Фінансова неспроможність

Термін фінансова неспроможність є більш широким поняттям ніж банкрутство. Банкрутство обмежується лише ліквідаційною процедурою для задоволення кредиторських вимог.

Сучасне законодавство про неспроможність містить 5 ознак неплатоспроможності боржника: характер грошових зобов»язань; базовий розмір грошових вимог; спірність вимог; термін несплати; наявність виконавчого провадження.

1.Характер грошових зобов»язань – в новій редакції Закону (на відміну від редакції ЗУ «Про банкрутство») законодавець не включив до складу грошових зобов»язань неустойку (штраф, пеня). Інакше кажучи, штрафні санкції не впливають на неплатоспроможність господарюючого суб»єкта і не визначають її. Окрім неустойки не є грошовими зобов»язаннями в розумінні закону зобов»язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю, здоров»ю, з виплати авторської винагороди, перед засновниками боржника.

Примітка: За старою редакцією закону в основі неплатоспроможності лежали майнові вимоги. Тобто закон дозволяв ініціювати банкрутство з будь-яких майнових вимог, будь-якого майнового права, що мало грошову оцінку.

Таким чином, при наявності боргових зобов»язань за штрафними санкціями, збитками тощо, кредитор мав право ініціювати справу про банкрутство. Податкова інспекція після проведення перевірки приймала рішення про застосування фін. санкцій і відразу, через місяць, ініціювала процедуру банкрутства. Підприємства, не встигаючи оскаржити рішення, уже визнавалися банкрутами.

2.Базовий розмір грошових вимог – мінімальний розмір неоплачених боржником грошових вимог для ініціювання справи про банкрутство. (Примітка : в США застосовується кількісний обмежувач – 5 000 дол., в Англії – 750 фунтів стерлінгів)

3.Безспірність вимог – безперечність грошових вимог ініціюючого кредитора. Для того, щоб неплатоспроможність була реальною, необхідний факт відсутності спору між боржником та кредитором, оскільки у випадку невизнання боржником вимог кредитора відсутня неплатоспроможність.

4.Термін несплати - тримісячний строк несплати - законом установлений базовий чинник неплатоспроможності, що дає право ініціювати процедуру банкрутства. Законом не встановлено чіткого визначення про початок відліку тримісячного строку. У зв»язку з цим існують декілька поглядів на порядок визначення настання неплатоспроможності:

1.сплив терміну виконання грошового зобов»язання (оскільки в основу неплатоспроможності покладено грошове зобов»язання)

2.момент визнання претензії чи набрання чинності рішення суду ( оскільки в основу покладено ознаку безспірності вимог)

3.момент відкриття виконавчого провадження (реальність вимоги).

5.Наявність виконавчого провадження – незадоволеність результатами виконавчого провадження є передумовою для початку процедури банкрутства. Тільки виконавче провадження у випадку, коли бордник протягом 3-х місяців не виконав грошового зобов»язання підтверджує дійсність, реальність та об»єктивність неплатоспроможності боржника. У такому випадку на зміну виконавчого провадження приходить процедура банкрутства.