Тема 4. Реальні інвестиції

Сутність реальних інвестицій, їх структура. Показники для характеристики реальних інвестицій.

Капітальні вкладення. Джерела фінансування капітальних вкладень.

Інвестиції в основний капітал. Оцінка об’єктів нерухомості.

Інвестування оборотного капіталу.

Мета теми: розкрити сутність реальних інвестицій та їх структуру, дати характеристику інвестицій в основний і оборотний капітал.

Ключові терміни і поняття: реальні інвестиції, обсяг інвестицій, норма інвестицій, коефіцієнт приросту капіталомісткості, галузева, технологічна, відтворювальна, територіальна структура реальних інвестицій, бюджетні асигнування, державні кредити, довгострокові кредити за рахунок централізованих кредитних ресурсів НБУ, державно-комерційне фінансування, змішане фінансування, нетрадиційні джерела фінансування, фонди будівельного призначення, фонди виробничого призначення.

Студент повинен засвоїти, що інвестування засобів виробництва є найважливішим напрямом розвитку економіки; сутність і структуру реальних інвестицій.

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Сутність та структура реальних інвестицій.

2. Капітальні вкладення та джерела їх фінансування.

3. Інвестиції в основний капітал.

4. Інвестування оборотного капіталу.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Об’єкти реальних інвестицій.

2. Особливості та форми реальних інвестицій.

3. Портфель реальних інвестицій.

4. Види вартості об’єктів реальних інвестицій.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Структура реальних інвестицій. Показники, що характеризують реальні інвестиції.

2. Джерела фінансування капітальних вкладень в Україні та їх стан.

3. Методи нарахування амортизації.

4. Особливості оцінки об’єктів нерухомості.

5. Інвестування в оборотний капітал.

Реальні інвестиції – це вкладення в основний капітал, приріст товарно-матеріальних запасів та нематеріальні активи.

Можна виділити такі види реальних інвестицій: інвестиції оновлення, інвестиції розширення (чисті інвестиції), валові інвестиції.

Для характеристики реальних інвестицій на макрорівні в міжнародній практиці використовуються такі показники: обсяг інвестицій, норма інвестицій, коефіцієнт приросту капіталоємності.

Реальні інвестиції завжди вважались надійним розміщенням капіталу і захистом від інфляції, тому що: ціни на реальні об’єкти зростають більш швидкими темпами, ніж знецінюється національна валюта; реальні інвестиції дають більш вигідну віддачу капіталу, ніж вкладення у фінансові активи; реальні інвестиції – найбільш значний показник фінансового стану будь-якої компанії.

Основними результатами реальних інвестицій є: ефективне розміщення продуктивних сил, що забезпечує гармонійний розвиток галузей народного господарства; прискорення темпів НТП та розвиток базових галузей народного господарства; реалізація соціальних програм.

Реальні інвестиції включають вкладення в матеріальні активи та нематеріальні активи.

Реальні інвестиції реалізуються у формі матеріальних активів у таких процесах: оновлення, підтримка діючого виробництва, модернізація, реконструкція, розширення, приріст товарно-матеріальних запасів, перепрофілювання, санація, ліквідація, нове будівництво.

Структура нематеріальних активів у реальних інвестиціях включає: інновації, інтелектуальні інвестиції, індустрію знань.

Матеріальна частина реальних інвестицій носить назву капітальних вкладень. Капітальні вкладення – це частина інвестицій, спрямованих на відтворення основних засобів виробничого і невиробничого призначення.

Основними елементами капітальних вкладень є: витрати на будівельно-монтажні роботи; витрати на придбання різних видів обладнання терміном служби не менше 1 року і вартістю більше 100 грн. за одиницю; капітальні роботи і витрати на проектно-дослідну діяльність.

Для економічного аналізу ефективності капітальних вкладень використовують їх класифікацію за різними ознаками. Залежно від ознак структура капітальних вкладень розподіляється на: галузеву, технологічну, відтворювальну, територіальну, за формами власності.

Процес планування капітальних вкладень на підприємстві включає два етапи: обчислення необхідного обсягу інвестицій на розрахунковий період; визначення джерел фінансування капітальних вкладень.

Необхідний обсяг капіталовкладень залежить від ситуації яка склалася на ринку.

Джерелами формування майна підприємства, а відповідно і капітальних вкладень, можуть бути: власні фінансові ресурси; амортизаційні відрахування; бюджетні асигнування; кредити комерційних банків і інших юридичних осіб; безоплатні або благодійні внески, пожертвування підприємств, організацій і громадян; інші джерела не заборонені законодавством.

Найпоширенішим об’єктом інвестування є основні фонди: (земельні ділянки, капітальні витрати на покращення земель, будівлі, машини та обладнання, транспортні засоби та інші основні засоби виробництва).

Основні виробничі фонди інвестиційної сфери поділяються на фонди будівельного та виробничого призначення.

Покращення використання основних виробничих фондів – великий резерв підвищення ефективності реальних інвестицій. Вкладаючи кошти в основні фонди, інвестор має зробити їх оцінку за повною первісною вартість або за відновною вартістю.

Первісною оцінкою основних фондів є вартість їх придбання або створення. Оцінка за відновною вартістю основних фондів встановлюється Міністерством економіки і Міністерством фінансів разом з Фондом державного майна України. Вона здійснюється щороку станом на 1 січня наступного року.

У країнах з розвиненою ринковою економікою основним джерелом фінансування реальних інвестицій є амортизаційні відрахування (у США 65 -70% валових інвестицій). Амортизація – процес зносу і поступового перенесення вартості основних засобів на виготовлену продукцію.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати на: придбання основних засобів та нематеріальних активів для виробничого призначення; здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних засобів.

Застосовуються такі методи нарахування амортизаційних відрахувань: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий.

Підприємство має право самостійно обирати метод нарахування амортизації, враховуючи особливості діяльності, фактичний стан основних фондів та ціни на продукцію чи послуги.

До власних джерел фінансування інвестицій належать також прибуток підприємства та оборотні кошти.

Оборотний капітал необхідний підприємству для забезпечення безперервності процесу відтворення. На відміну від основного капіталу, оборотний капітал споживається в одному виробничому циклі і його вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. Інвестиції в оборотний капітал носять довгостроковий характер.

Інвестування оборотного капіталу включає: інвестиції у оборотні виробничі засоби (запаси сировини, основні та допоміжні матеріали, пальне, запчастини, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва тощо) та інвестиції в оборотний капітал (готова продукція, виконані роботи, кошти на рахунках у банках, у розрахунках, касі та ін.)

В інвестуванні оборотного капіталу можна прослідкувати три етапи:

1. Первісне інвестування при створенні підприємства базується на формуванні статутного капіталу підприємства.

2. Підтримка кругообігу капіталу діючого підприємства не потребує довгострокового інвестування коштів, однак не можливо обійтись без активізації короткострокового банківського кредитування.

3. Інвестування у приріст оборотних засобів при розширенні обсягів і масштабів господарської діяльності передбачає пошук додаткових інвестиційних можливостей відносно до довгострокових вкладень для збільшення оборотного капіталу підприємства. Джерелами фінансування можуть бути прибуток підприємства, довгострокові кредити банків, кошти бюджету.

Джерелами оборотних засобів в інвестиційній сфері можуть бути власні фінансові ресурси, позичкові і залучені кошти. Власні оборотні кошти закріплюються за організацією і стають частиною статутного фонду. Позичкові оборотні кошти надаються у тимчасове користування у вигляді авансів і кредитів банку. Залучені кошти – це кредиторська заборгованість усіх видів.

В умовах розвитку ринкової економіки оборотні засоби українських підприємств зазнали негативних змін. Істотно знизилась частка матеріальних оборотних засобів. Це було зумовлено нестачею обігових коштів підприємств через посилення платіжної кризи.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

1. До реальних інвестицій відносять:

а) вкладення в будь який об’єкт з метою отримання прибутку;

б) вкладення в матеріальні і нематеріальні активи;

в) витрати на капітальний ремонт основних фондів;

г) вірної відповіді немає.

2. Норма інвестицій – це:

а) використана частина національного доходу на розширене відтворення;

б) вартісний вираз вкладеного капіталу;

в) відношення обсягу інвестицій до ВВП;

г) вірної відповіді немає.

3. До основних результатів реальних інвестицій належать:

а) реалізація соціальних програм;

б) захист активів від несприятливих змін цін;

в) підвищення кваліфікації кадрів;

г) всі відповіді вірні.

4. Структура нематеріальних активів у реальних інвестиціях включає:

а) індустрію знань;

б) інтелектуальні інвестиції;

в) ... .

5. Розподіл інвестицій в розрізі видів витрат і робіт характеризує:

а) галузева структура;

б) технологічна структура;

в) відтворювальна структура;

г) вірної відповіді немає.

6. Капітальні вкладення – це:

а) вкладення капіталу в будь-які об’єкти з метою отримання прибутку;

б) використання фінансових ресурсів на розширене відтворення;

в) вкладання коштів в матеріальні і нематеріальні активи;

г) витрати на капітальний ремонт основних фондів.

7. Капітальні вкладення відносять до:

а) прямих інвестицій;

б) фінансових інвестицій;

в) інноваційних інвестицій;

г) реальних інвестицій.

8. Державний кредит – це кредит, що:

а) пов’язаний з реалізацією цільових програм;

б) надається на будівництво виробничого призначення , які будуються згідно з переліком Міністерства економіки;

в) використовує держава для позики коштів;

г) вірної відповіді немає.

9. Довгострокові кредити за рахунок централізованих кредитних ресурсів НБУ – це кредити, що:

а) пов’язані з реалізацією цільових програм;

б) надається на будівництво виробничого призначення , які будуються згідно з переліком Міністерства економіки;

в) використовує держава для позики коштів;

г) вірної відповіді немає.

10. Вимушені капітальні вкладення – це вкладення, що:

а) здійснюються з метою підвищення надійності виробництва;

б) повинні здійснюватися згідно державних цільових програм;

в) пов’язані з відновленням попереднього стану матеріальних активів, що постраждали від стихійного лиха;

г) вірної відповіді немає.

Література: 24, 28, 31, 35, 37, 42, 43, 45, 46, 58, 62, 63, 69, 70, 71, 76, 89, 98, 105.