законом про банкрутство. Такі висновки містяться і в підпункті 2.3. Рекомендацій Пленуму ВГСУ.

Недоліки мирової угоди:

Відсутній механізм захисту інтересів кредиторів, що не погодилися із умовами мирової угоди. Законом встановлено лише декілька підстав, зо якими судом може бути відмовлено в затвердженні мирової угоди, при цьому в разі вирішення комітетом кредиторів списати борг боржнику за мировою угодою, права кредитора, що не може погодитися із такою умовою не враховуються. Законом передбачається право кредитора надати до суду свої заперечення, але при цьому слід пам»ятати, що суду може відмовити в затвердженні мирової угоди лише за умови порушення порядку її укладення або невідповідності її умов законодавству. Право на списання боргу є законодавчо визначеним правом, тобто при такій умові мирова угода не порушує законодавство, а , отже і підстав для відмови в її задоволенні у суда немає, за умови, що за неї проголосувала більшість голосів кредиторів. При цьому механізму забезпечення інтересів окремих кредиторів, що не погоджуються із такою умовою законом не передбачено.