Види і класифікація автомобільних доріг.

Автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу.

Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій);

Автомобільні дороги задовольняють різноманітні транспортні потреби держави і мають господарське, адміністративно-політичне, культурне та оборонне значення.

Сукупність усіх доріг у державі становлять її дорожню мережу, в яку входять дороги різного господарського, адміністративного і оборонного значення, з різним рівнем технічної досконалості та обладнання. Для раціонального планування розвитку дорожніх мереж запроваджено адміністративну та технічну класифікації автомобільних доріг.

Автомобільні дороги поділяють на такі групи:

- дороги загального користування;

- дороги і вулиці населених пунктів;

- відомчі та приватні дороги.

Дороги загального користування залежно від народногосподарського та адміністративного значення поділяються на: дороги державного та місцевого значення.

До доріг державного значення відносяться :

міжнародні дороги — автомобільні дороги, що суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або входять до Європейської мережі основних, проміжних, з’єднувальних автомобільних доріг та відгалужень, мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення. Міжнародні дороги позначаються літерою "М". Вони займають 5% всіх автомобільних доріг України.

національні дороги — автомобільні дороги, що суміщені з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних автомобільних доріг, та автомобільні дороги, що з’єднують столицю України – м. Київ, адміністративний центр АР Крим, адміністративні центри областей, місто Севастополь між собою, великі промислові і культурні центри країни з міжнародними автомобільними дорогами. Національні дороги позначаються літерою "Н". Національних доріг 3% від загальної кількості доріг.

регіональні дороги — автомобільні дороги, що з'єднують столицю України —місто Київ з адміністративним центром Автономної Республіки Крим, адміністративними центрами областей та містами державного підпорядкування, автомобільні дороги, що з'єднують основні міжнародні прикордонні пункти пропуску автомобільного транспорту, морські та авіаційні порти міжнародного значення, найважливіші об'єкти національного культурного надбання, курортні зони та великі промислові і культурні центри країни з вище названими та магістральними дорогами. Регіональні дороги позначаються літерою "Р". Регіональних доріг 4%.

Автомобільні дороги місцевого значення складають левову частку сучасної автодорожньої мережі (155,6 тис. км або 91,7% загальної довжини), поділяються на:

територіальні —автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей між собою та з адміністративними центрами районів, містами обласного підпорядкування, а також міста обласного підпорядкування і адміністративні центри районів між собою та автомобільні дороги, що з'єднують з магістральними та регіональними дорогами і вищеназваними дорогами, основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, курорти, об'єкти національного культурного надбання та природно-заповідного фонду, прикордонні автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення. Загальна їх довжина становить 30,6 тис. км. Територіальними дорогами є 18% шляхів

районні — автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні центри районів з адміністративними центрами сільських населених пунктів у межах району та ці населені пункти між собою, автомобільні дороги, що з'єднують населені пункти в межах району з залізничними станціями, аеропортами, об'єктами національного культурного надбання та природно-заповідного фонду з мережею інших доріг загального користування, під'їзди до прикордонних пунктів пропуску автомобільного транспорту. Загальна протяжність 86 тис. км.

сільські — автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні центри сільських населених пунктів з іншими населеними пунктами в межах району, інші населені пункти між собою, автомобільні дороги, що з'єднують підприємства з приймання та переробки сільськогосподарської продукції (хлібоприймальні пункти, цукрові заводи, льонозаводи, молокозаводи, пункти переробки м'яса тощо), які мають міжгосподарське, загальнорайонне значення і знаходяться поза межами міст і селищ міського типу, з мережею автомобільних доріг загального користування. Їх довжина становить 39,2 тис. км. В середньому на одне село припадає всього 1,37 км сільських автомобільних доріг, які повинні забезпечувати життєдіяльність 555 його мешканців (середня чисельність).

Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів

Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на:

- магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху),

- магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху),

- магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.

Складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі.

Автомобільні шляхи спеціального призначення

Автомобільні шляхи спеціального призначення — це під'їзди до військових та інших режимних об'єктів, великих залізничних вузлів, станцій, переправ, морських та річкових портів, а також автомобільні дороги оборонного значення.

Державними будівельними нормами України (ДБН В 2.3-4-2000 “Автомобільні дороги”) встановлено технічну класифікацію автомобільних доріг і норми проектування їх. Залежно від їхнього значення в загальній транспортній системі й від розрахункової інтенсивності руху автомобільні дороги на всьому протязі або на окремих ділянках поділяють на п’ять категорій. Належність проектованої дороги до однієї з цих категорій визначається її технічним і транспортно–експлуатаційним рівнем.

Перспективний період для визначення категорій доріг, проектування плану, поздовжнього і поперечного профілів має дорівнювати 20 рокам.

Згідно угоди про міжнародні автомагістралі (СМА) від 15 листопада 1975 року, основні дороги Європи позначаються літерою Е. Основні дороги в напрямку захід —схід закінчуються на 0 ( Е20, Е30 ... Е90) , проміжні мають на кінці індексу парну цифру ( Е12, Е18 ... Е94). Основні дороги у напрямку північ — південь закінчуються на цифру 5 (Е05, Е15 ... Е95), проміжні мають на кінці не парну цифру (Е01, Е03 ... Е93).

Список автомобільних доріг Європейського значення, що проходять через територію України

Західно-Східний напрямок

Основні дороги

Е40 Е50

Проміжні дороги

Е38 Е58

Північно-Південний напрямок

Основні дороги

Е85 Е95 Е105

Проміжні дороги

Е81 Е87 Е97 Е101

Відгалуження, сполучні дороги

Е372 Е373 Е381 Е391 Е471 Е573 Е577 Е583

Сучасна автомобільна дорога – це складний комплекс інженерних споруд для забезпечення безперервного, безпечного та зручного руху автомобілів з розрахунковими швидкостями та нормативними навантаженнями.

Автомобільна дорога складається з таких конструктивних елементів:

- земляне полотно;

- дорожній одяг;

- штучні споруди;

- лінійні будинки і споруди;

- елементи обладнання дороги.

Земляне полотно – це комплекс земляних споруд, які призначені для розміщення дорожнього одягу, відводу поверхневих і ґрунтових вод і сприйняття навантаження від транспорту.

Дорожній одяг – це укріплена частина дороги, яка призначена для руху по ній транспортних засобів, також сприйняття навантажень від коліс транспортних засобів, перерозподілу та передачі їх на земля­не полотно. Він повинен забезпечувати рух автомобілів з розрахун­ковими швидкостями і навантаженнями в будь-який період року, тому основні вимоги зводяться до забезпечення потрібної міцності одягу, рівності та шорсткості його поверхні.

Дорожні одяги проектують на перспективний період до чергового капітального ремонту. Цей період для доріг з удосконаленим капітальним покриттям складає 15 років, з удосконаленим полегшеним – 10 років, із перехідним – 6-8 років.

Штучні споруди – це споруди, які влаштовують у місцях перехрещення дорогою перешкод ( рік, каналів, автомобільних доріг, залізниць тощо)

Лінійні будинки і споруди – Це будинки і споруди. Які влаштовують на дорозі через певні інтервали для потреб дорожньо-експлуатаційної і автотранспортної служби, а також комплекси для обслуговування індивідуальних власників автомобілів.

Елементи обладнання дороги – це елементи, які влаштовують на дорогах для покращення умов і безпеки автомобільного руху.

Види автомобільних доріг за покриттям розрізняють:

з твердим покриттям — автомобільні дороги з одношаровим чи багатошаровим дорожнім покриттям, яке складається з різних видів ущільнених дорожніх сумішей або кам'яних матеріалів (щебінь, гравій, шлак), оброблених або не оброблених в'яжучими сумішами.

Поділяються на:

- цементобетонні;

- асфальтобетонні;

- чорні шосе;

- білі щебеневі, гравійні шосе;

- бруківка.

ґрунтові — дороги, проїзна частина яких поліпшена введенням каркасних добавок (гравію, шлаку та ін.). Це нижчий тип покриття, який потребує постійного вирівнювання для запобігання виникненню колій.

81% державних доріг мають асфальтобетонне покриття, 8,7% - цементобетонне і 10,2% —чорне.

Місцеві автомобільні дороги в переважній більшості (45,1%) — це чорні шосе. Асфальтобетонними є 51,1% територіальних доріг і 23,8% районних. Сільські дороги на 42,4% складаються з чорних шосе, на 26,6% — з білих щебеневих, гравійних, на 19,8% — з асфальтобетонних.

Адміністративна і дисциплінарна відповідальність водія

Адміністративна відповідальність передбачена кодексом про адміністративні правопорушення і настає при порушеннях правил дорожнього руху, якщо дії винуватця не становлять великої небезпеки і не тягнуть за собою тяжких наслідків для потерпілих при ДТП або значної матеріальної шкоди.

Адміністративні проступки - це дії, пов’язані з порушенням державного або громадського порядку, посягання на власність, права і свободу громадян, які не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);

6) виправні роботи;

7) адміністративний арешт.

Обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються (ст.34 КпАП):

І) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року;

Посадова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими також інші обставини, не зазначені в законодавстві.

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп’яніння (службова особа, яка накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою).

Штраф - адміністративне стягнення, яке накладається на правопорушника в адміністративному порядку у випадках і межах, передбачених актами вищих органів державної влади і державного управління.

Експлуатація транспортного засобу забороняється шляхом доставляння його на штрафний майданчик у разі, коли:

- транспортний засіб не зареєстровано в установленому порядку;

- номерні знаки транспортного засобу відсутні або підроблені, або умисно приховані, або не відповідають записові в реєстраційних документах;

- водій керує транспортним засобом в стані сп'яніння або ухиляється від проходження відповідно до встановленого порядку , огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння або, будучи нетверезим, передав керування транспортним засобом особі, яка теж перебуває в стані сп'яніння.

- водій, який керує транспортним засобом, не має при собі, не пред'явив для перевірки посвідчення, реєстраційний та інший документ, що підтверджує право розпоряджатися цим транспортним засобом;

- водій перешкоджає проведенню працівником міліції огляду транспортного засобу в передбачених законом випадках;

- транспортний засіб, залишений водієм на порушення вимог правил зупинки і стоянки, реально загрожує безпеці руху, внаслідок чого виникає аварійна обстановка. Дозволяється затримувати ций транспортний засіб і за допомогою евакуаційних пристроїв в установленому порядку доставляти для зберігання на відповідну стоянку. Про ці дії негайно повідомляється наряд відповідної чергової частини Державтоінспекції;

- порушуються правила перевезення небезпечних, надгабаритних та великовагових вантажів;

- водій на порушення встановлених правил, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди;

- водій не має або його позбавлено права керування транспортними засобами або передав керування особі, яка не має або позбавлена права керування транспортними засобами;

Водіїв і транспортні засоби дозволяється також доставляти до чергової і частини підрозділу Державтоінспекції або міськрайвідділу внутрішніх справ, якщо:

- водій керує транспортним засобом в стані сп’яніння, виявляє непокору, порушує громадський порядок і інші заходи впливу на нього вже вичерпані;

- реєстраційні документи на транспортний засіб підроблений;

- номер кузова, шасі чи двигуна транспортного засобу знищені, підроблені або не відповідають записові в реєстраційних документах;

- керування транспортним засобом здійснюється без реєстраційних і документів на нього, без документів на вантаж, що перевозиться, або без посвідчення водія, або коли достовірність цих документів викликає сумнів;

- є орієнтування про затримання транспортного засобу;

- відсутня можливість оформити на місці матеріали про дорожньо-транспортні пригоди і порушення правил дорожнього руху;

- водій підозрюється у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди або злочину. - відсутність талону про проходження державного технічного огляду або непред'явлення рухомого складу на державний технічний огляд у встановлений строк;

- порушення правил, нормативів і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при виготовленні й переобладненні транспортних засобів (габарити за шириною та висотою перевищують нормативи, зазначені в Правилах дорожнього руху):

- переобладнання транспортних засобів з порушенням вимог статті 32 Закону України "Про дорожній рух" (заміна типу двигуна з бензинового на дизель, зміна гальмівної системи, рульового керування та трансмісії, встановлення додаткових паливних баків без дозволу заводу-виготовлювача, заміна типу кузова автомобілів (фургонів, самоскидів, цистерн, сідлових тягачів) та автомобілів-фургонів на автобуси без перереєстрації в органах Державтоінспекції);

- невідповідність реєстраційних даних записам у реєстраційних документах (номер двигуна чи кузова не збігається із записам в технічному паспорті);

- невідповідність державних номерних знаків вимогам стандартів;

- обладнання транспортного засобу без дозволу Державтоінспекції спеціальними звуковими та світловими сигналами;

- наявність технічних несправностей (несправностей гальмівної системи, і рульового керування) зовнішніх світлових приладів, коліс і шин, інших елементів (конструкцій транспортного засобу), перелік яких встановлено Правилами (дорожнього руху;

- перевищення встановленої норми шкідливих речовин у відпрацьованих і газах двигунів, вміст яких перевірено за допомогою приладів, сертифікованих (органами Держстандарту України;

- перешкода проведенню працівником міліції огляду транспортного засобу (в передбачених законом випадках;

- невиконання водієм вимог працівника міліції по зупинку транспортного засобу (до оформлення відповідних документів про правопорушення у разі залишення водієм транспортного засобу);

- залишення, на порушення встановлених правил, місця дорожньо-транспортної пригоди (до оформлення відповідних документів про (правопорушення, якщо водій залишив транспортний засіб);

- залишення водієм транспортного засобу на порушення правил зупинки і стоянки (до оформлення відповідних документів про правопорушення у разі відсутності водія);

Порядок направлення водіїв на перевірку знань правил

дорожнього руху

У відповідності з вимогами ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" водій в випадках систематичного порушення Правил може бути направлений на перевірку знань.

Необхідною умовою направлення водія на перевірку знань правил дорожнього руху однозначно слід рахувати вчинення водієм на протязі астрономічного року (365 днів) більше трьох порушень ПДР, перелік яких вказано нижче.

В випадку виникнення умов (більше трьох порушень) працівник ДАІ вилучає у правопорушника посвідчення водія, яке додає до протоколу про адміністративне правопорушення, про що робиться запис в протоколі.

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, втому числі за порушення правил дорожнього руху, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарні стягнення, які накладаються на військовослужбовців строкової служби:

- зауваження;

- догана;

- сувора догана;

- позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини;

- призначення поза чергою в наряд, на роботу - до 5 нарядів;

- позбавлення військового звання старший солдат.