- •Тема 2. Антична філософія. План.
- •1. Загальний огляд та періодизація античної філософії.
- •2. Міф та перехід від міфа до логосу. Нове розуміння місця та завдань людини.
- •3. Розвиток знання і нове розуміння науки.
- •4. Етичні вчення. Система неоплатонізму
- •5. Антична філософія на українських землях.
- •6.Філософія архітектури у еллінському та елліністичному світі
- •Структурні елементи античного мислення.
- •Пояснення до схеми:
- •Основна література до теми.
- •Додаткова література.
- •Завдання для тестового контролю.
- •Платон. Держава.1
- •Книга сьома
- •Запитання до тексту:
5. Антична філософія на українських землях.
З самих раннього періоду так званої «великої грецької колонізації» грецькі колонії з’явились на землях Північного Причорномор’я у гирлах та берегах Дністра, Буга, Дніпра, Сіверського
Кініки (засновники Сократ, Антисфен Афінський) Біон із Борисфена перша половини III століття до н. е. (Найбільше непокоїться той, хто прагне матеріального благополуччя, не скупий володіє багатством, а багатство володіє скупим, користолюбство – метрополія розпусти, зарозумілість заважає успіху).
Стоїки (засновники Хрисип, Зенон) Сфер Борисфенід бл. 285 — 210 до н. е., (твори “Про Лакоонську політію", " Три книги про Лікурга і Сократа«) Діфіл Боспорський приблизно. 360 г. до н.е. — 280 г. до н.е. Посидоній Ольвіополіт (керівник філософської школи о. Родос)
6.Філософія архітектури у еллінському та елліністичному світі
Найвідоміші споруди: Парфенон (арх. Іктин 447-438 п.Х), Олімпія (590 п.Х), Дельфи (510 п.Х), Тесейон Афіни (449-444 п.Х), храм Ніке Аптерос Афіни (427п.Х), Ерехтейон Афіни (421-405 п.Х), Селінунт Сицилія (550-450 п.Х), Агриженто Сицилія (510-430 п.Х), храм Сегести Сицилія (424-416 п.Х)
Найголовніші поняття:ордер, пропорція, балкові перекриття, ентазис, поліс.
Три основних ордера: дорійський, іонійський і коринфський – найважливіші елементи грецької архітектури. Їх походження губиться в міфології, але існують дуже точні правила пропорції і орнаменту – поєднання, у якому приховуються натяк на культурні традиції і вірування і одночасно, строга підпорядкованість раціональним логічним і науковим закономірностям
Вітру́вій, Марк Вітру́вій Полліон (лат. Marcus Vitruvius Pollio) — римський архітектор та інженер 2-ї пол. I ст. до н.е..
Вітрувій перший із теоретиків та філософів архітектури висловив теорію про виникнення архітектури, поставив проблему золотої середини між теорією і практикою, описав основні поняття естетики архітектури, описав відповідність масштабів споруди масштабу людини.
Вітрувій першим визначив шість основних принципів архітектури.
Ordinatio (систематичність, порядок, ордер) – викладені загальні принципи архітектури, основи формування об'єму (quantitas), основи пропорцій, основи співвідношень розмірів (modulus). Тут викладена знаменита триада Вітрувія: три властивості, які мають належати справжній архітектурі: firmitas (міцність конструкції), utilitas (корисність), venustas (краса).
Dispositio (розміщення, основа) – викладені основи організації простору, основи проекту і зображення їх в трьох основних кресленнях ichnografia (план поверху), ortografia (креслення) и skenografia (перспективний вигляд).
Eurythmia – визначає прекрасні пропорції, вивчається композиція.
Symetria – акцентується модуль, що ґрунтується на частинах людського тіла (ніс, голова).
Decor — описує декорування та ордерну систематичність.
Distributio – категорія викладає спосіб використання об'єкта економічно.
Найважливіші споруди: Колізей Рим (70-82 п.Х), вілла Адріана Тиволі (124), театр Марцела Рим (21-13 п.Х), Помпея (79 п.Х), арка Тита Рим (82), Пантеон Рим (125), храм Вести Рим (205), терми Каракали Рим (206-217), форум Траяна Рим (111-114)
Найголовніші поняття: імперія, влада, арка, склепіння, інтер'єр.
Римська архітектура втратила гармонійне поєднання природи, суспільства і міфа, що було характерним для грецького класицизму. Однак завдяки вільному трактуванню композиції і форми показало, що грецький класицизм може бути використаним з різноманітною метою і може бути пристосованим до різних суспільств.
Схема до першого питання
Розглядаючи мислення епохи Античності від часів Гомера (8 ст. перед Хр.) і досократиків (6 і 5 ст. перед Хр.) через Сократа, Платона, Арістотеля до еленістично-римської філософії від 3 ст перед Хр. до 3 ст після Хр. то можна виділить наступну структуру:
