
- •03056, Київ-56, вул. Політехнічна, 14, корп. 15
- •Введення
- •Порядок виконання лабораторних робіт
- •Зміст і оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 1
- •3.1.2 Опис протоколу sip
- •3.1.2.1 Архітектура мережі sip
- •3.1.2.2 Повідомлення протоколу sip
- •3.1.2.3 Схема взаємодії sip-терміналів
- •Реєстрація sip-термінала на сервері
- •Встановлення сеансу зв’язку
- •Протікання сеансу зв'язку
- •Завершення сеансу зв’язку
- •3.1.2.4 Алгоритми встановлення з’єднання
- •3.1.3 Налаштування схеми організації зв’язку на базі ip-атс Asterisk
- •3.1.4 Інсталяція Asterisk pbx
- •3.1.5 Інсталяція sip-телефона Phoner Lite
- •3.1.5 Перевірка підключення
- •4 Проектування мережі на базі ip-атс Asterisk
- •5. Оформлення звіту та порядок його подання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 основи діалплана ip-atc asterisk
- •3.1.1 Контекст
- •3.1.2 Додаткові номери
- •3.1.3 Прiоритети
- •3.1.4 Програми
- •3.2 Конфiгурування основних cepвiciв ip - телефонiї
- •3.2.1 Конфiгурацiя cepвicy конференц-зв'язку
- •3.2.2 Конфiгурацiя cepвicy паркування викликiв
- •3.2.3 Конфiгурацiя cepвicy голосовоi пошти
- •3.2.4 Конфiгурацiя cepвicy записiв телефонних розмов
- •3.3 Приклад виконання роботи
- •3.3.2 Створення додаткового номеру «910», дзвiнки на який повиннi бути з власним відлунням.
- •3.3.3. Створення додаткового номеру «610» та cepвicy конференц-зв'язку.
- •3.3.4 Створення додаткового номеру «810». Налаштування cepвicy голосової пошти.
- •3.3.5 Створення додаткового номеру «790», який вiдповiдатиме за можливість паркування викликів.
- •3.3.6 3Астосування виконаних змiн у конфiгурацiї дiаплану шляхом перезавантаження сервера ip-aтс Asterisk.
- •3.3.7.1 Тестування тризначного (зiставленого з шаблоном) додаткового номеру
- •3.3.7.2 Тестування додаткового номеру паркування викликiв
- •3.3.7.3 Тестування додаткового номеру cepвicy конференц-зв 'язку
3.1.2.1 Архітектура мережі sip
Рис. 2 Приклад мережі на базі протоколу SIP
Протокол SIP успадкував від протоколу перенесення гіпертексту — HTTP синтаксис і архітектуру «клієнт-сервер». Керування процесом обслуговування виклику розподілено між різними елементами мережі SIP. На рис. 2 представлений приклад мережі на базі протоколу SIP. Основним функціональним елементом, що реалізує функції керування з’єднанням, є термінал. Інші елементи мережі відповідають за маршрутизацію викликів, а в деяких випадках надають додаткові послуги.
У випадку, коли клієнт і сервер взаємодіють безпосередньо з користувачем, тобто реалізовані в кінцевому обладнанні користувача, вони називаються, відповідно, клієнтом агента користувача — User Agent Client (UAC) — і сервером агента користувача — User Agent Server (UAS).
Якщо в пристрої присутні і сервер UAS, і клієнт UAC, то він називається агентом користувача — User Agent (UA), і по своїй суті являє собою апаратний або програмний термінал SIP.
Крім терміналів, визначені два основних типи мережних елементів SIP: проксі-сервер (proxy server) і сервер переадресації (redirect server).
Проксі-сервер представляє інтереси користувача в мережі. В якості проксі-сервера може виступати IP-ATC Asterisk. Він приймає запити, обробляє їх і, залежно від типу запиту, виконує певні дії. Проксі-сервер складається із клієнтської і серверної частин, тому може приймати виклики, ініціювати власні запити і повертати відповіді. Проксі-сервер може бути фізично з’єднаний із сервером визначення місця розташування або існувати окремо від цього сервера, але мати змогу взаємодіяти з ним використовуючи певні протоколи.
Передбачено два типи проксі-серверів — зі збереженням станів і без збереження станів.
Сервер першого типу зберігає в пам’яті вхідний запит, що являється причиною генерації одного або декількох вихідних запитів. Такий сервер дозволяє надати більшу кількість послуг, але працює повільніше, ніж сервер другого типу. Він може застосовуватися для обслуговування невеликої кількості клієнтів, наприклад, у локальній мережі.
Сервер без збереження станів просто ретранслює запити й відповіді, які одержує. Він працює швидше, ніж сервер першого типу, тому що ресурси процесора не витрачається на запам'ятовування станів, внаслідок чого сервер цього типу може обслужити більшу кількість користувачів. Недоліком такого сервера є те, що на його базі можна реалізувати лише найбільш прості послуги. Втім, проксі-сервер може функціонувати як сервер зі збереженням станів для одних користувачів і як сервер без збереження станів - для інших.
Сервер переадресації призначений для визначення поточної адреси користувача який викликається. Користувач який викликає передає до сервера повідомлення з відомим йому адресою користувача який викликається, а сервер забезпечує переадресацію виклику на поточну адресу цього користувача. Для реалізації цієї функції сервер переадресації повинен взаємодіяти із сервером визначення місця розташування.
Сервер переадресації повідомляє адресу або користувача, що викликається, або проксі-сервера. За цією адресою ініціатор запиту передає новий запит. Сервер переадресації не містить клієнтську частину програмного забезпечення.
Але користувачеві не обов’язково зв’язуватися з яким-небудь SIP-сервером. Він може сам викликати іншого користувача за умови, що знає його поточну адресу.
Користувач може переміщатися в межах мережі, тому необхідно забезпечити механізм визначення його місця розташування в даний момент часу.
Для зберігання поточної адреси користувача використовується сервер визначення місця розташування користувачів, що представляє собою базу даних адресної інформації.
Цей сервер може бути сполучений із проксі-сервером або бути реалізований окремо, але повинен мати можливість зв'язуватися з ним.