Методами Брiнеля, Роквелла I Вiккерса
|
Твер-дість |
Твердість |
Твер-дість |
Твер-дість |
Твердість |
Твер-дість |
||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
HB |
HRC |
HRA |
HRB |
HV |
HB |
HRC |
HRA |
HRB |
HV |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
||||||||||
|
780 |
72 |
89 |
- |
1224 |
196 |
15 |
58 |
93 |
197 |
||||||||||
|
745 |
70 |
87 |
- |
1116 |
192 |
15 |
58 |
92 |
190 |
||||||||||
|
712 |
68 |
86 |
- |
1022 |
187 |
- |
57 |
91 |
186 |
||||||||||
|
682 |
66 |
85 |
- |
941 |
183 |
- |
56 |
89 |
183 |
||||||||||
|
653 |
64 |
84 |
- |
868 |
179 |
- |
56 |
88 |
177 |
||||||||||
|
627 |
62 |
83 |
- |
804 |
174 |
- |
55 |
87 |
174 |
||||||||||
|
601 |
60 |
82 |
- |
746 |
170 |
- |
- |
86 |
171 |
||||||||||
|
578 |
58 |
81 |
- |
694 |
166 |
- |
- |
85 |
165 |
||||||||||
|
555 |
56 |
79 |
- |
649 |
163 |
- |
- |
84 |
162 |
||||||||||
|
534 |
54 |
78 |
- |
606 |
159 |
- |
- |
83 |
159 |
||||||||||
|
514 |
52 |
77 |
- |
587 |
156 |
- |
- |
82 |
154 |
||||||||||
|
495 |
50 |
76 |
- |
551 |
153 |
- |
- |
81 |
152 |
||||||||||
|
477 |
49 |
76 |
- |
534 |
149 |
- |
- |
80 |
149 |
||||||||||
|
461 |
48 |
75 |
- |
502 |
146 |
- |
- |
78 |
147 |
||||||||||
|
444 |
46 |
74 |
- |
473 |
143 |
- |
- |
76 |
144 |
||||||||||
|
429 |
45 |
73 |
- |
460 |
140 |
- |
- |
76 |
- |
||||||||||
|
415 |
44 |
72 |
- |
435 |
137 |
- |
- |
75 |
- |
||||||||||
|
409 |
43 |
72 |
- |
423 |
134 |
- |
- |
74 |
- |
||||||||||
|
401 |
42 |
71 |
- |
412 |
131 |
- |
- |
72 |
- |
||||||||||
|
388 |
41 |
71 |
- |
401 |
128 |
- |
- |
71 |
- |
||||||||||
|
375 |
40 |
70 |
- |
390 |
126 |
- |
- |
69 |
- |
||||||||||
|
363 |
39 |
70 |
- |
380 |
124 |
- |
- |
69 |
- |
||||||||||
|
352 |
38 |
69 |
- |
361 |
121 |
- |
- |
67 |
- |
||||||||||
|
341 |
37 |
68 |
- |
344 |
118 |
- |
- |
66 |
- |
||||||||||
|
331 |
36 |
68 |
- |
335 |
116 |
- |
- |
65 |
- |
||||||||||
|
321 |
358 |
67 |
- |
320 |
114 |
- |
- |
64 |
- |
||||||||||
|
311 |
34 |
67 |
- |
312 |
112 |
- |
- |
62 |
- |
||||||||||
|
302 |
33 |
67 |
- |
305 |
109 |
- |
- |
61 |
- |
||||||||||
|
293 |
31 |
66 |
- |
291 |
107 |
- |
- |
59 |
- |
||||||||||
|
286 |
30 |
66 |
- |
285 |
105 |
- |
- |
58 |
- |
||||||||||
|
277 |
29 |
65 |
- |
278 |
103 |
- |
- |
57 |
- |
||||||||||
|
269 |
28 |
65 |
- |
272 |
101 |
- |
- |
56 |
- |
||||||||||
|
262 |
26 |
64 |
- |
261 |
99 |
- |
- |
54 |
- |
||||||||||
|
255 |
26 |
64 |
- |
255 |
97 |
- |
- |
53 |
- |
||||||||||
|
248 |
25 |
63 |
- |
250 |
96 |
- |
- |
52 |
- |
||||||||||
|
241 |
24 |
63 |
100 |
240 |
92 |
- |
- |
49,5 |
- |
||||||||||
|
235 |
23 |
62 |
99 |
235 |
88 |
- |
- |
47 |
- |
||||||||||
|
228 |
22 |
62 |
98 |
226 |
84 |
- |
- |
43,5 |
- |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
||||||||||
223 |
21 |
61 |
97 |
221 |
80 |
- |
- |
40,5 |
- |
|
||||||||||
217 |
20 |
61 |
97 |
217 |
78 |
- |
- |
38,5 |
- |
|
||||||||||
212 |
19 |
60 |
96 |
213 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
207 |
18 |
60 |
95 |
209 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
202 |
16 |
59 |
94 |
201 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Вимірювання твердості втисканням алмазної піраміди(метод Віккерса)
Твердість за методом Віккерса визначають шляхом втискання в досліджувану поверхню алмазної чотиригранної піраміди з кутом при вершині 136° при навантаженні 1...120 кгс.
Число твердості за методом Віккерса є сила, яка припадає на одиницю поверхні ромбічного відбитку і визначається за формулою:
,
де Р - навантаження на піраміду, кгс; d - середнє арифметичне обох діагоналей відбитка після припинення дії сили, мм; a - кут між протилежними гранями піраміди, град;
Практично твердість HV визначають за величиною приведеної діагоналі відбитка, користуючись відповідними таблицями.
Для вимірювання твердості застосовують твердоміри типу ТП, в яких для навантаження піраміди є важільний механізм, а для вимірювання діагоналей відбитка в прилад вмонтований мікроскоп з 10-кратним збільшенням. Відлік значень здійснюють за допомогою мікрометричного гвинта, одна поділка якого на лімбі відповідає 0.001 мм.
Твердість HV для сталі, яка має твердість до НВ400 приблизно відповідає HВ. При більших значеннях твердості її значення за методом Віккерса дещо більші, ніж за методом Брінеля.
Перевагою приладу типу ТП над приладами ТК і ТШ є те, що ним можна вимірювати великі значення твердості при малій товщині зразків, а також дуже тонких поверхневих шарів після хіміко-термічної зміцнювальної обробки, наприклад азотування або ціанування.
Подібним до методу Віккерса є метод Хрущова-Берковича, призначений для вимірювання мікротвердості при навантаженні алмазної пірамідки силою від 2 до 200г. Його застосовують для визначення твердості гальванічних покриттів, виробів дуже малих розмірів, окремих структурних складових різних сплавів. Для вимірювання мікротвердості застосовують спеціальні прилади типу ПМТ-3, які практично є мікроскопом з вмонтованим механізмом навантаженн
Вимірювання твердості виробів значних розмірів (метод Шора)
Крім методів визначення твердості, які грунтуються на втисканні індентора в досліджувану поверхню, відомі способи, для яких застосовують явище відскоку при співударі пружних тіл. Одним з таких пружних тіл є досліджуваний виріб, а другим – сталевий бойок певної маси. До таких способів відноситься метод Шора, який застосовують в тих випадках, коли неприпустимі будь-які відбитки на досліджуваній поверхні, а також для вимірювання твердості виробів значних розмірів, наприклад, станин металорізальних верстатів, пресів тощо.
Мірою твердості за методом Шора є величина відскоку бойка масою 2.5 г, який кидають перпендикулярно до поверхні деталі з певної віддалі і фіксують величину відскоку спеціальним індикатором.