
- •03056, Київ-56, вул. Політехнічна, 14, корп. 15
- •Введення
- •Порядок виконання лабораторних робіт
- •Зміст і оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 1
- •3.1.2 Опис протоколу sip
- •3.1.2.1 Архітектура мережі sip
- •3.1.2.2 Повідомлення протоколу sip
- •3.1.2.3 Схема взаємодії sip-терміналів
- •Реєстрація sip-термінала на сервері
- •Встановлення сеансу зв’язку
- •Протікання сеансу зв'язку
- •Завершення сеансу зв’язку
- •3.1.2.4 Алгоритми встановлення з’єднання
- •3.1.3 Налаштування схеми організації зв’язку на базі ip-атс Asterisk
- •3.1.4 Інсталяція Asterisk pbx
- •3.1.5 Інсталяція sip-телефона Phoner Lite
- •3.1.5 Перевірка підключення
- •4 Проектування мережі на базі ip-атс Asterisk
- •5. Оформлення звіту та порядок його подання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 основи діалплана ip-atc asterisk
- •3.1.1 Контекст
- •3.1.2 Додаткові номери
- •3.1.3 Прiоритети
- •3.1.4 Програми
- •3.2 Конфiгурування основних cepвiciв ip - телефонiї
- •3.2.1 Конфiгурацiя cepвicy конференц-зв'язку
- •3.2.2 Конфiгурацiя cepвicy паркування викликiв
- •3.2.3 Конфiгурацiя cepвicy голосовоi пошти
- •3.2.4 Конфiгурацiя cepвicy записiв телефонних розмов
- •3.3 Приклад виконання роботи
- •3.3.2 Створення додаткового номеру «910», дзвiнки на який повиннi бути з власним відлунням.
- •3.3.3. Створення додаткового номеру «610» та cepвicy конференц-зв'язку.
- •3.3.4 Створення додаткового номеру «810». Налаштування cepвicy голосової пошти.
- •3.3.5 Створення додаткового номеру «790», який вiдповiдатиме за можливість паркування викликів.
- •3.3.6 3Астосування виконаних змiн у конфiгурацiї дiаплану шляхом перезавантаження сервера ip-aтс Asterisk.
- •3.3.7.1 Тестування тризначного (зiставленого з шаблоном) додаткового номеру
- •3.3.7.2 Тестування додаткового номеру паркування викликiв
- •3.3.7.3 Тестування додаткового номеру cepвicy конференц-зв 'язку
3.1.2.3 Схема взаємодії sip-терміналів
Термінал А SIP Проксі-сервер Термінал Б
Рис. 4 Схема взаємодії SIP терміналів
Розглянемо типи SIP запитів і відповідей, які передаються при взаємодії двох SIP-терміналів у мережі з одним проксі-сервером, а також процеси які виникають в цьому випадку. Схема взаємодії представлена на рис. 4.
При здійсненні SIP-дзвінка, виникають процеси обміну SIP-заголовками, які керують з’єднанням, а також передача мультимедійних даних по протоколу RTP.
Основні процеси, що виникають при здійсненні SIP-дзвінка від термінала А к терміналу Б:
Реєстрація sip-термінала на сервері
Термінал повинен зареєструватися на проксі-сервер і для того, щоб інші термінали змогли його знайти і зв'язатися. У цьому випадку, обидва термінали посилають запити на реєстрацію у вигляді SIP-заголовків «REGISTER» з відповідними полями «From» і «To». Проксі-сервер , що працює також як і сервер місця розташування, визначає можливість реєстрації терміналів і посилає відповіді у вигляді SIP-заголовків «OK» з кодом відповіді 200 якщо реєстрація пройшла успішно.
Встановлення сеансу зв’язку
Сеанс зв’язку починається відправленням терміналом А запиту «INVITE» проксі-серверу. Проксі-сервер відповідає відповіддю «TRYING 100» який означає, що потрібно почекати поки сервер зв’яжеться з терміналом Б і перевірить можливість встановлення з ним з'єднання. Термінал Б посилає відповідь проксі-серверу у вигляді заголовка «Ringing 180» якщо він вільний і готовий почати сеанс. Цей запит також переадресовується терміналу А і він чує гудки виклику. І нарешті відповідь «OK 200» від термінала Б означає прийом дзвінка.
Протікання сеансу зв'язку
У цей момент зв’язок встановлений і починається безпосередній процес обміну мультимедійними даними по протоколу RTP, використовуючи параметри (порт, адреса, тип вокодера тощо) передані за допомогою SDP.
Завершення сеансу зв’язку
Завершення сеансу зв’язку відбувається відправленням запиту «BYE» до проксі-сервер у, що ретранслює його терміналу Б. Термінал Б відповідає повідомленням «OK 200» підтверджуючи роз’єднання. Сеанс зв’язку завершений, передача даних по протоколу RTP припиняється.
3.1.2.4 Алгоритми встановлення з’єднання
Протоколом SIP передбачені 3 основних сценарії встановлення з’єднання: за участю проксі-сервера, за участю сервера переадресації і безпосередньо між користувачами. Розходження між перерахованими сценаріями полягає в тім, що по-різному здійснюється пошук і запрошення викликуваного користувача. У першому випадку ці функції покладає на себе проксі-сервер, а користувачеві ініціатору сеансу необхідно знати тільки постійну SIP-адресу викликуваного користувача. У другому випадку агент користувача самостійно встановлює з'єднання, а сервер переадресації лише реалізує перетворення постійної адреси викликуваного абонента в його поточну адресу. І, нарешті, у третьому випадку користувачеві для встановлення з’єднання необхідно знати поточну транспортну адресу викликуваного користувача.