Запитання до тексту:

1. Коротко охарактеризуйте місце філософії Платона в історії філософської думки.

2. Чому філософію Платона можна охарактеризувати як об’єктивний ідеалізм?

3. Яке місце у філософії Платона займала ідея добра?

4. Зобразіть графічно платонівську алегорію „лінії” та поясніть на її основі теорію „двох світів”.

5. Який із станів душі, за Платоном, відповідає кожному відрізку у алегорії „лінії” ?

6. Поясніть особливості „розсудливості”.

7. Алегорією чого є образ печери, змальований Платоном?

8. Поясніть алегоричний смисл притчі про печеру.

9. Алегорією чого є звільнення від кайданів і в чому складність цього процесу?

10. Порівняйте між собою алегорію „лінії” і „печери”.

11. Яка найважливіша „божественна” здатність душі, за Платоном, і чому?

1 Платон, Держава. – К.: Основи, 2000. – ст. 206 –215.

2 (31)Софісти вважали, що гра слів "horation" (світ видимий і "uranos" (небо) бере свій початок від діалогу Платона "Кратил", у якому слово "uranos" виводиться від "horan" (дивитися) і "апо" (вгору), тобто "погляд вгору".

3 (32)Передусім ідея вищого добра, яке ні від чого не залежить, перебуває поза межа­ми буття і є початком, що не має засновку. Символічно його можна уявити у вигляді Сонця: воно всіх обдаровує, дає людині можливість бачити світ, але саме неприступне в своєму сяйві. Пор. також діалог "Теетет" (153 d).

4 (33)Геометрія, арифметика тощо.

5 (34)Розсудливість (dianoja) тут подається як проміжна категорія між гадкою (doxa) і розумом (nus).

6 Розум (nus) і розсудливість (dianoja) Платон відносить до сфери, що піддається осяг­ненню розумом, а віра (pistis) та мислення образами (ejkrasija) — до сфери чуттєвого.

7 (1)Йдеться про ляльковий театр: фокусники, тобто ляльководи, сховані від глядачів за ширмою, над якою рухаються їхні ляльки.

8 (2)Гомер. Одіссея, XI 490-491.

9 (3)Такої, власне, долі зазнав і сам Сократ, коли спробував вивести з омани своїх земляків.

10 (4)Сонце.

11 (5)З допомогою міфологізованої розповіді про печеру Платон вибудовує образне поняття світу ідей і світу, в якому речі сприймаються чуттєво і які є лише тінями ідей, їхньою приблизною подобою. Можна сказати, що образ печери — велика творча зна­хідка Платона, оскільки в грецькій філософії печера як символ духовної засліпленості зустрічається дуже рідко. Так, у "Прометеї закутому" Есхіла є розповідь про людей, які до того, як Прометей обдарував їх розумом, "в землі селилися, мов комашня мотор­на, десь у темряві печер...," (451—453,448). Щось схоже на символ печери трапляєть­ся і в окремих піфагорійців, а також у Емпедокла.

12 (6)Термін "periagoge", аналогічний до "pajdagogejn",— керування душею, керуван­ня молоддю; як в'язнів було скеровано до виходу, тобто до світла, так і душу слід про­вадити до світла правди.

13 (7)"Phronesis", тут: рух до правди, цього надприродного джерела світла.

14 (8)Острови Блаженних у грецькій міфології — частина потойбічного світу, де пере­бувають душі блаженних і праведників, відповідник Єлісію або ж Єлісейських полів — чудесної країни, де немає хвороб, страждань і де владарює Кронос.