Тема 5. Інноваційна форма інвестицій

Сутність інновацій та інноваційної діяльності. Форми здійснення інноваційних інвестицій. Напрями процесу управління інноваціями. Інноваційні стратегії підприємства.

Державна підтримка інновацій. Оподаткування в галузі інноваційної діяльності.

Сутність венчурного підприємництва. Типи венчурних фірм. Джерела венчурного капіталу. Венчурний бізнес в Україні.

Інтелектуальні інвестиції. Інтелектуальна власність. Об’єкти інтелектуальних інвестицій. Форми здійснення інтелектуальних інвестицій.

Мета теми: розкрити сутність інноваційних та інтелектуальних інвестицій, окремим питанням розглянути альтернативне джерело інвестиційних ресурсів – венчурне фінансування.

Ключові терміни і поняття: інтелектуальні інвестиції, інновація, інтенція, ініціація, дифузія, інноваційний процес, інноваційна діяльність, „ноу-хау”, ліцензія, венчурне підприємництво, інтелектуальні інвестиції, виключна власність, інформаційна власність, ліцензійна власність, винахід, корисна модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг.

Студент повинен знати сутність інновацій та інноваційної діяльності; класифікацію інновацій за різними ознаками залежно від інвестиційного процесу та його суб’єктів; сутність інтелектуальних інвестицій, що тісно пов’язані з інноваційним процесом і спроможні значно прискорити впровадження інновацій у життя; сутність венчурного підприємництва як діяльності, спрямованої на впровадження ризикових інвестиційних проектів; напрями державної політики в галузі інноваційної діяльності.

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Сутність інновацій та інноваційної діяльності.

2. Напрями процесу управління інноваціями.

3. Сутність венчурного підприємництва.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Інтелектуальні інвестиції та інтелектуальна власність.

2. Об’єкти та форми інтелектуальних інвестицій.

3. Основні напрями державної інноваційної політики.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Інноваційна форма інвестицій як складова реальних інвестицій.

2. Форми здійснення інноваційних інвестицій.

3. Напрями процесу управління інноваціями.

4. Інноваційні стратегії підприємств.

5. Державна підтримка інновацій. Оподаткування інноваційної діяльності.

6. Інтелектуальні інвестицій.

7. Сутність венчурного підприємства.

8. Джерела венчурного капіталу.

9. Венчурний бізнес в Україні.

Інновація – процес доведення наукової ідеї або технічного винаходу до стадії практичного використання, що приносить прибуток.

Сучасна економічна теорія розрізняє п’ять основних типів інновацій: товарна (введення нового продукту); технологічна (введення нового методу виробництва); ринкова (створення нового ринку товарів або послуг); маркетингова (освоєння нового джерела сировини або напівфабрикатів); управлінська (реорганізація структури управління).

За технологічними параметрами розрізняють інновації продуктові та процесні.

Ідея нововведення може бути зароджена як інвенція, ініціація або дифузія інновації.

Інноваційний процес – це послідовність подій, під час яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології, послуги і розповсюджується у господарській практиці і суспільній діяльності.

Розрізняють три форми інноваційного процесу: простий внутрішньо організаційний, простий міжорганізаційний, розширений інноваційний процес.

Інноваційна діяльність як одна з форм інвестиційної діяльності здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає: випуск і розповсюдження принципово нових видів технологій і техніки; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм з тривалими термінами окупності витрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил; розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічного становища.

Інноваційні інвестиції здійснюються у двох основних формах: шляхом придбання готової науково-технічної продукції; шляхом розробки нової науково-технічної продукції.

Інноваційні інвестиції у формі придбання готової науково-технічної продукції мають наступні види: придбання патентів, придбання „ноу-хау”.

Інноваційні інвестиції у формі розробки нової науково-технічної продукції мають наступні види: розробка нової науково-технічної продукції в рамках самого підприємства; розробка нової науково-технічної продукції сторонніми організаціями на замовлення.

Основними напрямами процесу управління інноваціями є: формування загальної потреби в інноваційних інвестиціях, вибір і оцінка вартості об’єктів інноваційних інвестицій, планування потреби в інвестиційних ресурсах по етапах здійснення інноваційної діяльності, визначення ефективності інноваційних інвестицій.

Загальна потреба в інноваційних інвестиціях у запланованому періоді залежить від обраної інноваційної стратегії підприємства. Розрізняють чотири типи інноваційних стратегій підприємства, які визначають обсяг і види інноваційних інвестицій: „Все нове - сам”, „Швидкий другий”, „Відставання з мінімальними витратами”, „Заповнення прогалин”.

Венчурне підприємництво – це діяльність, спрямована на здійснення „ризикованих” проектів, як правило інноваційного характеру, з метою одержання прибутків.

Для створення фірми потрібні три важливих умови: ідея нововведення (новий продукт, технологія або послуга); підприємець, готовий на основі такої ідеї створити фірму; капітал, що спеціалізується на фінансуванні малих фірм.

В залежності від джерел фінансування розрізняють: незалежні венчурні фірми (чистий венчур), зовнішній венчур, венчурні фірми, що фінансуються інвестиційними фондами, компаніями, внутрішній венчур.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

1. До інноваційних відносяться інвестиції сутність яких полягає у:

а) вкладенні коштів у матеріальні активи, пов’язані з впровадженням НТП у господарську діяльність;

б) довгостроковому вкладенні коштів у виробничі активи;

в) довгостроковому вкладенні коштів у різноманітні фінансові активи;

г) вірної відповіді немає.

2. Інновації здійснюються з метою:

а) підвищення іміджу компанії;

б) отримання соціального ефекту;

в) набуття досвіду у галузі НТП;

г) вірної відповіді немає.

3. Не є формою здійснення інновацій:

а) розробка нової науково-технічної продукції;

б) придбання ліцензії на науково-технічну продукцію;

в) придбання готової науково-технічної продукції;

г) вірної відповіді немає.

4. Інвенція – це:

а) рекомендації по удосконаленню науки і техніки, організаційної, виробничої діяльності з метою початку інноваційного процесу;

б) пропозиції по використанню впровадженої ідеї інновації;

в) випуск і розповсюдження принципово нових технологій і техніки;

г) вірної відповіді немає.

5. Ініціація – це:

а) рекомендації по удосконаленню науки і техніки, організаційної, виробничої діяльності з метою початку інноваційного процесу;

б) пропозиції по використанню впровадженої ідеї інновації;

в) випуск і розповсюдження принципово нових технологій і техніки;

г) вірної відповіді немає.

6. Дифузія інновації – це:

а) рекомендації по удосконаленню науки і техніки, організаційної, виробничої діяльності з метою початку інноваційного процесу;

б) пропозиції по використанню впровадженої ідеї інновації;

в) випуск і розповсюдження принципово нових технологій і техніки;

г) вірної відповіді немає.

7. Придбання „ноу-хау” здійснюється за рахунок:

а) патентів;

б) ліцензійних угод;

в) франчайзингу;

г) всі відповіді вірні.

8. До основних напрямів процесу управління інноваціями не належать:

а) визначення ефективності інноваційних інвестицій;

б) вибір і оцінка вартості об’єктів інновацій;

в) формування потреби в інноваційних інвестиціях;

г) вірної відповіді немає.

9. Найменш ефективним і найдешевшим типом інноваційної стратегії є:

а) „відставання з мінімальними витратами”;

б) „заповнення прогалин”;

в) „швидкий другий”;

г) „все нове сам”.

10. Діяльність венчурних підприємств пов’язана із стратегією:

а) „відставання з мінімальними витратами”;

б) „заповнення прогалин”;

в) „швидкий другий”;

г) „все нове сам”.

Література: 4, 5, 6, 7, 18, 24, 28, 33, 40, 51, 65, 66, 69, 70, 71, 77, 92, 106.